- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 2. Кредитний договір
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •Глава 59
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •Глава 60
- •Глава 60
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •Глава 60
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •Глава 61
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •Глава 61
- •Глава 61
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 61
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 2. Предмет, форма та строк договору управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 4. Відповідальність за договором управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору управління майном
- •Глава 62
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •Глава 63
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 63
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •Глава 64
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 64
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 65
- •Глава 66
- •Зобов'язання у сфері зовнішньоекономічної
- •Діяльності, іноземного інвестування
- •Та виробничої кооперації
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •Глава 66
- •§ 2. Договори в сфері іноземного інвестування
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •Глава 67
- •§ 2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю, здоров'ю та майну
- •Глава 67
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •Глава 68
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •Глава 68
- •§ 6. Відповідальність за шкоду, заподіяну органами державної влади
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми, неповнолітніми і недієздатними
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •Глава 68
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 12. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Глава 68
- •§ 13. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дій, вчинених особою без відповідних повноважень
- •Глава 69
- •§ 2. Підстави та правові наслідки виникнення зобов'язань із дій, вчинених без відповідних повноважень
- •Глава 69
- •Глава 70
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси Історичного розвитку спадкового права
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 3. Реалізація спадкових прав
- •Глава 72
- •§ 4. Охорона спадкового майна
- •Глава 72
- •§ 5. Оформлення спадкових прав
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 6. Спадковий договір
- •Глава 72
- •Розділ VI договірні зобов'язання
- •Глава 37
- •Глава 38
- •Глава 47
- •Глава 48
- •Глава 49
- •Глава 56
- •Глава 57
- •Глава 58
- •Глава 59
- •Глава 69
- •Глава 70
- •Розділ VIII спадкове право
- •Глава 71
- •Глава 72
Глава 68
новано визначення джерела підвищеної небезпеки, в якому неважко виявити розробки обох теорій. Отже, джерелом підвищеної небезпеки слід визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену вірогідність заподіяння шкоди через неможливість повного контролю за нею людиною, а також діяльність з використання, транспортування, збереження предметів, речовин та Інших об'єктів виробничого, господарського або іншого призначення, які мають такі самі властивості.
За допомогою цих теорій та запропонованого визначення джерела підвищеної небезпеки можна з'ясувати цивільно-правові категорії, що містяться у цивільному законодавстві:
-
підвищена небезпека для оточення — це діяльність, яка створюєвисокий ступінь вірогідності заподіяння непередбаченої (випадкової) шкоди;
-
діяльність, пов'язана з підвищеною небезпекою, — це діяльність звикористання, транспортування, збереження предметів, речовин, яка непіддається безперервному і всеосяжному контролю людини;
-
джерело підвищеної небезпеки — це будь-яка діяльність, у тому числідіяльність з використання, транспортування, збереження предметів матеріального світу (наприклад, техніки), яка створює високий ступінь вірогідності заподіяння непередбаченої (випадкової) шкоди через неможливість безперервного Івсеосяжного контролю за нею людиною.
Стаття 450 ЦК УРСР передбачила приблизний перелік організацій і громадян, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою: транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів тощо. За новим ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ст. 1187).
Отже, законодавством визнано за необхідне встановити приблизний перелік джерел підвищеної небезпеки. У зв'язку з цим судова практика визнала джерелами підвищеної небезпеки: здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, мотоцикли, вибухові, отруйні, займисті речовини. Слід зазначити, що практика не відносить до джерел підвищеної небезпеки велосипеди, вогнепальну та холодну зброю, свійських тварин, гужовий транспорт. Позиція законодавства щодо приблизного переліку джерел підвищеної небезпеки є правильною, бо відповідає потребам практики. Адже у такому разі суди можуть визнавати джерелами підвищеної небезпеки нові види техніки, різні види енергії.
Проте є й інша точка зору, відповідно до якої перелік джерел підвищеної небезпеки має бути вичерпним (Б.С. Антимонов). На її користь наводяться аргументи про те, що в кожному випадку особа, якій належить джерело підвищеної небезпеки, повинна знати, що вона підлягає цивільній відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки саме як володілець останнього. З цією точкою зору важко погодитися, бо неможливо скласти вичерпний перелік джерел підвищеної небезпеки, адже до нього необхідно безперервно вносити зміни та доповнення. Разом з тим ця позиція наводить на думку про необ-
Зобов'язання із заподіяння шкоди
529
хідність законодавчого закріплення в ЦК України ознак джерела підвищеної небезпеки:
1) непідконтрольність відповідної діяльності безперервному і всеосяжномуконтролю з боку людини;
2) високий ступінь вірогідності заподіяння непередбаченої (випадкової)шкоди цією діяльністю.
Підстави відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. Об'єктивні підстави відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, збігаються із загальними об'єктивними підставами відповідальності за заподіяння шкоди. Це шкода, протиправність діяльності, пов'язаної з підвищеною небезпекою для оточення, причинний зв'язок між джерелом підвищеної небезпеки та шкодою, що настала.
Наведемо кілька зауважень щодо протиправної діяльності, пов'язаної з підвищеною небезпекою, І причинного зв'язку між джерелом підвищеної небезпеки та шкодою. Діяльність, яка пов'язана з використанням засобів механізованого транспорту, Інших машин з двигунами тощо, сама по собі правомірна. Проте правомірність експлуатації джерел підвищеної небезпеки зовсім не означає правомірності заподіяння ними шкоди особі або майну. Отже, заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки завжди є неправомірною дією.
Відшкодування за ст. 450 ЦК УРСР, ст. 1187 ЦК України проводиться, коли шкода безпосередньо заподіяна джерелом підвищеної небезпеки. Якщо шкоду заподіяно хоч і під час експлуатації джерела підвищеної небезпеки, але не ним, відшкодування за заподіяну шкоду за цими статтями виключається. Так, судова практика виходить з того, що залізниця не відшкодовує шкоду, заподіяну машиністу або пасажирові під час руху потяга твердим предметом, який кинутий збоку. Обов'язок з відшкодування заподіяної джерелом підвищеної небезпеки шкоди виникає незалежно від вини заподіювача шкоди, тобто і за випадково заподіяну шкоду. В цьому полягає істотна особливість відшкодування за ст. 450 ЦК УРСР, ст. 1187 ЦК України порівняно з відшкодуванням на загальних підставах. Безвинний характер обов'язку з відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, підтверджується змістом обставин, які виключають застосування цих статей. До таких обставин належать непереборна сила та умисел потерпілого. Отже, в усіх інших випадках, у тому числі і за відсутності вини володільця джерела підвищеної небезпеки, останній відшкодовує шкоду потерпілому.
Обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, називається у заголовку ст. 450 ЦК УРСР відповідальністю (в ст. 1187 нового ЦК цей термін не вживається). Оскільки ця відповідальність застосовується і за відсутності вини заподіювача шкоди, в цивілістичній літературі вона іменується відповідальністю незалежно від вини. Слід підкреслити, що судова та арбітражна практика тлумачила ст. 450 ЦК УРСР відповідно до її буквального тексту, заголовка та змісту. Так, в ухвалі судової колегії з цивільних справ Верховного Суду України зазначено: "Посилання відповідача на те, що державна автомобільна інспекція не визнала вини шофера у нещасному випадку, не може служити підставою для звільнення автоколони від обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну позивачеві, оскільки організація несе відпо-
34 — 5-633
530