Тема 2.

3Адача №1

Громадяни Циганов та Норко домовились про те, що Циганов (будівельник за фахом) у період літньої відпустки зробить ремонт у квартирі Норко. На вимогу Норко між грома­дянами було укладено письмовий договір, який містив усі не­обхідні умови, в тому числі — строки, суму та порядок розрахун­ку. По закінченні робіт громадянин Циганов, отримавши обу­мовлену договором грошову винагороду в розмірі 2000 грн., спла­тив певну суму прибуткового податку. Але після розгляду декла­рації про сукупний річний доход його було оштрафовано за те, що він займався підприємницькою діяльністю без державної реєстрації. Питання:

1. Чи можна вважати діяльність, що нею займався Циганов, підприємництвом? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Яку суму прибуткового податку сплатив Циганов?

3. Які органи розглядають справи, пов'язані із порушенням по­рядку зайняття підприємницькою діяльністю?

1. підприємець Циганов не займався п-кою д-сть. Тому що його д-сть не відповідає всім ознакам п-кої д-сті, а саме систематичності, так як була здійснена одинична послуга. За Декретом Кабінету Міністрів України „ про податок на промисел” у ст.. 1 йдеться про те, що коли суб’єкт займається п-кою д-стю більше 4-х разів протягом комерційного року, то тоді він має зареєструватися, в даному випадку здійснено послугу менше 4-х разів, д-сть несистематична, не належить до п-кої д-сті.

2. Громадянин Циганов сплатив прибутковий податок, але за Декретом Кабінету Міністрів „ про податок на прибуток” , який втратив чинність окрім IV розділу, де йдеться що його мають сплачувати лише фізичні особи підприємці.

Так як ми визначили що Циганов не є п-м, він повинен сплатити податок на промисел, який складає 10%, отже 200 грн.

3. розглядом справ про порушення заняття п-кою д-стю розглядають Податкова служба та Податкова міліція.

Задача № 2.

Державна податкова адміністрація м. Києва звернулась до ВАТ "Радіозавод "Маяк" з попередженням про притяг­нення ВАТ до відповідальності у зв'язку з порушенням вимог чин­ного законодавства. На думку податківців, порушення законодав­ства полягало в неодержанні ліцензії на послуги із перевезення працівників цього підприємства з роботи додому автобусом, що був спеціально придбаний заводом з такою метою.

Питання:

1. Чи вважається діяльність підприємства зі здійснення авто­транспортних перевезень власних працівників господарською? Чи має це значення у ситуації, що розглядається?

2. Чи потрібен спеціальний дозвіл (ліцензія) на здійснення подібних автотранспортних перевезень?

3. Чи мав право податковий орган взагалі здійснювати перевірку наявності ліцензії?

1. Д-сть п-ва зі здійснення автотранспортних перевезень власних працівеинів є господарською д-стю за статтею 3 ГКУ, бо ця д-сть має цінову визначеність. Але тим не менш це є внутрішньогосподарська д-сть, тобто ліцензія на неї не потрібна.

2. на здійснення подібних автотранспортних перевезень не потрібна ліцензія, бо це внутрішньо-господарська д-сть.

3. податковий орган не мав права здійснювати перевірку ліцензії, бо цим питанням повинен займатися Головавтоіспекція шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Податкова може працювати лише в межах своєї компетенції.

Задача № 3

На початку 2000 р. до складу учасників товариства з обмеженогою відповідальністю було введено нового учасника — громадянина Ізраїлю, який вніс інвестицію до його статутного фонду у розмірі 100 тис. доларів СІЛА. Зважаючи на суму інвес­тиції, на зборах учасників цього громадянина було призначено на посаду президента товариства, хоча на території України він постійно не проживав, а займався налагодженням зв'язків з ізраїльськими партнерами.

Державна служба зайнятості винесла постанову про накладення на товариство стягнення у вигляді штрафу, посилаючись на відсутність дозволу на працевлаштування іноземного громадянина в Україні. Товариство оскаржило постанову до господарського су­ду, посилаючись на Конституцію України, згідно зі ст. 43 якої ко­жен має право на працю, а держава "гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності".

Питання:

1. Якими нормативними актами регламентовано необхідність отримання дозволу на працевлаштування іноземного громадянина її Україні? На яких роботодавців поширюються ці положення?

2. Які санкції передбачено для роботодавців, які використову­ють працю іноземців без дозволу державної служби зайнятості?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

1. П-во, установи, та ор-ції не залежно від форми власності і господарювання та іноземні суб’єкти господарської д-сті, що діють на території України можуть викор працю іноземців лише за наявності у них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбач між народ договорами Укр.

Приймати іноземців можуть платники страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового держ соціального страхування Укр. на випадок безробіття, зареєстровані у місцевих центрах зайнятості.

2. Відповідно до закону Укр. „ Про зайнятість насел” у разі викор праці інозем без дозволу держ служби зайнятості з п-в. Установ та ор-цій належно від форми власності держ служба зайнятості сплачує штраф за кожну таку особу у п”ятдесятикратному розмірі неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов’язкового держ соц страхування Укр. на випадок безробіття.

3. Згідно до постанови Кабінету Міністрів Укр. „Про оформлення дозволу на працевлаштування в Укр.” товариство повинно заплатити штраф у пятдесятикратному розмірі неоподаткованого мінімуму громадян. Тому що цей іноземець працював в Укр. без дозволу і отримував за це доходи.

Задача №4

Посадову особу районної податкової інспекції було звинувачено у корупції і притягнуто до відповідальності за зайняття підприємницькою діяльністю. Під час перевірки було з'ясовано, що ця особа була учасником одного з товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Працівник податкової служби заперечував проти звинувачення, посилаючись на те, що він як фізична особа — учасник ТОВ не є підприємцем. Підприємницькою діяльністю, на його думку, займався не він, а засноване за його участю ТОВ.

Питання:

1. Які особи не можуть займатися підприємницькою діяльністю? Якими нормативними актами це визначається?

2. Чи заслуговують на увагу доводи працівника податкової служ­би?

3. Чи змінилася б ситуація, якби зазначена особа була учасни­ком не ТОВ, а повного товариства?

1. особа не може займатися п-кою д-стю у разі визнання її недієздатною, не допускається показовими особами органів держ податкової служби, прокурорами і слідчими прокурорами, військовослужбовцями, нотаріусами , відповідними посадовими особами органів місцевого самоврядування та засуджені особи.

2. держаний службовець може бути засновником суб’єкта п-кої д-сті, але не може бути головою або членом правління ор-ції, що здійснює п-ку д-сть. Тобто, доводи працівника заслуговують на увагу.

3. заборонено займатися п-кою д-стю державним службовцям безпосередньо чи через посередників, крім випадків передбачених законодавством. Тому держ службовець не має права бути учасником повного