- •§ 1. Місце української мови у сучасному житті
- •§ 2. Українська літературна мова та культура мови
- •§ 3. Словники і словникові видання з української мови
- •§ 4. Стильові різновиди літературної мови
- •§ 5. Основні норми української літературної вимови
- •§ 6. Слово і його значення
- •§ 7. Пароніми
- •§ 8. Синоніми
- •§ 9. Уживання іншомовних слів
- •§ 10. Мовленнєва надмірність і недостатність
- •§ 11. Лексика сучасної української літературної мови з огляду на сферу її використання
- •§ 12. Стилістичне розшарування лексики
- •§ 13. Канцеляризми і штампи
- •§ 14. Рід відмінюваних іменників
- •§ 15. Рід невідмінюваних іменників
- •§ 16. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням
- •§ 17. Стилістичні особливості форм числа
- •§ 18. Варіанти відмінкових форм іменників
- •X. Місцевий відмінок множини
- •XI. Порушення норм відмінювання іменників у художній мові
- •§ 19. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
- •§ 20. Кличний вщмшок шенникш. Звертання, що складаються з кількох назв
- •§ 21. Відмінювання прізвищ
- •§ 22. Особливості вживания складних слів типу крісло-гойдалка, ікс-промені, їжак-риба
- •§ 24. Ступені порівняння прикметників
- •II. Найвищий ступінь порівняння
- •III. Стилістичне розрізнення простої і складеної форм ступенів порівняння прикметників
- •IV. Помилки у вживанні форм ступеня порівняння
- •§ 25. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників
- •§ 26. Вживання особових займенників
- •§ 27. Вживання зворотного і присвійних займенників
- •§ 28. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників
- •5. У числівниках, що позначають сотні, відмінюються обидві час-
- •§ 30. Синонімія числівників
- •§ 31. Сполучення числівників з іменниками
- •§ 32. Творення і вживання деяких форм дієслова
- •I. Неозначена форма дієслова
- •§ 33. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 34. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 35. Вживання прийменників
- •§ 36. Синонімія прийменникових конструкцій
- •VI. Прийменники, що передають допустові відношення
- •VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •§ 38. Вживання сполучників
- •§ 39. Порядок слів у простому реченні
- •§ 40. Узгодження підмета з присудком
- •§ 41. Вживання однорідних членів речення
- •§ 42. Паралельні синтаксичні конструкції
- •§ 43. Складне речення
- •§ 44. Класифікація ділових паперів. Правила написання тексту документів
- •§ 45. Документація особового складу
- •§ 46. Особисті офіційні документи
- •§ 47. Інформаційні документи
- •§ 48. Документи колегіальних органів
- •§ 49. Загальна характеристика ділових листів
- •§ 50. Етикет ділового листування та використання мовних формул
- •§ 51. Зразки ділових листів
- •15100, Житомирська обл. М. Коростень, вул. Степова, 6
§ 33. Творення і вживання дієприкметників
Дієприкметником називається неособова форма дієслова, яка відповідає на питання який? і поєднує ознаки дієслова та прикметника. Дієприкметники виражають не просто ознаку предмета (як прикметники), а ознаку за виконуваною дією. Ще однією відмінністю дієприкметників від прикметників є здатність керувати іменником, пор.: прикметники високий будинок, якісний ремонт і дієприкметники підготовлений (де?) у департаменті, вишитий (ким?) майстринею, насичений (чим?) киснем.
Виділяється невелика кількість дієприкметників, що перейшли в іменники: керуючий, відпочиваючий тощо.
1. Активні дієприкметники теперішнього часу сучасній українській мові невластиві. Слова із суфіксами -уч- (-юч-), -ач- (-яч-) звичайно є віддієслівними прикметниками, які вказують не на дію, а на постійну ознаку: правлячий (режим), квітучий (сад), пекучий (біль), родючі (поля), блискуча (поверхня), лежачий (камінь) та ін. Свідченням переходу цих слів до прикметників є втрата здатності керувати іменниками. Слова на зразок радіючий, голосуючий, малюючий, співаючий, їдучий, бажаючий тощо є штучними утвореннями. Іншими словами, таких слів у сучасній українській літературній мові просто немає.
При перекладі з російської мови активні дієприкметники теперішнього часу відтворюються підрядними означальними реченнями; дієприкметники, що перейшли у прикметники та іменники, замінюються відповідними частинами мови, як-от: ведущий — який (що) веде, провідний; вступающий — який (що) вступає, вступник; движущийся — який (що) рухається, рухомий; заведующий — який (що) завідує, завідувач; красящий — який (що) фарбує, барвний, фарбувальний; начинающий — який (що) починає, початківець; окружающий — який (що) оточує, навколишній; решающий — вирішальний, який (що) вирішує; служащий — який (що) служить, службовець; соединяющий— який (що) з'єднує, сполучний, з'єднувальний; соответствующий — який (що) відповідає, дійсний; учащийся — який (що) навчається, учень і под.
Часто трапляються помилки при перекладі російського слова следующий, яке може бути і дієприкметником, і прикметником. Дієприкметник следующий відповідно до певного значення передається в українській мові описовою конструкцією із сполучником: следующий через станцию поезд — поїзд, що проходить через станцію; следующий советам врача пациент — пацієнт, який слухає порад лікаря; следующие из сказанного выводы — висновки, що випливають із сказаного, следующая остановка — наступна зупинка; следующие вопросы — такі питання і т. ін. Прикметник следующий має такі українські відповідники: наступний, дальший, другий. У значенні займенника (як правило, перед перерахуванням або поясненням) це слово передається займенником такий: Сейчас будут выступать следующие депутаты... — Зараз виступатимуть такі депутати ...; Скажу вам следующее... — Скажу вам таке ...; Вызываются следующие лица ... — Викликаються такі особи ... Запам'ятайте відповідники російських словосполучень зі словом следующий: в следующий раз — наступного разу; на следующий день — на другий день, другого (наступного) дня; следующим выступает — далі виступає; следующим образом — так, таким чином, у такий спосіб.
-
Активні дієприкметники минулого часу творяться за допомогою суфікса -л-: дозрілий, загорілий, зарослий, навислий, побілілий, пожовклий, посивілий, почорнілий, пошерхлий.
Активні дієприкметники з суфіксом -ш- (-вш) у сучасній українській літературній мові не вживаються. Російські активні дієприкметники в українській мові відтворюються описовою формою або дієприкметником із суфіксом -л-: помогший — той, що допоміг; окончивший — той, що закінчив; победивший — той, що переміг; вспыхнувший — той, що спалахнув, наболевший (вопрос) — наболіле (питання) тощо.
-
Пасивні дієприкметники у сучасній українській мові мають форму тільки минулого часу, яка утворюється за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -т-: записаний, зірваний, завершений, зігрітий, здертий. Дієслова з основами на -ну і на -о можуть утворювати паралельні форми дієприкметників: висунути — висунутий і висунений, колоти — колотий і колений, повернути — повернутий і повернений, пороти — поротий і порений, стиснути — стиснутий і стиснений.
Російські пасивні дієприкметники теперішнього часу при перекладі на українську мову замінюються описовими конструкціями або дієприкметниками минулого часу: анализируемый (документ) — аналізований (документ), желаемый результат — бажаний (результат), заключаемый (договор) — укладаний (договір), занимаемая (должность) — обіймана (посада), записываемый (протокол) — записуваний (протокол), освещаемый (в прессе) — висвітлюваний (у пресі), употребляемый (всеми) — вживаний (усіма), применяемый (в промышленности) — застосовуваний (у промисловості), який застосовується (у промисловості), принимаемый (регулярно) — який приймається (регулярно), поставляемая (вовремя) — яка постачається (вчасно), приобретаемые навыки — набувані навички тощо.
-
При відтворенні українською мовою російських конструкцій з дієприкметником не слід зловживати описовими зворотами. Милозвучність і органічність перекладу досягається використанням різноманітних мовних засобів — дієслів, прикметників, іменників. Чимало способів передачі російських дієприкметників знаходимо у майстрів перекладу.
Ось як, наприклад, використовує можливості української мови М. Пилинська, перекладаючи роман "Золоте теля" І. Ільфа та Є. Петрова:
Російський текст |
Переклад українською мовою |
Спосіб передачі російських активних дієприкметників теперішнього та минулого часу та пасивних дієприкметників теперішнього часу |
1 |
2 |
3 |
Она схватила со стола уже засохший бутерброд и подступила к голодающему |
Вона вхопила зі столу засохлий бутерброд і посунула на голодуючого |
Використання пасивного дієприкметника минулого часу |
В устах разомлевших туристов грубое слово "первач" звучало нежно и заманчиво |
В устах розомлілих туристів грубе слово "первак" звучало ніжно, манливо |
Використання пасивного дієприкметника минулого часу |
Успокоенный, он снова заснул, но вместо лица обожаемого монарха тотчас же увидел председателя месткома товарища Суржикова |
Заспокоєний, він знову заснув, але замість обличчя обожнюваного монарха одразу ж побачив голову місцевкому товариша Суржикова |
Використання пасивного дієприкметника минулого часу |
Выгсокие договаривающиеся стороті переругались в первую же минуту и уже не обращались друг к другу иначе как с добавлением бран- ныгх эпитетов |
Високі договірні сторони перегризлися в першу ж хвилину і вже не зверталися одна до одної, не вживаючи най- лайливіших епітетів |
Використання прикметника |
1 |
2 |
3 |
К утру побелевший от бессонницы Александр Иванович забрел на окраину города |
На ранок блідий від безсоння Олександр Іванович забрів на околицю міста |
Використання прикметника |
В глубине помещения толпились школьники, осведомлявшиеся насчет дефицитныгх тетрадей |
У глибині помешкання юрмилися школярі, цікавлячись дефіцитними зошитами |
Використання дієприслівника |
Сдружившиеся путешественники расселись по своим машинам |
Здружившись, мандрівники посідали у свої машини |
Використання дієприслівника |
Насытившийся Балаганов благодарно взглянул на своего спасителя и начал рассказ |
Попоївши досхочу, Балаганов вдячно глянув на свого рятівника і почав розповідь |
Використання дієприслівникового звороту |
Новыш звонок, извещавший о конце аврала, вернул служащих в номера |
Новий дзвінок, що повідомляв про закінчення авралу, повернув службовців у номери |
Використання підрядного речення |
Сдружившиеся дети лейтенанта Шмидта вышли из-за угла и подступили к окну председательского кабинета |
Діти лейтенанта Шмідта, що вже встигли потоваришувати, вийшли з-за рогу і стали під вікном кабінету голови виконкому |
Використання підрядного речення |
Поднаторевший в торжественных финишах Козлевич лихо осадил машину перед самой трибуной |
Козлевич вже набив руку на урочистих фінішах і спинив машину перед самісінькою трибуною |
Використання дієслівного фразеологізму |
1 |
2 |
3 |
Убегавший часто оглядывался назад, и на его благообразном актерском лице можно быгло разглядеть выражение ужаса |
Утікач щоразу озирався і на його благовидному акторському обличчі можна було розгледіти вираз жаху |
Використання іменника |
Лагерь купающихся быт многолюден |
Табір купальників був багатолюдний |
Використання іменника |
Виділені у двох останніх рядках слова (убегавший, купающиеся) є субстантивованими дієприкметниками, тобто такими, що вживаються як іменники. Саме тому вони перекладаються іменниками утікач і купальники.