2) Особливості оформлення тексту

Шрифт має значний вплив на зручність читання, весь художній вигляд видання. Його вибирає художник, художній або технічний редактор. До параметрів шрифту належать:

1) гарнітура, кегль, насиченість, колір літер;

2) способи виділення;

3) проміжки між літерами, словами, рядками;

4) вирівнювання;

5) композиція тексту й інших елементів видання.

Бажано, щоб стиль шрифту був близький до стилю літературного твору і навіть якось асоціювався з ним. Проте не можна допускати, щоб стиль шрифту суперечив зі стилем літературного твору.

Гарнітури мають не лише відповідати виду видання і змісту матеріалу, а й гармонійно поєднуватися між собою. Так, для основного тексту дитячої книги найкраще обрати чіткий шрифт, що добре читається, приміром, SchoolBook, а для заголовків – цікаву гарнітуру, яка приверне увагу дитини, наприклад, Comic sans.

Використання відповідної гарнітури шрифту, правильно підібраної до тексту, не лише допомагає якнайкраще подати інформацію, а й додає смислових відтінків через візуальне сприйняття. Використання різних гарнітур привертає увагу читача, а застосування різних кеглів дає можливість організувати інформацію за ступенем важливості.

Художньо-технічне редагування друкованого видання потребує знання не лише кеглів і гарнітур шрифтів, а й їх співвіднесення. Різні гарнітури однакового кегля мають різні пропорційні співвідношення, а отже, займають на сторінці різну площу. Так, шрифт, надрукований 12 кеглем, може мати вигляд суцільної темної плями, як 9 або 10 пунктів, а може бути світлим і широким, як 14 пунктів.

В усіх видах друкованих видань кегль основного шрифту пов'язується з довжиною рядка. У книжкових виданнях найменший кегль 8 пунктів допускається у літературно-художніх, наукових і науково-популярних виданнях при довжині рядка 4 1/2–5 кв. (81–90 мм), але при збільшенні інтерліньяжу можливості для застосування малого кегля розширюються – 2 3/4–5 3/4 кв. (50–104 мм) (табл. 3). Текст з довжиною рядка більше 3 3/4 кв. (67,5 мм) кегля менше 10 пунктів необхідно складати шрифтом із засічками. Текст обсягом до 3000 знаків у газеті може бути складений шрифтом прямого напівжирного накреслення вічка, кегля 8 пунктів, а обсягом до 1000 знаків шрифтом похилого накреслення вічка. Довжина рядка основного тексту у виданнях для дітей до 5 років повинна бути 7–9 1/2 кв. (126–171 мм), від 6 до 10 років – 4 1/2–9 1/4 кв. (81–167 мм).

Особливої уваги потребує оформлення видань для дітей. Адже, крім технічних характеристик, необхідно дотримуватися санітарно-гігієнічних норм для кожної вікової групи. Основний текст повинен мати однакове поліграфічне виконання в усьому обсязі видання до для дітей 10 років, причому не допускається відтворення основного тексту кольоровими фарбами та виворітним шрифтом у виданнях для дітей до 14 років. Для вікової групи від 11 до 18 років відтворення основного тексту може здійснюватися двома варіантами шрифтового оформлення. У книжкових виданнях для дітей віком до 5 років текст повинен бути розміщений тільки на одній шпальті, від 6 до 14 років – допускається розміщення на двох шпальтах віршів та текстів науково-популярного видання ілюстративністю не менше 35 %.

У книжкових виданнях для підлітків від 15 до 18 років допускається розміщення основного тексту на двох шпальтах, якщо текст кеглем не менше 10 пунктів зі збільшенням інтерліньяжу на 1–2 пунктів, довжина рядка не менше 3 1/2 кв. (63 мм), а відстань між шпальтами не менше 9 мм.

Кегель шрифту додаткового тексту книжкового видання може бути меншим від кегля шрифту основного тексту видання на 1–2 пункти, але не менше 7 пунктів, в енциклопедіях і словниках – не менше 6 пунктів. Обсяг додаткового тексту кеглем 7 пунктів зі збільшенням інтерліньяжу повинен бути не більше 1800 знаків на сторінці, кеглем 7 пунктів – не більше 1500 знаків.

Шрифт додаткового тексту і виокремлення у виданні для дітей віком від 11 до 14 років повинен відповідати вимогам таблиці 3. Додатковий текст на кольоровому тлі або на кольорових ілюстраціях повинен бути кеглем 12 пунктів.

Для виділення тексту і поліпшення візуальної організації надрукованої інформації користуються модифікаціями гарнітури основного тексту – курсивним і жирним накресленням – сімейства основного шрифту.