8. Українська культура довоєнного періоду.

У другій половині 30-х років українське радянське мистецтво служило утвердженню марксистсько-ленінського світогляду радянських людей. Твори художників, скульпторів, графіків,присвячувалися героїчній боротьбі трудящих України за перемогу Радянської влади і побудову соціалістичного суспільства, видатним діячам культури, трудівникам села, воїнам Червоної Армії. Розвиток української радянської культури, поліпшення добробуту трудящих створили необхідні умови для розквіту народних талантів. Широкого розвитку набули народні художні промисли. Нових успіхів здобули українська радянська музика і театральнее мистецтво. З симфонічних творів, створених у передвоєнні роки, знайшли визнання симфонічні поеми.

Театри знайомили глядачів з творами класиків російської, української і західно європейської літератури, з п єсами, створеними у дні Великої Вітчизняної війни, що прославляли героїчні бойові і трудові подвиги радянського народу.

Кіномистецтво. Велике й відповідальне завдання – створення художніх кінострічок, які б надихали трудящих на героїчні й трудові подвиги в ім’я коханої Батьківщини, постало перед радянським кіномистецтвом. Широкого розвитку набуло хронікально - документальне кіно. Завдяки роботі фронтових кінооператорів, яка почалась з першого дня війни, всі відображені на плівці факти і події перетворювалися у неповторний літопис Великої Вітчизняної війни.У завершальний період Великої Вітчизняної війни посилилась роль мистецтва в ідейно-політичному й естетичному вихованні народу. 

9. Україна в роки війни та у повоєнний час.

Важким випробуванням для українського народу стала Друга світова війна. Особливості культурних процесів воєнних років повністю диктувалися екстремальними умовами часу. Частина письменників перебувала в евакуації, деякі залишилися на окупованій території, більшість же була на фронті. У воєнні роки одним з головних жанрів стала публіцистика.

Значний розвиток в роки війни отримує документальне кіно. Кінооператори здійснили справжній подвиг, донісши людям і залишивши нащадкам безцінні свідчення історії

Тема війни ніколи вже не залишала літературу і мистецтво. Війні присвячені найяскравіші твори українського художнього кіно.

Після війни було відновлене переслідування та ідеологічний тиск, нова хвиля боротьби з «українським буржуазним націоналізмом» припадає на 50-і роки Були проведені кампанії по розвінчуванню кібернетики і генетики як буржуазних наук, що зумовило відставання вітчизняних вчених від світового рівня.

10. Культура України в умовах кризи радянської системи та в часи перебудови.

У роки «застою» культура України розвивалася під впливом тоталітарного режиму. Провідним науковим центром України в ці роки була Академія наук України. Вийшли у світ такі багатотомні видання, як «Історія Української РСР», «Історія української літератури», Українська радянська енциклопедія, Радянська енциклопедія історії України. У цей період зародився новий напрямок у кіномистецтві — «поетичне кіно». Найбільший успіх мав фільм «Тіні забутих предків». Позитивні зміни відбулися в розвитку українського театрального мистецтва. Прославили Україну своїми виступами академічні драматичні театри імені І. Франка в Києві, імені Т. Шевченка в Харкові, імені М. Заньковецької у Львові. В образотворчому мистецтві провідними стали теми вітчизняної історії, творчої праці народу. Зміни в системі освіти посилили процес русифікації. Продовжувала діяти інструкція Міністерства освіти УРСР про вивчення української мови за згодою батьків. Зменшувалася кількість україномовних шкіл, особливо в Криму, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Харківській областях. Реформа загальноосвітньої школи 1984 р. сприяла процесу ідеологізації та русифікації в Україні. Рівень знань та інтелектуальний розвиток учнів і студентів загалом перевищували показники розвинених країн Заходу. Держава продовжувала суворо контролювати навчально-виховний процес і домагалася необхідної ідейної спрямованості. Ідеологізація негативно вплинула на рівень викладання гуманітарних дисциплін. Незважаючи на плідну діяльність педагогів-новаторів, процес навчання і виховання був уніфікований. Творчий розвиток особистості обмежувався. Процеси, що відбувалися в 1970—1980-ті pp. в культурному і духовному житті, мали суперечливий характер. З одного боку, відбувається бурхливий розвиток науки, виникають нові напрямки в кіномистецтві, стають широко відомими імена театральних діячів, письменників, поетів, а з іншого боку, посилюється процес русифікації, наступ центру на права республіки.