2.3. Природно-екологічні умови

За природно- екологічними умовами проектування зелених насаджень парки поділяють на дві групи:

• Рівномірний рельєф, відмінні умови росту – краще насаджувати, відповідно до умов роту, невеликі гаї та ліски, склад насаджень яких повинен бути таким, як у природних типах лісу/

• Одноманітні ґрунтові умови – краще створювати штучні групи з однієї породи, а якщо допускається змішування порід в одній групі, то не більше як з 2 – 3 порід, які в поєднанні створюють декоративний ефект.

3.Опис ділянки відведеної під парк

3.1. Розрахунок території парку

Площа зелених насаджень на одного мешканця села – 17-20м² при кількості мешканців 000000.

3.2. Функціональне зонування

Найбільш поширеними парками є парки культури і відпочинку. Їх територію прийнято поділяти на зони з переважаючим характером використання:

• Зона видовищних споруд – 5-7 %

• Зона тихого відпочинку дорослих – 60-65 %

• Зона культурно просвітницьких заходів – 4-5 %

• Зона відпочинку для дітей – 7-9 %

• Спортивно-оздоровча зона – 16-18%

• Зона підсобно-господарських споруд – 2- 4%

3.3. Територія зелених насаджень загального користування та спеціального призначення

Насадження загального користування

Парки культури і відпочинку. Парки були і залишаються важливими центрами культурно-освітньої і ідейно-виховної роботи серед людей. Утворений суспільними деревними насадженнями та окремо художньо розміщеними групами дерев і кущів із зеленими галявинами, газонами, річкою, садовими доріжками, алеями, лавками для відпочинку, парк є місцем культурного відпочинку населення.

1. Сквери. Насадження в скверах залежать від характеру самого скверу,розміщення і величини.

2. Вулиці, бульвари і площі. Благоустрій і озеленення вулиць має велике значення в упорядкуванні всього села і особливо в його архітектурному оформленні. При розміщенні насаджень по бульварах слід враховувати нормативні вимоги. Озеленення площ слід проводити за принципами озеленення вулиць.

3. Приклубна садиба. Значне піднесення сільського господарства та поліпшення добробуту сільського населення створюють великі можливості для розвитку культурно-виховної роботи на селі.

4. стадіони. Весь спортивний комплекс обсаджують деревами. Футбольне поле з біговою доріжкою обсаджують рядом дерев пірамідальної форми.

Насадження спеціального призначення. Вітро- і санітарно-захисні насадження , птахо захисні насадження, вертикальне озелення, живоплоти,бордюри, шляхи сполучення.

3.4. Планування секторів

Залежно від місцевих умов в парках може переважати 2 зони за рахунок скорочення площі інших зон. Зони , де концентруються основні паркові споруди і місце зосередження відвідувачів – це територія з підвищеним рівним благоустрою. Рекреаційне навантаження понад 100 людей на 1 га. Архітектурна споруда поєднюється з рослинністю, водоймищами та рельєфом.

Планування дитячого сектора.

Дитяча зона – розміщується відособлено, на незначній віддалі від входу, ретельно захищається від шуму, пилу і сонячного перегріву. Не використовується колючі і отруйні рослини. Повинна бути добре озелененою, та покритою покриттям з вимогами від ДБН. Повинні розміщуватися майданчики з дитячими гірками з качелями.

Планування спортивного сектора.

Спортивно-оздоровча зона – включає спортивні майданчики і зали, басейни, солярії, катки, пункти прокату інвентарю. Бажано все об’єднувати в один комплекс на рівному рельєфі, і лише лижня, вело маршрути, купальні можуть розміщувати децентралізовано. Зона не повинна перериватися головними алеями та широкими доріжками.

Планування культурно-просвітнього сектору.

Культурно-просвітня зона – може включати лекторії, невеличкі виставкові павільйони, кафе, читальні, бібліотеки, приміщення для любительських занять. Повинна бути віддалена від шумних атракціонів.

Сектор видовищних заходів.

Зона масових заходів – розташовується поблизу головного входу у парк, може включати: танцювальні майданчики, театральні майданчики, атракціони, майданчики для проведення фестивалів, масових ігор і т. д. Благоустрій повинно бути розрахований на високу щільність відвідувачів, рух яких передбачається тільки по алеях і доріжкаж.

Сектор тихого відпочинку.

Зона тихого відпочинку – займає частину парку і характеризується природними пейзажами. В цій зоні включаються будь-які споруди крім альтанок, трельяжів, навісів і садових меблів. Зелені насадження і водоймища мають займати 90% від самої зони. Характерною рисою є велика кількість доріжок та зелені.

Архітектурно-планувальна організація сектору господарського обслуговування.

Господарська зона – розташовується на периферії парку і має окремий виїзд на прилеглу вулицю. Зона призначається для зберігання інвентарю.