Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
волкотруб...ворд.docx
Скачиваний:
101
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
477.06 Кб
Скачать

§ 17. Стилістичні особливості форм числа

ІМЕННИКІВ

І. Вживання однини в значенні множини

          1. Форма однини іменників може позначати цілий клас предметів із вказівкою на їх характерні ознаки. Таке вживання однини власти­ве головним чином науковій мові: Лавррід вічнозелених рослин ро­дини лаврових (з енц.); Слово як одиниця мови є одночасно і лексичною, і граматичною одиницею (з підр.); Короп промислова риба родини коропових; одомашнена форма сазана (з підр.).

          2. Однина конкретних іменників може вживатись у збірному зна­ченні, тобто вказувати на сукупність однорідних предметів як на

          3. одне ціле. Часто з таким значенням використовуються назви осіб: За всіма ознаками, подорож наша повинна бути приємною, з першого дня пасажир тут оточений піклуванням, ранг пасажира такого судна дає кожному з нас неабиякі переваги (О. Гончар); Коли ж наша команда перемогла — радість болільника сягає найвищого ступеня (О. Ковінь­ка); Прошу запам'ятати: тільки невтомність голосу є однією з най­головніших професійних якостей і скарбом оперного співака (В. Вруб- левська).

У збірному значенні вживаються також назви тварин, рослин і предметів, як-от: І хоч на кедрах та ліщині було сила горіха, проте вивірки місцевої було мало... Колонок зійшов десь з осені ще — в нетрях було мало миші, тож пішов десь на рівнину за нею (І. Багряний); Я любив ходити в поле і милуватись квітами, особливо багряно-синіми квітами будяка... (В. Сосюра); За ясного сонця і ягода швидко червоніє (з газ.). Однина іменників у збірному значенні надає мові емоцій­ності й експресивності, отже, використання таких форм повинно бути стилістично вмотивованим.

Граматична стилістика не рекомендує вживати однину на позна­чення розчленованої множинності, яка складається з окремих оди­ниць і може рахуватись, вимірюватись, наприклад множинності предметів, виробів тощо. Нормі відповідає використання в таких ви­падках форми множини: З конвеєра швейної фабрики сходить щодоби по тисячі жіночих платтів; Підготовлено для відправлення у торго­вельну мережу нову партію холодильників; На підприємстві випус­кається 11 найменувань електровиробів.

У назвах установ і свят уживання форм однини (в узагальненому значенні) або множини визначається традицією. Запам'ятайте сло­восполучення, в яких використовуються різні форми числа:

множини Будинок подарунків Будинок композиторів Будинок літераторів Будинок офіцерів Будинок учених

однини

Будинок книги Будинок актора Будинок моряка Будинок студента Будинок учителя

День автомобіліста

і дорожника

Всеукраїнський день праців­ників культури та аматорів народного мистецтва

Словосполучення із формами Словосполучення із формами

День будівельника День енергетика День журналіста День захисника Вітчизни День машинобудівника День медичного працівника День підприємця

День працівника соціальної сфери

День рибалки День студента День художника День юриста День фармацевтичного працівника День шахтаря

3. Однина іменників може вказувати на те, що однакові предмети належать кожній особі або предмету (так зване дистрибутивне, або розподільне, значення), наприклад: Молоді спеціалісти, працівники, з якими укладено строковий трудовий договір, підлягають атестації тільки за їхньою згодою (з газ.); Після закінчення курсів слухачам ви­дається свідоцтво (з газ.); А хлопці в новеньких козирках низками про­ходять мимо їх, димлять цигарками, заскалюють око та ціркають че­рез губу, мовляв, знаємо вас... (С. Васильченко).

II. Вживання абстрактних, речовинних і власних іменників

у множині

День працівників архівних установ

День працівників легкої промисловості День працівників освіти День працівників прокуратури День працівників радіо, телебачення та зв'язку День працівників сільського господарства День працівників суду День працівників торгівлі День працівників харчової промисловості

1. Деякі абстрактні іменники вживаються у множині, якщо набу­вають значення конкретного вияву якості дії, стану, наприклад: Сили між тілами виникають при безпосередньому контакті... або че­рез створені ними поля... (з енц.) (пор.: виявити спритність і силу); Мати закрутила своїми комерційними фантазіями голови дідусеві й бабусі (В. Сосюра) (пор.: Народна фантазія оповила свято обжинків красою своєрідних уявлень вірувань, прикмет і ворожінь (з газ.));

Уразі виявлення пустот у металі заготовка бракується (з газ.) (пор.: Під шумними фразами ми відчули цілковиту пустоту серця та брак усяких переконань (І. Франко)).

  1. Множина абстрактних іменників може реалізовувати відтінок тривалості, інтенсивності вияву ознаки: Над обрієм моїм повзуть лі­ниво спеки, мов сонні полози зелено-золоті (В. Бобинський); Нудьга в душі, ломота у кістках... Мене всього тупі обсіли болі (А. Крим­ський).

  2. Речовинні іменники вживаються у множині, якщо позначають:

а) види, сорти речовини (як правило, у професійній мові): Гриби багаті на вітаміни А, В, С, солі калію, фосфору, ароматичні речовини, білок (з газ.); Дуже заборгувала перед мебльовиками хімічна промис­ловість. Виробництво тих же ДСП стримується нестачею смол. Не вистачає клеїв, лаків, пластмас (з газ.); Україна може стати одним з найбільших виробників екологічно чистих бензинів на основі технічно­го спирту (з газ.);

б) вироби з цієї речовини: Скрині із золотою та срібною посудою, з хрусталями й дорогоцінним склом поїдуть насамкінець під окремою сильною сторожею людей з першого сердюцького полку (Б. Лепкий); Пишна дама, вся в шовках, зразу в крик, у лайку: — Що ти трешся об рукав? Прибери куфайку (П. Глазовий);

в) велику кількість речовини або великий простір, зайнятий нею: В білих снігах потонули Гори, степи і долини... (О. Олесь); Обабіч по­над трасою красуються жита, пнуться в стрілку озимі пшениці, зе­леними й зелено-жовтавими килимами стелеться ярина (О. Вишня).

  1. Однина і множина речовинних і абстрактних іменників іноді використовуються паралельно, що, однак, не свідчить про рівно­значність форм числа таких назв. Множинні форми, як правило, міс­тять більшу експресію і реалізують різноманітні значеннєві відтінки, порівн.: Ще я любив дивитись на зорю після заходу сонця і кидати камінці в срібні води ставка... Я кину камінець, а він булькне, і після нього довго ще йдуть по золотій вечірній воді за колами кола, все шир­ше й ширше, а потім зникають, і вода знов стає спокійною, темною і тихою (В. Сосюра); Все зраділо радістю живоття, радощами здоро­вого погодливого дня (І. Нечуй-Левицький). У наведених прикладах форма води підкреслює безмежність речовини і в поєднанні з прик­метником срібний створює яскравий образ, форма множини радощі означає "приємні, радісні події".

  2. Власні іменники вживаються у множині:

а) для позначення типу людей, схожих на якусь історичну особу або літературного героя: Російський песимізм породжував класичні гімназії, що з них виходили Рудіни високовчені і безпорадні в прак­тичному житті (М. Хвильовий); Це я обмежений інтелектуаль­но? — спробував посміхнутися Хрумтій і зблід. — Гляньте на цих со- фоклів! Інтелектуали! Сократи! Ломоносови! Та якщо весь ваш інте­лект разом узятий покласти на ваги, вони й не поворухнуться! (Ю. Прокопенко);

б) для позначення угруповань, пов'язаних родинними стосунка­ми: Ціле село вийшло проводжати Данищуків в невідому, далеку доро­гу (М. Ірчан); За часів Богдана Хмельницького мої прадіди по мате­ринській лінії Матяші лікували козаків на Запорозькій Січі (Л. Павленко).

  1. Географічним назвам у формі множини притаманне узагальне­не значення, що вирізняється яскравою експресивністю: Мов свято- дійний, сизий дим кадил померклої у забутті Еллади, розтанули усі палкі принади Суматр, Цейлонів, Конго і Антил (В. Бобинський); Наші ЕдемиТільки фантоми... Хто скаже, де ми? Хто скаже, хто ми? (Д. Загул).

  2. Множина іменників може використовуватись замість однини. "Гіперболічна" множина служить для експресивної (здебільшого не­гативної) вказівки на одиничність предмета. Таке вживання множи­ни обмежене розмовною і художньою мовою: Ій-бо, Олена, їй-бо, Деркачиха, їй-бо, сидить у президіях, як королева! (О. Ковінька); Осто­гидло мені вже оце госпітальне ліжко, оці процедури та режими (О. Гончар); Ти забула, що є в світі жіночі принади Перманенти, манікюри, духи та помади (П. Глазовий).

III. Ненормативне вживання форм числа іменників

У художньому і розмовному мовленні трапляються випадки ви­користання форм числа, які не відповідають сучасній мовній нормі, наприклад, утворення форм однини від множинних іменників: Саме тоді він і одержав дещо з вищезгаданої меблі як сюрприз від своїх співробітників (М. Хвильовий); Увесь дріт і пиломатеріал знахо­диться на базі; Яка шпалера вам найбільше подобається? У похід ми приготували багато рибної консерви.

Поширеною помилкою є немотивоване вживання множини абст­рактних іменників. Як неправильні розцінюються, наприклад, такі речення: У кіоску продаються різноманітні сувеніри з символіками чемпіонату. Виставка вражає асортиментами продукції. Просимо зазначити у пропозиції вартість упакувань і транспортувань про­дукції (правильно: символікою, асортиментом, упакування і транс­портування). Будь-яка заміна однини множиною і навпаки має бути семантично і стилістично виправдана.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]