- •§ 1. Місце української мови у сучасному житті
- •§ 2. Українська літературна мова та культура мови
- •§ 3. Словники і словникові видання з української мови
- •§ 4. Стильові різновиди літературної мови
- •§ 5. Основні норми української літературної вимови
- •§ 6. Слово і його значення
- •§ 7. Пароніми
- •§ 8. Синоніми
- •§ 9. Уживання іншомовних слів
- •§ 10. Мовленнєва надмірність і недостатність
- •§ 11. Лексика сучасної української літературної мови з огляду на сферу її використання
- •§ 12. Стилістичне розшарування лексики
- •§ 13. Канцеляризми і штампи
- •§ 14. Рід відмінюваних іменників
- •§ 15. Рід невідмінюваних іменників
- •§ 16. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням
- •§ 17. Стилістичні особливості форм числа
- •§ 18. Варіанти відмінкових форм іменників
- •X. Місцевий відмінок множини
- •XI. Порушення норм відмінювання іменників у художній мові
- •§ 19. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
- •§ 20. Кличний вщмшок шенникш. Звертання, що складаються з кількох назв
- •§ 21. Відмінювання прізвищ
- •§ 22. Особливості вживания складних слів типу крісло-гойдалка, ікс-промені, їжак-риба
- •§ 24. Ступені порівняння прикметників
- •II. Найвищий ступінь порівняння
- •III. Стилістичне розрізнення простої і складеної форм ступенів порівняння прикметників
- •IV. Помилки у вживанні форм ступеня порівняння
- •§ 25. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників
- •§ 26. Вживання особових займенників
- •§ 27. Вживання зворотного і присвійних займенників
- •§ 28. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників
- •5. У числівниках, що позначають сотні, відмінюються обидві час-
- •§ 30. Синонімія числівників
- •§ 31. Сполучення числівників з іменниками
- •§ 32. Творення і вживання деяких форм дієслова
- •I. Неозначена форма дієслова
- •§ 33. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 34. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 35. Вживання прийменників
- •§ 36. Синонімія прийменникових конструкцій
- •VI. Прийменники, що передають допустові відношення
- •VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •§ 38. Вживання сполучників
- •§ 39. Порядок слів у простому реченні
- •§ 40. Узгодження підмета з присудком
- •§ 41. Вживання однорідних членів речення
- •§ 42. Паралельні синтаксичні конструкції
- •§ 43. Складне речення
- •§ 44. Класифікація ділових паперів. Правила написання тексту документів
- •§ 45. Документація особового складу
- •§ 46. Особисті офіційні документи
- •§ 47. Інформаційні документи
- •§ 48. Документи колегіальних органів
- •§ 49. Загальна характеристика ділових листів
- •§ 50. Етикет ділового листування та використання мовних формул
- •§ 51. Зразки ділових листів
- •15100, Житомирська обл. М. Коростень, вул. Степова, 6
§ 31. Сполучення числівників з іменниками
-
Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменником у роді й відмінку: один стілець, одного стільця.., одна проблема, однієї проблеми...
-
При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі називного відмінка множини: два підручники, три студенти, чотири столи, обидва клени. При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом -ин, який зникає у формах множини, останні набувають форми родового однини: два громадянина, три селянина, чотири киянина. У непрямих відмінках числівники два, три, чотири, обидва узгоджуються з іменниками: двох підручників, трьом хлопцям, обома черевиками.
У російській мові ці числівники в називному відмінку завжди вимагають родового однини: два сьіна, три фильма, четьіре стола, оба продавца.
Прикметник, що входить до складу кількісно-іменного словосполучення (з числівниками два, три, чотири, обидва), набуває форми називного або родового відмінка множини: три сині (синіх) капелюшки, чотири безтурботні (безтурботних) дні.
-
Усі кількісні, а також збірні числівники, крім слів один, два, три, чотири, обидва, обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини: п'ять книжок, шістсот сторінок, двоє парубків. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменником: у п'яти зошитах, двадцятьом журналістам.
-
Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового відмінка множини у всіх формах: мільйон жителів, мільйона жителів.., тисяча кілометрів, тисячі кілометрів, тисячею кілометрів.
-
Керування складених числівників визначається останнім словом: тридцять один учень, двадцять два пасажири, сорок чотири будинки, сімдесят шість депутатів, сто п'ятдесят мешканців.
-
Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового відмінка однини: одна друга площі, однієї другої площі, десять сотих гектара, десяти сотих гектара, десятьма сотими гектара.
-
У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю, характер керування визначається числівником, який виражає цілу частину: один з половиною літр, два з половиною метри, п'ять з половиною кілометрів.
У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: два і одна третя літра, п'ять і дві третіх метра, двадцять і п'ять десятих відсотка.
-
У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора керує іменником у родовому відмінку однини, числівник півтораста вимагає родового множини. в інших трьох відмінках ці числівники сполучаються з відповідними формами множини іменників:
Н. |
півтора аркуша |
півтораста кілометрів |
Р. |
півтора аркуша |
півтораста кілометрів |
Д. |
півтора аркушам |
півтораста кілометрам |
З. |
півтора аркуша |
півтораста кілометрів |
о. |
півтора аркушами |
півтораста кілометрами |
м. |
(на) півтора аркушах |
півтораста кілометрах |
9. У сполученнях, що позначають дати, на зразок восьме березня, перше вересня, відмінюється тільки перша частина: до восьмого березня, з восьмим березня, присвячено першому вересня. При поєднанні дати із словами свято, день числівник і назва місяця вживаються у родовому відмінку: привітати зі святом восьмого березня, приготувати до дня першого вересня. Конструкції привітати зі святом восьме березня, привітати зі святом перше вересня належать до сфери розмовної мови.
ДІЄСЛОВО