37. Преса Буковини.

Коли Буковина перейшла до Австрії відбулися значні суспільно-політичні, економічні, культурні, етнічні зміни краю. Саме за часів австрійського панування настало формування національної свідомості укр. і саме за австрійських часів почалося укр. організоване життя. Та під час І світ. війни Буковина стала тереном війс. дій, через це край зазнав значних втрат, завмерла культура, освіта, не діяли товариства і установи. Після створення ОУН спричинила активізацію націонал. руху. Головним рушієм боротьби стала молодь, тому ОУН приділяла увагу різноманітним товариствам і організаціям, зокрема студ. і спортивним. Але видавати щось було дуже важко, оскільки румун. влада заборонила видання, діяльність товариств. З початком нім-радян. війни укр. підпілля виступило на проти більшовиків, коли ті відступали. Укр. влада існувала 3 тижні після їхнього відступу, а потім румуни придушили повстання і жорстоко покарали органи укр. влади. Такою була основа для функціонування укр. преси на Буковині. Журналістський процес цих земель можна поділити на кілька періодів. Перший – 1900-1914 рр. Його зміст полягає в продовженні процесу національного відродження. Ще однією важливою рисою є те, що Буковина в той час ще не мала національно-революційно політичних думок. Політичне життя на Буковині активізувалось із виходом видань Револ. укр. партії, увесь матеріал сюди надходив із Наддніпрянської Укр., у 1902-03 рр. у Чернівцях виходив місячник «Гасло», тут писали про укр. проблеми в Австро-Угорщині. На поч. 1903 р. виходив місячник «Селянин» у Чернівцях, потім виходив він у Львові. Одними із буковинських видань була «Буковина», перше число вийшло 1885 р., пізніше виходила у Відні, а потім у Чернівцях, але згодом румун. влада заборонила видання. З «Буковиною» співробітничали практично усі діячі, серед них Федькович, Дашкевич, Кравчук, Когут, Попович, Луцький, Щурат, Левицький та ін. «Буковина» не була партійним органом, професійний рівень був високий, її читали і за межами краю. Також із виданням співпрацювали Грушевський, Гнатюк, Кобилянська та ін. На поч. 20 ст. виходили рос. і укр. мовами такі москоф. видання «Православна Буковина», «Буковинские ведомости». «Добрі ради» було призначене для селян і робітників. Народовці видавали тижневик «Нова Буковина». Укр. демократ. партія видавала тижневик «Україна», укр. радик. партія – «Народна воля», «Громадянин», «Народна справа», соціально-демокр. партія – «Народний голос», «Земля і воля». Преса Буковини не була розгалуженою структурованою. Протягом 1904-07 рр. виходив журнал «Промінь», був органом укр. вчителів, друкували тут художні твори, публікації на шкільну учительську тему та громад-політ. життя. 1910 р. виходив двотижневик «Каменярі» але румун. влада його заборонила. Виходили видання для хліборобів, з’являлись і для молоді, виходив і церковний журнал. Міжвоєнне двадцятиріччя для укр. було важким, протягом цього етапу визначається три етапи розвитку. Перший (1918-28), це був стан облоги, укр. спробували відновити націон. життя з австр. часів, але не вдалося. Головний удар був проти укр. шкільництва, румуни заборонили виклад. укр. мовою, школи стали румун., укр. мову не вивчали. Видання «Нова Буковина», «Борба» були заборонені. Буковинські укр. залишалися без своєї преси, але з січня 1919 румун. влада почала видавати тижневик «Голос Буковини» для укр. У 1920 р у Чернівцях на загальних зборах учителі вирішили відновити видання «Каменяра», де багато писали про становище укр. шкіл, захищали інтереси учителів. У 20-ті роки виходили: «Громада», «Воля народа», «Боротьба», «Робітник», але це не говорить про кількість видань, а те, що один часопис виходив під різними назвами, це була періодика соціа-демократів. Націонал-демократи видавали «Зорю» та «Землю». Публікації у «Зорі» були анонімними, загалом усю пресу переслідували, окрім тих які були органами румун. партій. Виходили сатирично-гумористичні часописи: «Щипавка», «Жало». «Прометей» - єдине видання журнал. типу. Другим націонал. відродженням Буковини (1928-37), у цей час найбільше уваги було присвячено рідній пресі. Відчувалася гостра проблема мати щоденну газету, крім того щотижнево видавала додаток для селян та для дітей. Щоденник був важливим для буков. укр., він порушував різні проблеми, особливо у поєднанні укр., виховуючи їх свідомість, у 1934 перестав виходити. Того ж року почав виходити тижневик «Рада», відгукувалася на політичні події дня, виховувала своїх читачів національно свідомими. Виходила і «Хліборобська правда». Офіційними виданнями руху ОУН на Буковині були «Самостійна думка» і «Самостійність». «Самостійна думка» була одним із найкращих журналів на Буковині і на західноукр. землях. Тут друкувалось дуже багато публіцистів, письменників, поетів. Основна ідея – ідея укр. державності, мав 2 додатки, виходив до 1937. «Самостійність» - це перший часопис на Буковині. Основне завдання – пропаганда укр. державності, охоплювала широку читацьку ауд. Мала 2 додатки, навесні 1937р. влада заборонила вихід часопису. Румунська влада заборонила укр. пресу, продовжував виходити тільки «Час», але він не міг писати усього того, що хотілося б, критикував комуністичні та більшовицькі ідеї, багато писав про життя радянської Укр., було багато рубрик. Проте цензурний тиск посилювався. Ситуація полегшилась у 1938-39, дозволили 4 години вивчення укр. мови і 2 години релігії укр. мовою щотижня.