4.Ввп і добробут населення

Добробут – це повнота забезпечення населення життєво необхідними засобами: матеріальними, соціальними, культурними, духовними та екологічними благами [1]. З позиції такого тлумачення добробут населення визначається обсягом ВВП, виробленого в країні протягом року. Але для більш коректної оцінки рівня добробуту, з урахуванням можливості порівняння його з аналогічним показником в будь-якій країні, застосовують узагальнюючий показник рівня добробуту, який розраховується як відношення обсягу ВВП на душу населення.

Багато вчених-економістів сьогодення вважають, що основним недоліком ВВП є те, що він спрямований на вимірювання лише вартості кінцевих товарів та послуг, вироблених резидентами і не спроможний врахувати ті речі, які дійсно є важливими для людини (здоров’я чи наявність роботи) або для суспільства (обсяг тіньової економіки). Заслужений професор Чухно А.А. підтримує цю думку: «ВВП є статистичним показником, який вимірює річний обсяг національного виробництва товарів і послуг, але не універсальним критерієм економічного добробуту країни, оскільки в ньому не враховуються такі чинники, як вільний час, тіньова економіка, вироблені товари і послуги для використання в самих домашніх господарствах тощо»[ Тому, з метою здійснення точнішого виміру рівня добробуту населення американські вчені із Йєльського університету Вільям Нордгаус і Джеймс Тобін запропонували використовувати показник чистого економічного добробуту(NEW), який частково мінімізує недоліки розрахунку валового внутрішнього продукту

Отже, ефективна економічна політика має бути спрямована на забезпечення досягнення відповідного до Європейських стандартів життєвого рівня населення України і може бути реалізована лише за умови системної та комплексної діяльності уряду щодо боротьби з бідністю та зменшенням рівня тіньової економіки до 20 %, і це дасть можливість державі виконувати функції регулювання та розподілу створеного в країні ВВП на користь малозабезпечених верст населення та призведе до зростання рівня добробуту.

5.Економічне зростання

Економічне зростання є центральною економічною проблемою, що стоїть перед усіма країнами. За його динамікою судять про розвиток національних економік, про життєвий рівень населення, про те, як вирішуються проблеми обмеженості ресурсів. Це основний показник розвитку і добробуту будь-якої країни, одна з основних макроекономічних цілей, досягнення якої зумовлене необхідністю випереджаючого зростання національного доходу у порівнянні із зростанням чисельності населення.

Під економічним зростанням прийнято розуміти збільшення обсягів товарів і послуг, створених за певний період. Економічне зростання визначається багатьма чинників, найважливішими з яких є чинники попиту, пропозиції і розподілу.

Фактори пропозиції зумовлюють фізичну здатність економіки до зростання.їх є чотири:

1) кількість та якість природних ресурсів;

2) кількість та якість трудових ресурсів;

3) обсяг капіталу країни;

4) технологія.

Перелічені фактори пропозиції, які називають колесами економічного зростання. визначають можливості фізичного збільшення обсягу продукції. Тільки наявність більшої кількості або кращих за якістю ресурсів, ураховуючи і технологічний потенціал, датизмогу національній економіці виробляти більший обсяі продукції.

Економічне зростання залежить також від фактора попиту, тобто макроекономічне середовище мас забезпечували такий рівень сукупних видаїків. за якого повністю викорисіовуюіься наявні ресурси. Несприятливе макросередовище (високі податкові та процентні ставки, низький рівень завантаження виробничих потужностей та ін.) сповільнює економічне зростання, бо не забезпечує повного використання ресурсів.

Показниками економічного зростання є:

1) збільшення реального ВВП або ЧНП або НД в абсолютних

вибірниках за деякий період часу;

2) збільшення реального ВВП або ЧНП або НД на душу населення;

3) збільшення за деякий період часу реального ВВП або ЧНП або

НД в розрахунку на одного зайнятого;

4) виробництво основних видів продукції на душу населення

(рівень розвитку окремих галузей);

5) рівень та якість життя населення.

де Y1 та Y0 - відповідно, реальний ВВП (ЧВП або НД) у поточному та базисному роках.

Економічний розвиток є багатофакгорним процесом, який відображає зміни в усіх сферах господарського життя країни; його можна продуктивно аналізувати лише в довгостроковому періоді.