§ 41. Вживання однорідних членів речення

Однорідними називаються члени речення, що виконують однако­ву синтаксичну функцію і характеризують спільний для них член ре­чення. Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення, наприклад: Президент в інтерв'ю з журналістами проко­ментував останні політичні події у країні та спростував повідомлен­ня деяких ЗМІ щодо кадрових змін в органах державної влади; Дер­жавні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Законом України "Про відпустки", КЗпП Ук­раїни, іншими законами, та нормативними актами України; Спеціаль­ні економічні зони забезпечують високі темпи промислового виробниц­тва, впровадження новітніх технологій, динамічний розвиток со­ціальної сфери; Розроблено правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, які визначають порядок здійснення місь­ких, приміських, міжміських і міжнародних перевезень пасажирів.

При використанні однорідних членів речення треба враховувати їх значеннєву співвіднесеність. Однорідними членами речення не мо­жуть бути слова, які виражають родові та видові поняття, як у ре­ченні: На другому поверсі універсаму можна придбати найрізно­манітніші парфумерні вироби, освітлювальні прилади, господарські товари, іграшки, засоби для догляду за шкірою, шампунь, зубну пасту тощо. Поняття парфумерні вироби включає поняття шампунь, зубна паста, засоби догляду за шкірою, тому об'єднання їх в один ряд є не­правильним. Тобто однорідні члени речення мають позначати од­норідність, а не простий перелік.

Як однорідні члени речення не можуть використовуватися слова, які виражають перехресні або різнопланові поняття, як-от: Наш інститут і його професорсько-викладацький склад досягли значних успіхів у роботі (Викладацький склад є частиною інституту); Бібліо­тека поповнилася 2 новими працівниками, комп'ютером, численними довідниками, енциклопедіями, підручниками (Люди стоять в одному ряду з предметами).

Необхідно враховувати не лише логічні зв'язки однорідних чле­нів, а й їхню лексико-граматичну сполучуваність з іншими словами у реченні. Порушення лексичної сполучуваності однорідних членів знаходимо у такому реченні: У разі проведення адміністративного огляду у зв'язку зі скоєнням адміністративного правопорушення про це складається протокол або запис до протоколу про порушення. Помил­ка полягає у тому, що один із однорідних членів речення (протокол) може сполучатися із словом складається, тоді як запис не складаєть­ся, а вноситься до протоколу. Отже, правильним буде таке речення: Уразі проведення адміністративного огляду у зв'язку зі скоєнням адмі­ністративного правопорушення щодо цього складається протокол або вноситься запис до протоколу про порушення.

Помилки у вживанні однорідних членів речення можуть бути по­в'язані з порушенням норм керування. Не можна вживати один до­даток, який стосується кількох однорідних членів речення, якщо вони вимагають різного відмінка залежного слова. Розглянемо три речення: 1) Рада акціонерного товариства контролює і регулює діяль­ність правління; 2) Одним із обов'язків головного бухгалтера є нараху­вання і виплата винагород працівникам підприємства; 3) Ми цінуємо і пишаємося нашими ветеранами. Перші два речення є правильними, оскільки однорідні члени речення в них мають однаковий характер керування (контролювати і регулювати що?, нарахування і виплата чого?). Порушення лексико-граматичної сполучуваності відзначаєть­ся у третьому прикладі. Помилка виникла внаслідок того, що при двох однорідних членах речення, які вимагають різного відмінка ке­рованого слова (цінуємо кого?, пишаємося ким?) стоїть один дода­ток. Різний характер керування обов'язково повинен бути врахова­ний при побудові цієї конструкції. Виправити речення можна за до­помогою займенника, що замінює слово ветерани: Ми цінуємо наших ветеранів і пишаємося ними.

Однорідні члени речення можуть уживатися з узагальнюючими словами. Значення узагальнюючих слів має включати значення всіх слів, що є однорідними членами речення: Хімічній чистці не підля­гають такі вироби: хутряні речі кустарної вичинки, старі речі, по­шкоджені міллю, килими кустарного виробництва та ін. Порушуєть­ся ця вимога у такому реченні: Нова аптека пропонує широкий вибір лікарських засобів, як-от: пігулки, настоянки, бальзами, мазі, гелі, грілки, гірчичники, медичні довідники тощо.

Однорідні члени речення вживаються у тій само формі, що й уза­гальнююче слово, наприклад: Трудова угода повинна містити такі реквізити: дату і місце складання, зміст угоди, юридичні адреси сторін, печатку підприємства. Узагальнююче слово реквізити стоїть у знахідному відмінку, таку ж форму мають й усі однорідні члени речення.

Наведемо основні правила вживання прийменників та сполуч­ників при однорідних членах речення.

1. Однакові прийменники можуть повторюватися або не повто­рюватися перед кожним однорідним членом речення, наприклад: Конфлікт розглядатиметься у примирній комісії або у трудовому ар­бітражі; За рік до закінчення навчання замовники подають вузу — ви­конавцю державного замовлення інформацію про перелік місць праце­влаштування та про умови, які будуть створені випускникам; Венецію Гете назвав мрією, що зіткана з води, землі і повітря (В. Врублевсь- ка); Уразі продажу товару за зразками, каталогами, поштою гаран­тійні строки обчислюються з дня доставки товару; Конфіскація май­на може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, об­сязі та порядку, встановлених законом.

2. Прийменники не упускаються:

а) якщо однорідні члени речення вимагають різних прийменни­ків: Закон "Про рекламу " містить спеціальні правила для реклами на транспорті та в кінотеатрах; Ця стаття передбачає покарання за порушення тиші на вулицях, площах, у парках, гуртожитках, жит­лових будинках та інших громадських місцях; Існує ряд робіт, пере­дусім з підвищеною небезпекою: в електроустановках, на висоті, в ко­лодязях, де правилами передбачене обов'язкове призначення відпові­дальних за безпечне виконання робіт;

б) при однорідних членах речення, пов'язаних повторюваними (і —і, ні — ні, то — то, або — або, чи — чи) або парними (не тільки — але й, не стільки — скільки, як — так і) сполучниками: Спасибі тобі, щирий мій друже, і за папір, і за лист твій, ще кращий паперу (Т. Шев­ченко); Для Віті це вже було не новина, а я витріщав очі і на конку, і на трамвай, і на поодинокі автомобілі, яких ще зроду не бачив (Б. Ан- тоненко-Давидович); У Законі "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" простежується орієнтація не тільки на соціальну функцію трудового права, а й на функцію виробничу; Складалося враження, що плете він свої кошики не стільки для ярмар­ку, скільки для власної втіхи (О. Гончар); Не так від роботи, як від глухого внутрішнього хвилювання, дівчина почувала себе до краю сто­мленою (В. Підмогильний);

в) при однорідних членах речення, значно поширених залежними словами: Моральна шкода може проявлятися у приниженні честі, гідності або ділової репутації, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоро­в'я, порушенням права власності тощо; Директор розповів про робо­ту всіх, без винятку, підрозділів підприємства у третьому кварталі цього року і про перспективи розвитку на наступний рік.

3. Частини парних сполучників (не тільки... але (а) й, не лише... а й, не стільки... скільки) повинні стояти безпосередньо перед одно­рідними членами речення, наприклад: Людину можна образити не тільки словом, але й дією. Ми маємо претензії не стільки до ПЕ^МІМ- ників цеху, скільки до його керівництва. Це правило порушується у таких реченнях: Директор не лише піклується про_виро_бництво, а й про людей, що працюють на підприємстві. Директор піклується не лише про_ виробництво, а й виявляє увагу до людей, що працюють на підприємстві. Однорідними членами у першому реченні є додатки виробництво і людей, у другому — присудки піклується, виявляє ува­гу, отже частини сполучника мають стояти безпосередньо перед цими словами: Директор піклується не лише про виробництво, а й про людей, що працюють на підприємстві. Директор не лише піклується про виробництво, а й виявляє увагу до людей, що працюють на підприємстві.