11. Центральний банк виконує такі операції:

1.Видає комерційним банкам кредити на строк за домовленістю з позичальниками.

2.Веде рахунки банків-кореспондентів і здійснює розрахункове касове обслуговування комерційних банків та інших кредитних установ.

3.Купує та продає цінні папери, що випускаються державою.

Традиційно центральний банк виконує п’ять основних функцій: здійснює монопольну емісію банкнот, є банком банків, банкіром уряду, здійснює грошово-кредитне регулювання та банківський нагляд.

а) будучи емісійним центром країни, центральний банк володіє монопольним правом випуску банкнот, що забезпечує йому постійну ліквідність. Гроші центрального банку складаються із готівки (банкноти, монети) і безготівкових грошей (рахунки комерційних банків в центральному банку).

12.Монетарна політика центрального банку

Монетарна політика

Центральний банк створює банківські резерви, що є вимогами центрального

банку, до комерційних банків. Сума готівки в обігу та резервів

комерційних банків відома як грошова маса, яку інколи поіменовують

грошима центрального банку.

Банківські резерви приносять невеликий процент або взагалі не приносять

процента. Готівка просто припадає пилюкою у сейфах банку. Залишки

резервів у центральному банку можуть, але звичайно не приносять

процента. Отже, банки стикаються з вартістю втрачених можливостей

подібно до фірм і домогосподарств, що нагромаджують гроші. Ця вартість -

це доход на інші активи, такі, як надання позики та цінні папери, від

якого відмовилися. Коли рахунки в центральному банку не

винагороджуються, то нагромадження резервів у формі готівки в касі банку

або депозитів не має значення. Коли рахунки в центральному банку

приносять процент, то комерційні банки намагатимуться нагромаждувати так

мало готівки, наскільки це можливо при даних мінових витратах

перетворення депозитів на готівку. Банківські резерви становлять гроші,

якими банки торгують між собою.

13.Суть і види інфляції

Інфляція – це процес знецінення грошей у результаті перевищення кількості грошових знаків, що перебувають в обігу, над сумою цін товарів і послуг, тобто недотримання вимог закону грошового обігу. Інфляція проявляється у зростанні цін. Вона зумовлює загальне падіння купівельної спроможності та зниження курсу національної валюти і перерозподіл частки національного багатства на користь підприємств-монополістів, держави, тіньової економіки та мафіозних структур.

Це явище відоме приблизно з 4 –3 ст. до н.е., тобто з моменту, коли грошовим товаром у світі утверджувалося срібло. Причиною знецінення була втрата довіри до монет, в яких при карбуванні закладалося менше металу. Сучасна інфляція має багатофакторний характер.

Основними її причинами є:

1) Диспропорції між основними сферами народного господарства.

2) Монополістичні тенденції в економіці.

3) Надмірні воєнні витрати.

4) Зростання дефіциту державного бюджету.

5) Необґрунтоване підвищення зарплати.

6) Крах золотого стандарту.

7) Дотації нерентабельним галузям і підприємствам.

8) Надмірна кредитна емісія.

9) Наявність маси посередників між виробниками і споживачами.

Крім названих внутрішніх причин, існують зовнішні: необґрунтоване встановлення валютного курсу при конвертації валют; ріст цін на імпортні товари і послуги тощо.

За розмірами зростання цін інфляцію поділяють на:

1) Повзуча, коли ціни зростають у незначному обсязі (до 5% на рік).

2) Галопуюча - коли ціни зростають за рік на 10% і дещо більше.

3) Гіперінфляція – коли ціни зростають на 1 – 2% щоденно.

Темп інфляції визначають за формулою:

Розрізняють також інфляцію попиту та інфляцію (пропозиції).

Інфляція попиту виникає в умовах надлишкового сукупного попиту.

Інфляція витрать (пропозиції) виникає зі збільшенням витрат виробництва і зменшення сукупної пропозиції.

Інфляція викликає суттєві негативні наслідки в соціально-економічному житті суспільства. Вона: знецінює заощадження; зменшує поточне споживання; поглиблює майнову нерівність; зменшує зацікавленість виробників у продуктивній праці; гальмує технічний прогрес тощо.

Інфляцію не можна подолати її можна лише приборкати з допомогою певних антиінфляційних заходів. Серед них жорстке обмеження грошової маси.