- •1.Інкорпорація Русі Литвою.Боротьба Литовського і Московського князівств за давньоруську спадщину.
- •1.Виникнення та розвиток козацтва.Запоріжська Січ як центр консолідації української національної спільноти.
- •1.Реформа 2-ї половини 19ст в рос.Імперії та її вплив на розвиток укр. Земель
- •1.Визначіть основні сили національно визвольної революції 1917-1920.
- •1.Економічні та політичні реформи 1950х-60х років 20ст .Їх суперечливий та непослідовний характер.
- •1.Розкрийте теорії походження Київської Русі в історіографії.
- •1.Розкрийте зміст трипільської культури та її місце в історії України.
- •1.Українська козацька держава у політичних інтересах інших сусідніх держав.
- •1.Розвиток Українських земель у складі Речі Посполитої.(2 пол 16 ст-сер 17 ст)
- •1.Дайте характеристику Українському політичному руху та його основним течіям.(2 пол 19ст-поч 20 ст)
- •1.Галицько-Волинське князівство – спадкоємець державних і соціокультурних традицій Київської Русі.
- •1.Розкрийте проблему національної, соціальної і релігійної конфронтації в українських землях (2пол 16 ст-1 пол 17 мст).
- •1.Розкрийте питання примусової колективізації в Україні. Голодомор 1932-1933рр.
- •1.Інкорпорація України-Руси Литвою. Велике князівство Литовське. Кревська унія.
- •1.Визволення України внесок українського народу та інших народів срср у перемогу над фашизмом.
- •1.Розкрийте проблему роздробленості давньоруських земель. Розпад України – Руси.
- •1.Політика «воєнного комунізму».Неп в Україні зміст та наслідки.
- •1.Трансформація революційних процесів у військове протиборство за владу в Україні (кінець 1917-поч 1918 рр.).
- •1.Розкрийте проблему утворення єдиного національно-визвольного громадського комплексу (2 пол 19 – поч. 20 ст.).Формування української нації.
- •1.Дайте характеристику первісним державним утворенням на території України.
- •1.Державно-політичний, економічний, релігійний, культурний вплив українських земель на литву.
- •1.Напад фашистської Німеччини на срср. Розгортання руху опору на Україні.
- •1.Застійні тенденції в економічному та соціально-політичному житті України. П.Шелест та в.Щербицький.
- •1.Розкрийте проблеми боротьби за незалежність україни. Декларація про державний сувернітет. Акт проголошення незалежнсті україни
- •1.Розкрийте періодизацію історії України. Історична схема Грушевського
- •1.Розкрийте проблему українського політичного руху у складі рос.Імперії та його основні течії ( 19 ст)
- •1.Розкрийте питання: брестьський мир. Гетьманат та директорія в українській революції 1917 – 1920 рр
- •1.Розкрийте проблему: Уроки другої світової війни. Труднощі відбудови народного господарства (1945 - 1953)
- •1.Розкрийте проблему дисидентського руху в Україні
- •1.Розкрийте питання внутрішніх та зовнішніх факторів у розвитку давньоруської держави
- •1.Розкрийте питання: гетьманщина 18 ст. Остаточна ліквідація української гетьманської держави у 2-й пол.. 18 ст
- •1.Розкрийте питання національ – визвольної війни українського народу під керівництвом б.Хмельницього в середини 17 ст. Переяславська рада та її оцінки
1.Застійні тенденції в економічному та соціально-політичному житті України. П.Шелест та в.Щербицький.
Після приходу до влади М. Хрущова (вересень 1953 р.) в СРСР намітилися докорінні зміни в організації керівництва країною. Було зроблено спробу переходу від жорсткого керівництва сільським господарством до господарської самодіяльності колгоспів і радгоспів. Резонансною реформою «великого десятиріччя» була заміна галузевого управління промисловістю територіальним. Усе це мало на меті без зміни виробничих відносин шляхом деяких послаблень пожвавити розвиток промисловості й зупинити деградацію продуктивних сил села. Наприкінці 1963 р. М. Хрущов, усвідомивши безперспективність своїх спроб забезпечити стійке зростання сільського господарства, зробив крутий поворот в аграрній політиці партії, а можливо, і крок на шляху демократизації системи управління. Рішення двох пленумів ЦК КПРС (грудень 1963 р. та лютий 1964 р.) заклали основи курсу на інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва. Але ліміт часу, що відвела Хрущову історія, через кілька місяців був вичерпаний. У жовтні 1964 р. на пленумі ЦК КПРС М. Хрущова звільнили від обов'язків першого секретаря ЦК і голови Ради Міністрів СРСР. Його дії були кваліфіковані як волюнтаристські, що заперечували принцип колективного керівництва. Економічні реформи в 60-ті роки та причини їх згортання Обраний у жовтні 1964 р. першим секретарем ЦК КПРС Л. Брежнєв не сприйняв намагань Хрущова щодо реформування системи управління народним господарством. На його позначення офіційне суспільствознавство запровадило термін «розвинутий соціалізм». Активно пропагувалася теза, що в суспільстзі, яке вступило в смугу розвинутого соціалізму, поступово зникають майже всі відмінності між людьми — класові, майнові, освітні, національні. Застій в розвитку СРСР і України спричинений: 1) посиленням адміністративно-командних важелів в економіці після десятиліття хрущовських реформ і неосталінізму в ідеології; 2) нездатністю нового керівництва відреагувати на виклик часу, коли світ вступив у нову фазу НТР; 3) надприбутками, що потекли до СРСР у вигляді «нафтодоларів» після підвищення цін на нафту у світі і дали йому змогу деякий час не тільки «латати дірки» у своїй економіці, а й змагатися з США у військовій промисловості та боротися за «третій світ». Україна в економічній системі СРСР Економіка України була тісно пов'язана з господарством усього Радянського Союзу. її населення становило майже 52 млн осіб — 19% від загальної кількості населення СРСР. На українську промисловість припадало 17% промислового виробництва СРСР і понад 23% його сільськогосподарської продукції. Україна мала багаті природні ресурси, сильний сільськогосподарський і промисловий потенціал. Порівняно з рештою республік Радянського Союзу вона була орієнтована на сільське господарство більшою мірою, ніж Радянський Союз загалом. Промисловий потенціал України був дещо меншим від середнього показника по СРСР через дисбаланс між високоіндустріальними східними і південними областями та значно менше промислово розвинутими західними регіонами. Водночас Україна була важливим індустріальним регіоном. Продукуючи до 40% усієї радянської сталі, 34% вугілля, 51% чавуну, вона за своїм валовим національним продуктом була на рівні Італії. У 1972 р. за обсягом промислового виробництва Україна перевищувала рівень 1922 р. у 176 разів. Звичайно, українська промисловість знала і піднесення, і спади. В період піднесення 50-х — початку 60-х років, коли темпи зростання становили 10% на рік, вона перевищувала загальносоюзні показники, проте в 70-х та 80-х роках, коли ці темпи знизилися до 2—3% на рік, її промислове зростання було навіть нижчим від середнього по СРСР. Великою мірою це сповільнення пов'язане з наявністю застарілих та неефективних металургійних заводів. Уповільнення економічного розвитку України, як і СРСР загалом, більше ніж будь-коли загострило потребу капіталовкладень. У той час, коли Москва вкладала великі кошти в нові промислові проекти Сибіру, промисловість України лишалася занедбаною. За перебування на найвищому партійному посту в Україні П. Шелеста вітчизняні економісти особливо гучно протестували проти зменшення частки республіки у капіталовкладеннях. Шелест Петро Юхимович (1908—1996) —український партійний і радянський діяч. Народився в с. Андріївці на Харківщині. Працював на різних роботах у радгоспі, на залізниці. З1927 р. навчався в Ізюмській радянсько-партійній школі, перебував на комсомольській роботі. Згодом навчався в Інженерно-технічному інституті Харкова. У1932—1936 рр. працював на Маріупольському металургійному комбінаті, одночасно навчався в Маріупольському металургійному інституті. У1937—1940 pp. працював на Харківському заводі «Серп і молот», де посів посаду головного інженера. Під час радянсько-німецької війни перебував на партійній роботі. Займався оборонною промисловістю. Протягом 1948—1954 pp. очолював заводи в Ленінґраді та Києві. У 1954 р. обраний другим секретарем, а в 1954 р. — першим секретарем Київського міськкому КПУ. У1962 р. обраний головою Бюро ЦК КПУ з промисловості й будівництва. З липня 1963 р. — перший секретар ЦК КПУ. У квітні 1972 р. був знятий з цієї посади, у 1973 р. виведений зі складу Політбюро ЦК і відправлений на пенсію. Йому було заборонено оселитися в Україні. Працював на господарській роботі в Москві. Помер 1996 р. у Підмосков'ї. У1996 р. урна з прахом перезахоронена на Байковому кладовищі. У травні 1972 р. П. Шелеста замінив В. Щербицький, який не бажав порушувати це питання, але воно раз у раз виринало саме собою. Наприкінці лютого 1961 р. В. Щербицький — голова РМ України. Від жовтня того ж року — кандидат у члени президії ЦК КПРС. Спроба В. Щербицького протидіяти волюнтаристським методам управління і безглуздим експериментам в економіці коштувала йому відставки. У липні 1963 р. увільнений від обов’язків голови РМ. Вернувся у Дніпропетровськ, був обраний першим секретарем Дніпропетровського промислового обкому Компартії України. Після повернення КПРС до попередньої партійної структури очолив Дніпропетровський обком Компартії України. Друге призначення В.Щербицького головою РМ УРСР відбулося в жовтні 1965 р. У грудні того ж року став кандидатом у члени президії (з 1966 р. політбюро) ЦК КПРС. Від квітня 1971 р. — член політбюро ЦК КПРС. У травні 1972 р. обраний першим секретарем ЦК Компартії України. На цій посаді працював 17 років. Час перебування В. Щербицького на вищих державних і партійних постах був періодом кількісного економічного зростання, і значною мірою воно було результатом його неабияких організаційних здібностей, ініціативності, високої вимогливості, особистої чесності і принциповості. Йому вдалося результативно протидіяти порушенням законності та явищам корупції. Проте зупинити інерцію гальмівних процесів, які впродовж 70-х рр. посилювалися, В. Щербицькому виявилося не під силу.
2. Українська Гельсінська спілка — українська громадсько-політична і правозахисна організація, заснована 7 липня 1998 року у Львові членами Української Гельсінської Групи. Головою Спілки було обрано Левка Лук'яненка. На базі УГС згодом була створена Українська республіканська партія.
Білет № 24: