12.Основні професії пр-індустрії

Профессии в PR :

1. «директор, руководитель отела департамента PR», PR- директор

2. «PR-менеджер рекламного агентства» (написание новостных пресс-релизов, статей, организация интервью)

3. «пресс-секретарь»

4. «PR-менеджер-координатор

5. «менеджер по работе с клиентами»

6. «PR-менеджер-копирайтер» (технический писатель)

7. «медиаменеджер» (медиаменеджер должен эффективно взаимодействовать по вопросам медиаразмещения с бренд-/продактменеджерами компании, отвечает за выбор медиаагентств (организовывает тендер) и за налаживание отношений с агентствами)

8. «менеджер по работе со СМИ» (поддержание и развитие контактов со СМИ, медиапланирование и контроль сроков, согласование и отправка размещаемых материалов , работа с клиентом: утверждение статей, роликов, макетов и т.п.; наработка связей с журналистами, дизайнерами и другими исполнителями в рамках конкретного медиаплана, участие в создании и наполнении сайта компании)

9. «менеджер по внутренним коммуникациям»

13.Особливості індивідуалізації навчання у вузі

Студентство і студентські роки – дивовижний витвір раннього середньовіччя християнської цивілізації. В ХІ–ХІІ століттях, коли з'являються перші університети, зароджується і культура молодості. Вона запроваджується саме через студентство – цей найрозумніший, найактивніший, яскравий і, звичайно, психологічно найскладніший прошарок молоді.Аксіомою, яка перевірена всією історією людства, є твердження про те, що людина є головним ціннісним орієнтиром і мірою всього в житті суспільства. Вона має пряме відношення і до життя будь-якого вищого закладу освіти. Особистість студента, як майбутнього спеціаліста, – головний ціннісний орієнтир у діяльності вузу. На жаль, часто буває так, що викладач вивчає і бачить студента тільки через викладацький стіл: як студент відвідує заняття, виконує завдання чи слухає і конспектує лекцію, як відповідає на заняттях, заліках, екзаменах. Решта багатьох викладачів просто не цікавить. А між тим, ця „решта" також становить частину ядра особистості студента – її багатство чи бідність у прагненнях і задумах, її духовність чи бездуховність, моральність чи аморальність, гідність чи рабську покірливість і пристосовництво, силу духу чи слабкість характеру, працьовитість чи лінощі й апатію, корисливість чи безкорисливість та ін.Підходити до студента із старих позицій і дивитися на нього лише через викладацький стіл в умовах особистісно-орієнтованого навчання і нової парадигми освіти неможливо. Сьогодні, як ніколи, викладач повинен навчитися бачити в студентові особистість, розуміти всю складність і багатогранність її структури, враховувати його вікові та індивідуальні особливості, виявляти у студента спадкові, набуті та зростаючі здібності й можливості, створювати максимально сприятливі умови для їх розвитку, розрізняти багатозначність його вчинків і дій, різноманітність почуттів, емоцій, мотивів. Тільки за таких умов викладач може по-справжньому ефективно керувати процесом навчання, розвитку і виховання студента як особистості, контролювати цей процес і вносити відповідні стимули й корективи