79. Зміст інноваційної діяльності, форми її інвестування;

Інноваційні процеси — це сукупність прогресивних, якісно нових змін, які безперервно виникають у часі й просторі.

Слід розрізняти поняття "новини" і "нововведення". Новини ви­никають як результат інноваційних процесів, як втілення творчої думки людини у певну економіко-виробничу проблему, а впровад­ження новин у господарську практику — це нововведення..

Оцінювання, прийняття і реалізація нових рішень у галузях техні­ки, технології, організаційних форм та методів господарювання ста­новлять суть інноваційних процесів. Інноваційні процеси почина­ються в певних галузях науки, а завершуються у виробництві.

За сферою застосування інноваційні процеси поділяють на такі види:

- технічні новини і нововведення — нові вироби, технології, засоби виробництва;

- організаційні інновації— нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємства, форми суспільного виробництва ;

- економічні інновації — удосконалені методи господарського уп­равління підприємством (прогнозування, планування, фінансу­вання, ціноутворення, мотивація та оплата праці) ;

- соціальні інновації — форми активізації людського фактора в діяльності підприємства (професійна підготовка і підвищення ква­ліфікації персоналу, стимулювання творчої активності, підтриму­вання високого рівня безпеки праці, охорона здоров'я людей, охо­рона довкілля, створення комфортних умов життя) ;

- юридичні нововведення — регулювання всіх видів діяльності під­приємства на основі нових і змінених законів, а також норматив­но-правових документів.

За масштабністю і силою впливу інновації поділяють на локальні й глобальні. Локальні новини сприяють еволюційним перетворенням у діяльності підприємства і неістотно впливають на ефективність його функціонування та розвитку. Глобальні новини здебільшого рево­люційні, тобто принципово нові, що кардинально підвищують ор­ганізаційно-технічний рівень виробництва, забезпечують суттєві по­зитивні зрушення в економічних і соціальних процесах.

Основними компонентами щодо участі держави у формуванні

сприятливого інноваційного середовища реалізації є:

а) фінансування інноваційної діяльності через систему державних

науково-технічних програм різного рівня та фінансування через

спеціально створені фонди;

б) формування інноваційної інфраструктури;

в) використання непрямих методів регулювання.

Стабільність і ефективність державної підтримки інноваційної

активності в країні в довгостроковому періоді можна забезпечити

лише за виконання низки умов, основними з яких є: а) забезпечення

зростання ВВП, обсягу виробництва, прибутку та рентабельності

його галузей; б) зміцнення самостійності підприємств щодо вирішення

проблеми інноваційного розвитку, зростання частки їх власних коштів, спрямованих на впровадження інновацій у виробництво; в) зниження

частки бюджетних коштів у фінансуванні інноваційної діяльності за

загальної тенденції збільшення бюджетних асигнувань на науку та

інноваційну діяльність; г) збільшення обсягу банківського та небан-

ківського кредитування інноваційної діяльності та одночасного зниження

ставки кредитного рефінансування; д) розширення масштабів

упровадження інноваційних досягнень шляхом зменшенням податкового

тиску на підприємства