- •Доба палеоліту і мезоліту
- •3. Кімерійці, скіфи, сармати.
- •4. Грецькі колонії у Пн. Причорноморї.Боспорське царство
- •5. Племінні союзи. Анти, їх держава і міста.
- •6. Походження та розселення словян.
- •7. Русь, Руська земля. Становлення держави.
- •8. Утворення Київської Русі.
- •10. Передумови та причини прийняття християнства Київською державою.
- •11. Ярослав Мудрий : Внутрішня та зовнішня політика.
- •14.Загарбання українських земель іноземними поневолювачами у 14-15 ст.
- •15. Козацтво України.
- •16. Украхна під владою Речі Посполитої. Люблінська унія.
- •17. Особливості приєднання України до складу Великого князівства Литовського. Устрій та соціальне становище українського народу.
- •19. Культура Київської Русі.
- •20. Національно-визвольна війна.
- •21. Богдан Хмельницький. Його зовнішня та внутрішня політика під час війни.
- •22. Розвиток української православної церкви.
- •23. Українські братства, їх роль у відродженні національної культури.
- •24. Переяславська Рада. Березневі статті 1654р.
- •25. Політичне становище Гетьманщини після смерті б.Хмельницького. І. Виговський, ю.Хмельницький.
- •26. Поділ України на Лівобережну і Правобережну. Андрусівський мир.
- •Андрусівське перемир'я
- •27. Розвиток культури України другої половини 17ст.
- •28. Антиукраїнська політика російського царизму в другій половині 17 - першої половини 18ст.
- •29. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана Івана Мазепи.
- •30. Полтавська битва та її наслідки.
- •31. Гетьман Пилип Орлик. Конституція 1710 р.
- •33. Відновлення гетьманського правління. Кирило Розумовський. Ліквідація гетьманства. Зруйнування Запорізької Січі.
- •35. Політичне, соціально-економічне становище українських земель у складі Австро-Угорської Імперії в кінці 18 – початку 19 ст.
- •36. Соціально-політичний рух у Західній Україні. «Руська Трійця»
- •37. Декабристський рух. Кирило-мефодіївське братство.
- •38. Реформи 60х-70х років 19 ст., їх особливості й соціально-економічні наслідкі в Україні.
- •39. Культурно-національний рух в Україні. Політичні партії, товариства другої половини19 ст.
- •40. Столипінська аграрна реформа.
- •41. Україна в роки першої світової війни.
- •42. Люнева революція в Росії. Українська Центральна Рада.
- •I Універсал
- •43. М.Грушевський – історик, мислитель, президент унр.
- •44. Національно-визвольний рух у Галичині. Проголошення зунр Акт злуки унр і зунр.
- •45. Війна центральної ради з більшовиками. Брестський мир. Падіння Центральної Ради
- •46. Політика п.Скоропадського.
- •47. Директорія
- •48. Ризький мир. Перемога Радянської влади в Україні.
- •49. Відбудова народного господарства на основі непу.
- •50. Утворення срср. Входження України до срср.
- •51. Українізація.
- •52. Індустріалізація і Україні.
- •54. Голодомор 1932-1933рр.
- •Початок репресій. «Закон про п'ять колосків»
- •55. Сталінські репресії в Україні в 30х роках 20 ст.
- •56. Українське питання в міжнародній політиці на початку другої світової війни.
- •57. Радянсько-німецький пакт про ненапад. Приєєднання західноукраїнських земель до срср.
- •58. Початок Другої світової війни.
- •60. Оун на початку війни. Створення упа та її збройна боротьба в другій половині 40х років.
- •61. Етапи визволення України. Звільнення України від нациської окупації.
- •62. Наслідки Другої світової війни.
- •63. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнни період. Голод 1946-1947рр.
- •64. Соціально економічні прочеси в Україна в 50-60х роках.
- •65. Національно-культурна політика в Україні в середині 60-70х років 20 ст. Посилення русифікації. Рух дисидентів в Україні.
- •66. Особливості перебудовчих процесів в Україні. Розвиток демократизації і гласності. Створення політичних партій і громадських організацій.
- •67. Початок державного відродження України. Декларація про Державний суверенітет України.
52. Індустріалізація і Україні.
В кінці 20-х років Російська (з 1925 р. - Всесоюзна) компартія більшовиків взяла курс на будівництво "соціалізму в одній, окремо взятій країні", стала на шлях якнайшвидшого перетворення СРСР на сучасне мілітаризоване індустріальне су(їІільсгтУгрудіиІ927р.ХVз'їзд ВКП(б) ухвалив генеральну лінію на прискорення індустріалізацію народного господарства. Розпочате першу п'ятирічку "розвитку народного господарства ва СРСР" (1928-1933). Відповідно п'ятирічного плану, УСРР отримувала 20 відсотків капіталовкладень, передбачених для фінансування індустріалізації СРСР. З 1500 нових промислових підприємств, що будувались в СРСР, 400 були в Україні, серед них такі гіганти, як Дніпрогес, "Запоріжсталь", "Криворіжсталь", "Азовсталь", "Дніпроалюмінійбуд", "Краммашбуд", ХТЗ. Серед реконструйованих були такі підприємства, як Луганський паровозобудівний завод та металургійні заводи в Дніпропетровську, Комунарську, Дніпродзержинську та Макіївці. Господарство України за час першої п'ятирічки було повністю перепорядковане союзним органам влади, замість ринкових відносин створювалась командна децентралізована економіка. Торгівля була одержавлена. Українській промисловості з центру був нав'язаний надвисокий темп індустріалізації. Шалена гонка за індустріальними показниками привела до безладдя, марнотратства і частих аварій. Але цим явищам знайшли інше пояснення: "диверсії", "саботаж", "економічна контреволюція”. І, відповідно, репресії, репресії: "Шахтинська справа", справа Промпартії та ін. Для досягнення значно збільшених Сталіним показників п'ятирічного плану широко застосовувались методи позаекономічного примусу, різного роду "аврали". Разом з тим відбувалось постійне одурманювання трудящих мас сталінською пропагандою. Це призвело до справді непідробного ентузіазму широких верств робітничого класу. Водночас до тих, хто працював з меншим ентузіазмом, застосовувалися примусові заходи. Запізнення, прогули, недбале ставлення до обов'язків стали карними злочинами. У другій і третій п'ятирічках УСРР отримала непропорційно малі капіталовкладення. У Москві було вирішено зосередити зусилля на розвитку промислових центрів Уралу. Тому з 4,5 тис. заводів, що будувалися протягом другої п'ятирічки (1933-1937), лише 100 були в Україні. У наступній п'ятирічці частка України в капіталовкладеннях ще помітніше зменшилася. Акцент робився тепер на видобуток сировини замість виробництва готової продукції. Шалені темпи будівництва нерідко супроводжувалися разючим безладдям. Географічно промисловість в Україні пола розподілена дуже нерівномірно. Якщо традиційні промислові райони Донбасу та Придніпров'я розвивалися, то Правобережжя перебувало, по суті, у застої. Донбас став постачати вугілля насамперед для промисловості Центральної Росії. Українська металургія також продовжувала працювати переважно на машинобудування російських промислових центрів. Держава використовувала різні методи, щоб підняти ентузіазм робітників, заохотити їх працювати ефективніше. У роки другої п'ятирічки розгорнувся стахановський рух. Його ефективність була досить високою. Донбас за короткий час ліквідував борги перед державою. Однак рекорди стахановців стали підставою для істотного підвищення у 1936 р. норм виробітку і планових завдань. Відповідно розширювалась практика приписок та кількість "липових" стахановців.
Встановлений в роки індустріалізації пріоритет виробництва засобів виробництва над виробництвом предметів споживання призвів до занепаду легкої та харчової промисловості і, як наслідок, до погіршення життєвого рівня. Так звана група "А" (виробництво засобів виробництва) спрямовувалась на забезпечення в основному власних потреб. Важливим наслідком перших п'ятирічок була зростаюча урбанізація. Чисельність міських мешканців у УСРР між 1926-м і 1930 роками зросла удвічі. Причому особливістю зростання міст у цей час було те, що робітничий клас дедалі більше поповнювали українці з сільської місцевості. Проте міста виявились до цього не підготовленими, і наплив мешканців з села призвів до ускладнення житлової та продовольчої проблеми. Знизились заробітки і загалом життєвий рівень населення. У 30-х роках остаточно була втрачена економічна самостійність України. Численні союзні наркомати перетворились у своєрідні надмонополії, які безконтрольно розпоряджались засобами виробництва. А з високих трибун партійних форумів заявлялося, що тепер це "загальна власність". Наслідки індустріалізації для України були дуже неоднозначні. З одного боку, саме тоді був закладений фундамент тієї системи в економіці, яку сьогодні змушені демонтувати з надзвичайними труднощами. З іншого - Україна за показниками індустріального розвитку на той час зайняла чільне місце в Європі, наздогнавши Францію. У 1940 р. її промисловий потенціал у сім разів перевищував рівень 1913 р. УСРР перетворилася з аграрної в індустріально-аграрну республіку.