Запитання для самоконтролю

1. Що таке історичні джерела?

2. Назвіть основні різновиди усних, письмових і речових джерел.

3. Назвіть основні різновиди зображальних джерел.

4. Які допоміжні історичні дисципліни Ви знаєте?

5. Які саме природничі дисципліни мають значення для дослідження історії?

6. В чому різниця між археографією і палеографією?

7. В чому полягають методи історичного дослідження?

8. Які три етапи пройшла українська історична думка до кінця ХІХ ст.?

9. В чому головна заслуга М. Грушевського як історика?

10. Чи можна вважати істориків КПРС справжніми істориками?

11. В чому сутність сучасного етапу розвитку української історичної науки?

12. Який історик взагалі першим написав про Україну?

13. В чому цінність «ворожого» погляду на Україну?

14. Вкажіть на основні перекручення історії України з боку румунських, польських та єврейських істориків.

15. Вкажіть на основні перекручення історії України з боку російських істориків.

Термінологічний словник

Антропологія – наука про людину. В нашій традиції антропологією називають науку про фізичну, біологічну природу і будову людини. У країнах Заходу антропологією часто називають комплексну науку про людину, тобто це слово є синонімом гуманітарних наук в цілому і особливо культурології.

Артефакти – будь-які предмети, явно оброблені чи змінені людьми.

Документи – письмові тексти та зображальні матеріали, що мають правове значення. Найбільш важливою особливістю документа є те, що він створюються безпосередньо під час тої історичної події, про яку у ньому йдеться мова. Тобто документи створюють сучасники і безпосередні свідки, часто учасники подій.

Епіграфічні пам’ятки – давні надписи на твердих матеріалах – на якихось речах, на стінах будинків та храмів, на камінні та на уламках кераміки. Також будь-які давні надписи, що знаходять під час археологічних розкопок.

Історичні джерела – це все те, звідки ми дізнаємося про історію. Вони розподілені на декілька типів: усні, письмові, речові, лінгвістичні, зображальні, фото- і кінодокументи, електронні документи тощо.

Метод історичного дослідження – спосіб, у який різні історики залучають різні історичні джерела, дають різні тлумачення тих самих історичних джерел та по-різному оцінюють значущість тих чи інших історичних джерел.

Нарративні письмові джерела – письмові матеріали, що містять розповідь (нарратив) про певні історичні події.

Нумізматика – наука про стародавні та сучасні грошові знаки, тобто монети та паперові гроші.

Статистичні матеріали – це масові кількісні дані про важливі покажчики життя суспільства та співвідношення між ними. Статистичними є дані переписів населення, збирання податків, обрахунку земель тощо.

Література

1. Брайчевський М. Ю. Походження Русi.–К., 1968.

2. Грицак Я. Й. Нарис iсторiї України: формування модерної української нації XIX–XX ст.–К., 1996.

3. Дорошенко Д. I. Нарис історії України.–Львів: Свiт, 1991.

4. Жарких М.І. Бібліографія старої України 1240–1800 рр.–Т. 1–9.–К.: 1998–2002.

5. Історичне джерелознавство: Підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів / Я. С. Калакура, І. Н. Войцехівська, С. Ф. Павленко та ін.–К., 2002.

6. Калакура Я. С. Українська історіографія: Курс лекцій.–К., 2004.

7. Кісь Р. Фінал Третього Риму (російська ідея на зламі тисячоліть).— Львів, 1999.

8. . Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе (Проблеми суспільної трансформації).–К., 1999.

9. Прiцак О. Iсторiософiя Михайла Грушевського // Грушевський М. Iсторiя України-Руси: У 11 т.–К., 1991.–Т. 1.

10.  Рябчук М. Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення.–К., 2000.