- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 2. Кредитний договір
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •Глава 59
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •Глава 60
- •Глава 60
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •Глава 60
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •Глава 61
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •Глава 61
- •Глава 61
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 61
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 2. Предмет, форма та строк договору управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 4. Відповідальність за договором управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору управління майном
- •Глава 62
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •Глава 63
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 63
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •Глава 64
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 64
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 65
- •Глава 66
- •Зобов'язання у сфері зовнішньоекономічної
- •Діяльності, іноземного інвестування
- •Та виробничої кооперації
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •Глава 66
- •§ 2. Договори в сфері іноземного інвестування
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •Глава 67
- •§ 2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю, здоров'ю та майну
- •Глава 67
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •Глава 68
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •Глава 68
- •§ 6. Відповідальність за шкоду, заподіяну органами державної влади
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми, неповнолітніми і недієздатними
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •Глава 68
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 12. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Глава 68
- •§ 13. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дій, вчинених особою без відповідних повноважень
- •Глава 69
- •§ 2. Підстави та правові наслідки виникнення зобов'язань із дій, вчинених без відповідних повноважень
- •Глава 69
- •Глава 70
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси Історичного розвитку спадкового права
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 3. Реалізація спадкових прав
- •Глава 72
- •§ 4. Охорона спадкового майна
- •Глава 72
- •§ 5. Оформлення спадкових прав
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 6. Спадковий договір
- •Глава 72
- •Розділ VI договірні зобов'язання
- •Глава 37
- •Глава 38
- •Глава 47
- •Глава 48
- •Глава 49
- •Глава 56
- •Глава 57
- •Глава 58
- •Глава 59
- •Глава 69
- •Глава 70
- •Розділ VIII спадкове право
- •Глава 71
- •Глава 72
Глава 72
таємний характер цього заповідального розпорядження. Отже, "секретність" заповіту полягає саме у неможливості нотаріуса дізнатися про зміст посмертних розпоряджень спадкодавця.
Слід зазначити, що в спадковому законодавстві багатьох зарубіжних країн розуміння секретного (таємного) заповіту принципово відрізняється від того, що закладене в ЦК України. В тих країнах, де допускається складання олографічних (власноручних) заповітів у присутності свідків, спадкодавцеві надано право розголошувати або не розголошувати зміст своїх розпоряджень перед свідками. В останньому випадку заповіт вважається секретним. Так, згідно зі ст. 727 ЦК Квебеку1 в присутності двох повнолітніх свідків заповідач заявляє, що представлений письмовий документ, зміст якого він може не розголошувати, є його заповітом; після цього він і свідки підписують заповіт.
У законодавстві тих країн, де домінуючою формою виступає нотаріально посвідчений заповіт, як правило, зазначається, що обов'язковою умовою складання і посвідчення таємного заповіту виступає незнання про зміст розпоряджень спадкодавця не лише особою, яка здійснює посвідчення заповіту, а й іншими особами, в тому числі й тими, які виступають свідками. Зокрема, в ЦК Іспанії зазначається, що заповіт визнається закритим лише якщо заповідач, не повідомляючи нікому своєї останньої волі, оголошує про те, що вона виражена в листі, який передається посадовій особі, зобов'язаній посвідчити цей акт2. Подібну норму містить і ЦК Російської Федерації, ст. 1126 якого передбачає, що заповідач вправі скласти заповіт, не надаючи при цьому іншим особам, в тому числі нотаріусу, можливості ознайомитися з його змістом (закритий заповіт). Ще чіткіше уявлення про таємний характер такого заповідального розпорядження дає ЦК Угорщини, що містить таке застереження: якщо при складанні закритого заповіту присутні свідки (за цивільним законодавством Угорщини присутність свідків при написанні секретних заповітів не є обов'язковою, проте і не забороняється), вони можуть не знати не лише зміст заповіту, але і не усвідомлювати того, що вони присутні при складанні заповіту3. Звичайно, може виявитись так, що стороння особа випадково дізналася про наявність і текст таємного заповіту. Однак в цьому випадку заповіт не втрачає ознак секретності, оскільки ознайомлення з його змістом відбулося не з ініціативи заповідача.
Таким чином, зарубіжне законодавство передбачає, що заповіт кваліфікується як секретний лише за умови, що спадкодавець не ознайомив з його текстом усіх Інших (сторонніх) осіб, в тому числі й нотаріуса, який здійснює його посвідчення. Вважаємо, що саме наведене розуміння більш притаманне правовій природі секретних заповітів, і саме його слід покласти в основу перспективного спадкового законодавства.
На підставі викладеного вважаємо, що законодавець, ставлячи за мету надати спадкодавцеві правомочність скласти заповідальне розпорядження особисто, без втручання будь-яких інших осіб, водночас не наділяє його такою можливістю, адже висуває лише одну основну вимогу до секретного заповіту, а саме: неознайом-
Див.: Гражданский кодекс Квебека / Под науч. ред. О.М. Козырь, А.А. Маковской. — М.: СТАТУТ, 1999.
Див.: Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование / Под ред. В.В. Залесского. — М.: НОРМА, 1999. — С. 517.
3 Там само. -С. 512.
Правове регулювання спадкових відносин
611
лення з його змістом нотаріуса, який здійснює його посвідчення. Отже, не досягається основна ціль, заради якої і був введений інститут секретних заповітів.
Введення такого виду заповітів, як заповіт подружжя, на перший погляд можна схвалити, оскільки такий заповіт дозволяє подружжю розпорядитися майном, що є їх спільною сумісною власністю, на власний розсуд (ст. 1243 ЦК України). Проте у разі смерті одного з подружжя Інший з подружжя позбавлений права розпорядитися заповіданим майном (продати або заповісти іншій особі, ніж та, яка визначена в заповіті подружжя), що не лише обмежує його правоздатність, а й може в певних випадках залишити без засобів до існування. З огляду на наведені проблеми інституту заповіту подружжя доцільність його впровадження вже зараз викликає сумніви в правовій літературі1.