1.2. Об’єктивні та суб’єктивні причини митних правопорушень

Протиправна поведінка виникає і розвивається на основі й у формі різного роду протиріч, що поступово загострюються і переростають у відкритий конфлікт між поведінкою суб'єкта і вимогами закону. Ці протиріччя мають психологічну, соціальну чи змішану природу.

Для того, щоб визначити причини правопорушень, нам необхідно, звернути увагу на ту систему зовнішніх і внутрішніх факторів, що робить можливою цю поведінку в різних конкретних умовах і стосовно різних людей.

Такими факторами є спосіб життя і психіка особистості, включаючи потреби, інтереси, життєві плани, мету і мотиви поведінки; взаємини людей у малій соціальній групі; економічні умови життя суспільства в цілому, а також окремих класів і соціальних груп, з яких воно складається: погляди, звички і стереотипи поведінки різних суб’єктів суспільства; нарешті, матеріальні об'єкти, організаційні і технічні умови, що створюють практичну можливість досягнення тієї чи іншої мети.

Узагальнюючи ці фактори на філософському рівні, ми дійдемо висновку про загальні причини протиправної поведінки.

Такою загальною причиною є історично сформовані протиріччя у державі. При окресленні сфер життя в яких виникають протиріччя можна керуватися різним методичним підходом.

1. Один підхід полягає в тому, щоб розділити всі описані вище явища на дві великі групи: об'єктивні і суб'єктивні. При цьому варто було б, з метою єдності термінології, віднести до суб'єктивних факторів тільки те, що входить у свідомість правопорушника чи іншим способом характеризує його особистість, а об'єктивними вважати явища і процеси, що відбуваються незалежно від волі.

При такому підході суб'єктивні причини правопорушень це визначені елементи соціальної психології, які сформувались під впливом тих чи інших факторів, і суперечать моральним принципам, і є антигуманними.

Суб'єктивні умови - це демографічні і соціально-психологічні особливості населення (риси характеру, темперамент, вік, й ін.).

Об'єктивні умови правопорушень - це недоліки організаційного і технічного характеру, що призводять до дії суб'єктивних і об'єктивних причин правопорушень.

Об'єктивні причини правопорушень - це конкретні протиріччя в суспільному бутті, в економічних і соціальних відносинах людей.

Правопорушення виникають в результаті взаємодії об'єктивних і суб'єктивних причин і умов. При цьому дана взаємодія є не одноразовою. Об'єктивні і суб'єктивні елементи, закономірні і випадкові обставини, тісно переплітаються, обумовлюючи один одного і визначаючи генезис протиправної поведінки. Роль і «питома вага» у цій взаємодії об'єктивних і суб'єктивних факторів можуть бути різними.

Без вивчення конкретних історичних умов життя суспільства не можна визначити, які соціальні чи психологічні явища виступають як причини антигромадської поведінки, а які відіграють роль умов. Конкретно-історичний аналіз суспільних явищ дозволяє зробити цілком конкретні висновки. В наших умовах частіше зустрічаються сполучення суб'єктивних причин правопорушень з об'єктивними умовами. До того ж, різні варіанти взаємодії можуть існувати й одночасно, наприклад у різних регіонах країни і стосовно до різних видів

У взаємодії об'єктивних і суб'єктивних причин правопорушень беруть участь багато нейтральних факторів, тому що їх не можна характеризувати ні негативно, ні позитивно. Так, потреби й інтереси суб'єкта трансформуються в меті, спрямованій на ті чи інші об'єкти.

Ці об'єкти, таким чином, беруть участь у генезисі протиправної поведінки, але від цього, звичайно, вони не стають його причинами Справа в тому, що ці об'єкти існували до і незалежно від протиправної поведінки, вони стабільні в даному суспільстві і можуть, якнайбільше, розглядатися як супутні фізичні умови.

Подібні розуміння значною мірою відносяться і до таких категорій, як об'єктивні можливості задоволення тих чи інших потреб суб'єкта, що існують засобом для досягнення цілей, звичайними фізичними умовами здійснення правопорушень і ін.

Але як тільки ці явища починають не відповідати системі суспільних відносин, випадають з неї і можуть розглядатися як «недоліки», ми вправі характеризувати їх як причини правопорушень чи як сприятливі для них умови