Література

1. Шлемкевич М. Сутність філософії. – Париж – Нью-Йорк – Мюнхен, 1981.

2. Зарубіжна філософія ХХ ст.: Читанка з історії філософії в 6 книгах. – Кн. 6. – К., 1993.

3. Філософія: Курс лекцій. – К., 1993.

4. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.

5. Самосознание европейской культуры ХХ века. – М., 1991.

6. Карнап Р. Философские основания физики. – М., 1971.

7. Сартр Ж. П. Нудота. Мур. Слова. – К., 1993.

8. Ницше Ф. Избранные произведения: В 2 т. – М., 1990.

9. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994.

10. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1987.

Питання для самоконтролю

1. Як розуміють предмет і завдання філософії течії другої половини ХІХ – ХХ століть:

• позитивізм;

• марксизм;

• прагматизм;

• феноменологія;

• неокантіанство (Баденська школа);

• неогеґельянство;

• філософія життя;

• психоаналіз.

2. Як співвідносяться наукове та філософське знання?

3. Як слід розуміти поняття “метафізика”? Які особливості має метафізика у ХХ ст.?

4. Які нові методи філософування сформувалися в другій половині ХІХ – ХХ ст.?

5. Які принципи аналізу людського буття застосовує класичний і новітній психоаналіз?

1 М. Шлемкевич народився 27 січня 1894 року в Галичині в с. Пилява Бучацького повіту. 1912 року закінчив польську гімназію. 1915-го був вивезений у Сибір. Із 1917 по 1920 рр. працював у Києві до його зайняття більшовиками. 1929 року завершив студії в Сорбонні в Парижі. 1949-го виїхав із родиною до Америки в штат Нью-Джерсі, де і помер 14 лютого 1966 року.

2 Шлемкевич М. Сутність філософії. – Париж – Нью-Йорк – Мюнхен, 1981. – С. 111.

3 Карнап Р. Філософські основи фізики //Зарубіжна філософія ХХ ст. –К., 1993. – С. 12.

4 Шлемкевич М. Сутність філософії. – С. 100.

5 Шлемкевич М. Цитов. праця. – С. 100.

6 Шлемкевич М. Цитов. праця. – С. 106.

7 Там само. – С. 124.

8 Шлемкевич М. Цитов. праця. – С. 126.

9 Кульчицький О. Введення в проблематику сутности філософії //Шлемкевич М. Цитов. Праця. – С. 31.

1⁰ Отто Фрідріх Больнов – сучасний німецький філософ екзистенціалістського спрямування. Трактує екзистенціалізм як продовження “філософії життя” Ніцше та Дільтея.

1¹ Ницше Ф. Избранные произведения. – М., 1990. – Кн. 2. – С. 329.

1² Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993 – С. 19.