- •§ 1. Місце української мови у сучасному житті
- •§ 2. Українська літературна мова та культура мови
- •§ 3. Словники і словникові видання з української мови
- •§ 4. Стильові різновиди літературної мови
- •§ 5. Основні норми української літературної вимови
- •§ 6. Слово і його значення
- •§ 7. Пароніми
- •§ 8. Синоніми
- •§ 9. Уживання іншомовних слів
- •§ 10. Мовленнєва надмірність і недостатність
- •§ 11. Лексика сучасної української літературної мови з огляду на сферу її використання
- •§ 12. Стилістичне розшарування лексики
- •§ 13. Канцеляризми і штампи
- •§ 14. Рід відмінюваних іменників
- •§ 15. Рід невідмінюваних іменників
- •§ 16. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням
- •§ 17. Стилістичні особливості форм числа
- •§ 18. Варіанти відмінкових форм іменників
- •X. Місцевий відмінок множини
- •XI. Порушення норм відмінювання іменників у художній мові
- •§ 19. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
- •§ 20. Кличний вщмшок шенникш. Звертання, що складаються з кількох назв
- •§ 21. Відмінювання прізвищ
- •§ 22. Особливості вживания складних слів типу крісло-гойдалка, ікс-промені, їжак-риба
- •§ 24. Ступені порівняння прикметників
- •II. Найвищий ступінь порівняння
- •III. Стилістичне розрізнення простої і складеної форм ступенів порівняння прикметників
- •IV. Помилки у вживанні форм ступеня порівняння
- •§ 25. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників
- •§ 26. Вживання особових займенників
- •§ 27. Вживання зворотного і присвійних займенників
- •§ 28. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників
- •5. У числівниках, що позначають сотні, відмінюються обидві час-
- •§ 30. Синонімія числівників
- •§ 31. Сполучення числівників з іменниками
- •§ 32. Творення і вживання деяких форм дієслова
- •I. Неозначена форма дієслова
- •§ 33. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 34. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 35. Вживання прийменників
- •§ 36. Синонімія прийменникових конструкцій
- •VI. Прийменники, що передають допустові відношення
- •VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення
- •§ 37. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •§ 38. Вживання сполучників
- •§ 39. Порядок слів у простому реченні
- •§ 40. Узгодження підмета з присудком
- •§ 41. Вживання однорідних членів речення
- •§ 42. Паралельні синтаксичні конструкції
- •§ 43. Складне речення
- •§ 44. Класифікація ділових паперів. Правила написання тексту документів
- •§ 45. Документація особового складу
- •§ 46. Особисті офіційні документи
- •§ 47. Інформаційні документи
- •§ 48. Документи колегіальних органів
- •§ 49. Загальна характеристика ділових листів
- •§ 50. Етикет ділового листування та використання мовних формул
- •§ 51. Зразки ділових листів
- •15100, Житомирська обл. М. Коростень, вул. Степова, 6
5. У числівниках, що позначають сотні, відмінюються обидві час-
тини: |
|
|
Н. |
триста |
сімсот |
Р. |
трьохсот |
семисот |
Д. |
трьомстам |
семистам |
з. |
= Н. або Р. |
= Н. або Р. |
о. |
трьомастами |
сьомастами (сімомастами) |
м. |
(на) трьохстах |
(на) семистах |
Запам'ятайте паралельні форми орудного відмінка числівників п'ятсот — дев'ятсот: п'ятьмастами (п'ятьомастами), шістьмастами (шістьомастами), сьомастами (сімомастами), вісьмастами (вісьмомастами), дев'ятьмастами (дев'ятьомастами).
-
Числівник тисяча відмінюється як іменник першої відміни мішаної групи (тисяча, тисячі, тисячі, тисячу, тисячею, (на) тисячі), мільйон, мільярд відмінюються, як іменники другої відміни твердої групи (мільйон, мільйона, мільйону тощо).
и.
шестьдесят
Н.
Р.
шестидесяти
Р.
Д.
шестидесяти
Д.
в.
шестьдесят
з.
т.
шестьюдесятью
о.
п.
(о) шестидесяти
м.
-
Збірні числівники двоє, троє, четверо в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: двоє, двох, двом..., троє, трьох, трьом...
Як числівник два відмінюються збірні числівники обидва, обидві, обоє.
Збірні числівники п'ятеро — двадцятеро і тридцятеро мають у непрямих відмінках форми, що збігаються з вторинними формами відповідних кількісних числівників (у родовому, давальному, місцевому відмінках це форми на -ох, -ом, в орудному відмінку — обидві форми).
-
У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини:
Н. тисяча чотириста сорок п'ять
Р. тисячі чотирьохсот сорока п'яти (п'ятьох)
Д. тисячі чотирьомстам сорока п'яти (п'ятьом)
З. тисячу чотириста сорок п'ять (п'ятьох)
О. тисячею чотирмастами сорока п'ятьма (п'ятьома)
М. (на) тисячі чотирьохстах сорока п'яти (п'ятьох)
-
У дробових числівниках перший компонент відмінюється, як кількісний числівник, другий — як прикметник:
Н. п'ять шостих три десятих
Р. п'яти шостих трьох десятих
Д. п'яти шостим трьом десятим
З. = Н.
О. п'ятьма шостими М. (на) п'яти шостих
З. = Н.
трьома десятими (на) трьох десятих
-
Числівники півтора (півтори) і півтораста не відмінюються.
-
Після прийменника близько кількісний числівник обов'язково ставиться у родовому відмінку: близько ста сорока кілограмів, близько двохсот шістдесяти кілометрів, близько тисячі семисот сторінок.
-
Необхідно обирати правильну форму кількісних числівників при творенні складних слів (іменників і прикметників). Основними правилами є такі:
-
числівник один у складних словах має форму одно-: однокласник, одноліток, одноколірний, одногорбий, однолюб;
-
у двох формах виступають у складних іменниках і прикметниках числівники два, три, чотири. Елементи дво-, три-, чотири- приєднуються до кореня, який починається на приголосний: двобортний, двовуглекислий, двопроцентний, двотижневик, трибарвний, трисерійний, тритомник, тришаровий, тритижневий, триборство, чотирикімнатний, чотирикіломєтровий, чотириденний, чотирикутник тощо. Форми двох-, трьох-, чотирьох- виступають в окремих словах, другий компонент яких, як правило, починається на голосний: двохатомний, двохосьовий, трьохелементний, трьохелектродний, чотирьохактний, чотирьохетапний, а також двохсотліття, двохмільйонний тощо, хоча: двоокий, двоокис, двооксид, двоопуклий, двоутробний.
-
Форми родового відмінка традиційно вживаються у прикметниках, що закінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, а також у словах, компонентом яких є складний числівник: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний, двадцятидвохрічний, двадця- тичотирьохповерховий, двохтисячоліття;
-
числівники п'ять — десять, числівники на -дцять і на -десят у складі прикметників та іменників мають форму родового відмінка (із закінченням -и): п'ятигодинний, шестиденка, десятилітровий, де- в'ятнадцятиденний, п'ятдесятиметровий;
-
числівники дев'яносто, сто в складних словах зберігають форму називного відмінка: стоголосий, стодвадцятиміліметровий, стодвадцятип'ятилітній, стоквартирний, дев'яностопроцентний, дев'яносторіччя;
-
числівники сорок, двісті — дев'ятсот виступають у складних словах у формі родового відмінка: сорокавідерний, сорокап'ятирічний, сорокаденний, двохсотлітній, п'ятисотрічний;
-
числівник тисяча входить до складу іменників і прикметників у формі тисячо-: тисячочотирьохсотліття, тисячотонний, тисячоватний, тисячоголосий, тисячокілометровий, тисячогранний, тисячоголовий, тисячократний.
II. Відмінювання порядкових числівників
-
Порядкові числівники відмінюються, як прикметники твердої групи (п'ятий, п'ятого, п'ятому, ...; сотий, сотого, сотому, ...), лише числівник третій відмінюється, як прикметник м'якої групи (третього, третьому, . ).
-
У складених порядкових числівниках відмінюється тільки остання складова: тисяча дев'ятсот п'ятдесятий рік, тисяча дев'ятсот п'ятдесятого року, тисяча дев'ятсот п'ятдесятому рокові, у тисяча дев'ятсот п'ятдесятому році; дві тисячі перший рік, дві тисячі першого року, у дві тисячі першому році тощо.