- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 2. Кредитний договір
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •Глава 59
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •Глава 60
- •Глава 60
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •Глава 60
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •Глава 61
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •Глава 61
- •Глава 61
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 61
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 2. Предмет, форма та строк договору управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 4. Відповідальність за договором управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору управління майном
- •Глава 62
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •Глава 63
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 63
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •Глава 64
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 64
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 65
- •Глава 66
- •Зобов'язання у сфері зовнішньоекономічної
- •Діяльності, іноземного інвестування
- •Та виробничої кооперації
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •Глава 66
- •§ 2. Договори в сфері іноземного інвестування
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •Глава 67
- •§ 2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю, здоров'ю та майну
- •Глава 67
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •Глава 68
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •Глава 68
- •§ 6. Відповідальність за шкоду, заподіяну органами державної влади
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми, неповнолітніми і недієздатними
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •Глава 68
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 12. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Глава 68
- •§ 13. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дій, вчинених особою без відповідних повноважень
- •Глава 69
- •§ 2. Підстави та правові наслідки виникнення зобов'язань із дій, вчинених без відповідних повноважень
- •Глава 69
- •Глава 70
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси Історичного розвитку спадкового права
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 3. Реалізація спадкових прав
- •Глава 72
- •§ 4. Охорона спадкового майна
- •Глава 72
- •§ 5. Оформлення спадкових прав
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 6. Спадковий договір
- •Глава 72
- •Розділ VI договірні зобов'язання
- •Глава 37
- •Глава 38
- •Глава 47
- •Глава 48
- •Глава 49
- •Глава 56
- •Глава 57
- •Глава 58
- •Глава 59
- •Глава 69
- •Глава 70
- •Розділ VIII спадкове право
- •Глава 71
- •Глава 72
Глава 72
строк, право на прийняття належної йому частки переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Якщо строк для прийняття спадщини залишився менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
Закінчуватись цей етап має визначенням частки спадкового майна, яка належатиме кожному спадкоємцеві.
При спадкуванні за законом спадкоємці мають право на отримання рівних часток. При цьому все спадкове майно приймається за одиницю і ділиться на кількість спадкоємців. Така арифметична (в простих дробах) частка в юридичній практиці дістала назву "ідеальна частка".
При зазначенні в заповіті конкретного майна, яке передається кожному спадкоємцю, розмір часток не визначається. В свідоцтві про право на спадщину необхідно зазначати ті речі, які передані за заповітом. Такий порядок може застосовуватись, якщо немає осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. При існуванні таких осіб і в разі незазначення їх у заповіті або якщо їх частка, визначена в заповіті, суттєво менша, ніж у інших спадкоємців за заповітом, має визначатись вартість всього спадкового майна, що спадкується за заповітом.
Обов'язкова частка має рахуватись від розміру всього спадкового майна шляхом визначення ідеальної частки, а потім множення останньої на дві третини. При цьому зменшити обов'язкову частку не можна, а збільшити можливо за обов'язковою згодою інших спадкоємців. При обчисленні обов'язкової частки необхідно:
-
встановити коло всіх спадкоємців;
-
визначити вартість спадкової маси (в тому числі предметів домашньоїобстановки і вжитку)1.
При визначенні розміру спадкових частин необхідно враховувати, що особи, які померли в один і той самий день (незалежно від часу смерті), не спадкують один після другого.
Прирощення спадкових частин настає в тому випадку, коли спадкоємець відпадає. Спадкоємець відпадає в разі:
-
неприйняття спадщини;
-
відмови від спадщини без вказівок на чию користь;
-
позбавлення спадкоємця права спадкування.
Прирощення спадкових частин за спадковим законодавством може мати місце, якщо:
-
спадкодавець заповідав все своє майно призначеним спадкоємцям, а хтось ізних відмовиться від своєї частки майна за заповітом або буде усунений від спадщини;
-
його частка ділиться між всіма спадкоємцями за заповітом у рівних частках;
-
спадкоємець за законом відмовиться від своєї частки і не передасть її іншим особам або буде усунений від спадщини — його частка ділиться між спадкоємцями за законом у рівних частках;
-
заповідана тільки частина майна — інша частка ділиться між спадкоємцями за законом у рівних долях, незважаючи на те, що вони можуть бути і спадкоємцями за заповітом.
Докладніше див.: Фурса Є, І. Проблемы наследования по-украински // Юридическая практика. — 2002. — № 46 (256). — 12 ноября 2002 г. — С. 10—И: Фурса Є. І. Особливості спадкування за правом на обов'язкову частку // Право України. — 2001. — № 1. — С. 87—91; Фурса С. Я., Фурса Є. I. Спадкове право. Теорія і практика: Навч. посібник. — К., 2002.
Правове регулювання спадкових відносин
629
Прирощення не настає:
-
якщо спадкоємець відмовився на користь інших осіб;
-
якщо було підпризначення спадкоємця, тобто якщо заповідач передбачивможливість загибелі або відмови спадкоємця та зазначив іншого на цей випадок;
-
якщо має місце спадкова трансмісія.
Слід зазначити, що за заявою одного з подружжя, який пережив Іншого, він має право на половину спільного майна, якщо воно не було розділено на відповідні частки. Державний нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні. Якщо у спільному майні подружжя правовстановлюючий документ на таке майно оформлений на того із подружжя, що є живим, державний нотаріус вимагає його (її) письмову згоду на виділ на ім'я померлого його частки в спільному майні.
Поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, які прийняли спадщину. У випадку недосягнення згоди поділ провадиться у судовому порядку відповідно до часток, належних кожному із спадкоємців за законом або за заповітом.
Поділ спадкового майна оформляється угодою спадкоємців або, за відсутності згоди, судовим рішенням.
В угоді про поділ спадкового майна визначаються реальні частки спадкоємців у спадковому майні. При цьому допускається грошова компенсація, якщо вартість майна різна.
На практиці дуже часто виникає питання про віднесення до кола спадкоємців осіб, які пропустили строк для прийняття спадщини. На нашу думку, якщо особа не була повідомлена про відкриття спадщини нотаріусом, то вже це є підставою, яка може вважатись об'єктивною для пропуску строку для прийняття спадщини. Таким особам необхідно звертатись до суду в порядку позовного провадження з проханням подовжити строк для прийняття спадщини, а нотаріусу направляти копію заяви про відповідне звернення. В цьому випадку видача свідоцтва відкладається або зупиняється на підставі ст. 42 Закону "Про нотаріат".
Існує й інший спосіб подовження строку, коли за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, така особа може бути включена до свідоцтва про право на спадщину як така, що прийняла спадщину. Така згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі та подана до нотаріальної контори до видачі свідоцтва про право на спадщину з дотриманням правил про перевірку справжності підписів спадкоємців.
До останнього часу за видачу свідоцтва про право на спадщину передбачено стягнення державного мита, яке становить 0,5% від суми спадщини. Звільняються від сплати державного мита: неповнолітні, реабілітовані, фінансові органи за видачу їм свідоцтва про право держави на спадщину та інші особи відповідно до Декрету "Про державне мито".
Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені статтею 1298 нового ЦК (статтями 561, 549, 551 ЦК УРСР). При цьому за загальним правилом свідоцтво про право на спадщину видається тільки після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. За ЦК УРСР свідоцтво може бути видане і раніше встановлених законом строків, якщо в нотаріальній конторі є відомості про те, що, крім осіб, які заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає. Але при переході майна за правом спадкоємства до держави свідоцтво про право на спадщину видається відповідному фінансовому органові не раніше закінчення шести місяців з
630