|
|
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ |
|
Навчально-методична література
|
|
|
Робоча програма з навчальної дисципліни “Кримінальне право України (Загальна частина)” для студентів 2 курсу юридичного факультету на 2011 – 2012 навчальний рік (денна форма навчання)
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін, протокол № ___ від «___»__________2011 р.
Львів 2011
|
|
|
|
|
І. Анотація навчальної дисципліни
Роль і місце навчальної дисципліни «Кримінальне право України. Загальна частина» у підготовці фахівців. Кримінальне право України – одна з фундаментальних (базових) нормативних навчальних дисциплін, що викладається у Львівському державному університеті внутрішніх справ. Її вивчення передбачає оволодіння курсантами, студентами та слухачами знаннями із Загальної та Особливої частин кримінального права. Проте, незважаючи на їх єдність і взаємозв’язок, вони вивчаються окремо, оскільки вивчення Загальної частини кримінального права є необхідною передумовою вивчення Особливої частини, а відтак оволодінням навчальною дисципліною в цілому. Адже саме в Загальній частині кримінального права розглядаються базові, концептуальні положення, без яких неможливе застосування приписів Особливої частини Кримінального кодексу України (далі – КК). У ній визначаються завдання та межі чинності КК, підстави, порядок, форми реалізації та правові наслідки кримінальної відповідальності та звільнення від такої тощо.
Мета й основні завдання вивчення навчальної дисципліни, механізм реалізації мети. Вивчення кримінального права України в цілому та Загальної частини зокрема має за мету формування кваліфікованого випускника-юриста з ґрунтовним знанням кримінального законодавства, розумінням змісту кримінально-правових понять, вмінням вірно тлумачити положення кримінального закону та застосовувати їх у майбутній практичній діяльності.
Ця програма визначає обсяг матеріалу, який в однаковому обсязі повинні засвоїти курсанти та студенти університету, вивчаючи Загальну частину кримінального права України на різних формах навчання (денній та заочній). До них висуваються однакові вимоги, екзамени та заліки у них проводяться за однаковими завданнями (білетами, тестами), незважаючи на те, що кількість годин, яка відводиться навчальними планами на аудиторні заняття, відрізняється. Це означає лише, що студенти та слухачі заочної форми навчання повинні більше самостійно працювати над засвоєнням Загальної частини кримінального права.
Приступаючи до вивчення Загальної частини в цілому чи її окремих тем, потрібно передусім ознайомитися з цією програмою, оскільки саме у ній окреслено обсяг навчального матеріалу, який повинен бути засвоєний, та подано перелік необхідної для цього літератури.
Необхідною умовою успішного засвоєння означеної навчальної дисципліни є глибоке знання не лише кримінального закону України, а й інших нормативних актів, які регулюють охоронювані цим законом відносини.. Правова база, потрібна для вивчення її окремих тем, вказується у завданнях для практичних занять.
Важливе значення для правильного розуміння змісту норм Загальної частини кримінального права України та їх ефективного використання мають роз’яснення Пленуму Верховного Суду України з питань їх застосування, що містяться у його постановах. Знання цих постанов є обов’язковим. У зв’язку з цим кафедра рекомендує послуговуватись таким виданням: «Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: Навчально-практичний посібник / Укл. Б.О. Кирись. – Львів: Ліга-прес, 2008». Що ж стосується постанов Пленуму Верховного Суду України, які будуть прийняті після опублікування названого збірника, то з ними можна ознайомитись в офіційному виданні Верховного Суду України – Віснику Верховного Суду України. Постанови Пленуму Верховного Суду України, необхідні для вивчення окремих тем, вказуються у завданнях для практичних занять. Проте, слід враховувати, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року узагальнення судової практики стало повноваженням пленумів відповідних Вищих спеціалізованих судів, роз’яснення яких, щоправда, носять рекомендаційний характер. Однак, вивчення і врахуванням таких роз’яснень є запорукою правильного і однакового застосування кримінального закону, а тому є обов’язковим.
Успішному засвоєнню Загальної частини кримінального права України сприятиме і вивчення відповідної практики Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів кримінальної юрисдикції. З опублікованими матеріалами цієї практики можна ознайомитись у таких періодичних виданнях як «Вісник Верховного Суду України», «Рішення Верховного Суду України», «Право України». Практика цього Суду опублікована і в окремих збірниках, зокрема: Практика судів України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1993. – № 4; Практика судів України у кримінальних справах. – К.: Юрінком, 1996; Судебные приговоры. Практика Верховного Суда Украины. – К.: Юринком, 1995; Практика судів України з кримінальних справ (2001-2005) / За заг. ред. В. Т. Маляренка, В. В. Сташиса; Укладачі: В. В. Сташис, В. І. Тютюгін; – К.: Юрінком Інтер, 2005; Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: Офіц. вид. / Верх. Суд. України; Відп. ред. П.П. Пилипчук. – К.: Концерн «Ін Юре», 2007.
Окрім цього, важливим є вивчення конкретних судових рішень у кримінальних справах, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень України (Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Search?sort=False).
Належне засвоєння Загальної частини Кримінального права України передбачає вивчення і відповідної спеціальної літератури. У програмі вказана окремо література, яка рекомендується кафедрою для вивчення навчальної дисципліни в цілому і кожної її теми зокрема. При цьому література, позначена у програмі як основна до усіх тем, включає у себе той мінімум джерел, вивчення яких необхідне для оволодіння дисципліною в цілому. У переліку ж основної літератури до окремих тем вказані джерела, знання яких необхідне для поглибленого вивчення відповідних питань Загальної частини кримінального права України. З інформацією про іншу літературу, в якій розглядаються питання Загальної частини кримінального права, можна ознайомитися, звернувшись до таких бібліографічних довідників: Советское уголовное право: Библиография. 1917–1960 / Сост. Ф. М. Аскназий, Н. В. Маршалова; Отв. ред. И. И. Солодкин. – М.: Госюриздат, 1961; Советское уголовное право: Библиографический справочник (1961–1980 гг.) / Сост. А. С. Горелик. – М.: Юрид. лит., 1983; Советское уголовное право: Библиографический справочник (1981–1985 гг.) / Сост. А. С. Горелик. – Красноярск: Изд-во Красноярск. ун-та, 1987; Бібліографія робіт з кримінального права, опублікованих у періодичних виданнях у 1986–1998 рр. / Лев М. А., Навроцький В. О. – Львів: Юридичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка, 1999; Систематизований покажчик статей з кримінального і кримінально-виконавчого права та кримінології, опублікованих у наукових записках і віснику Львівського національного університету імені Івана Франка (серія юридична) за 1949–2002 рр. / Укладачі: Кирись Б. О., Грищук В. К., Вовкович У. В., Кирись З. Л. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003; Кримінальне право України: Бібліографія. 1991–2002 / Уклали: М. В. Галабала, В. О. Навроцький, С. В. Хилюк. – К.: Атіка, 2004; Наукова діяльність Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України. Довідник (1995–2005). За редакцією академіка Академії правових наук України, д-ра юрид. наук, проф. В. І. Борисова та д-ра юрид. наук, проф. О. Г. Кальмана. – Х.: Вид-во ТОВ ТО «Гімназія», 2005; Систематизований покажчик матеріалів з кримінального права, опублікованих у Віснику Конституційного Суду України за 1997–2005 роки / Укладачі: Кирись Б. О., Потлань О. С. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2006; Вереша Р. В. Кримінально-правова вина: Бібліографія. – Передмова канд. юрид. наук, доц. С. Д. Шапченка. – К.: Атіка, 2006; Систематизований покажчик статей з юридичних наук, опублікованих у Віснику Львівського інституту внутрішніх справ та у Наукових вісниках Львівського юридичного інституту МВС України і Львівського державного університету внутрішніх справ за 1995–2006 рр. / Укладачі: Грищук В.К., Кирись Б.О., Пасєка О.Ф. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007; Довідник про автореферати виконаних в Україні за 1991–2006 роки дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора і кандидата юридичних наук з спеціальності 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Укладачі: Грищук В.К., Кирись Б.О., Пасєка О.Ф. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007; Систематизований покажчик матеріалів з кримінального права, опублікованих у Віснику Верховного Суду України за 1996–2007 роки / Укладачі: Грищук В. К., Кирись Б. О. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008.
Звертаючись до рекомендованої літератури, потрібно враховувати динамізм законодавства й мати на увазі, що окремі сформульовані в ній положення можуть застаріти, втратити актуальність. Важливо також пам’ятати, що коментарі до законів (у тому числі і до КК) є лише їх науковим тлумаченням, а тому висловлені там позиції не можуть вважатись обов’язковими.
Рівень сформованості вмінь і знань. За результатами вивчення Загальної частини кримінального права курсанти та студенти університету повинні у визначеному цією програмою обсязі:
1. Вміти:
- тлумачити положення КК, належно володіючи при цьому кримінально-правовими категоріями та поняттями;
- вирішувати питання про злочинність та караність суспільно-небезпечних діянь з врахуванням положень Загальної частини кримінального права України;
- визначати зміст елементів складу злочину та ознак, що їх характеризують;
- на основі отриманих знать правильно застосовувати положення КК при вирішенні конкретних питань.
2. Знати:
- систему Загальної частини КК та кримінального права України;
- чинне кримінальне законодавство й інші нормативно-правові акти, необхідні для оволодіння відповідними темами;
- роз’яснення Пленуму Верховного Суду України з питань застосування норм Загальної частини КК; а також відповідно Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
- зміст інститутів Загальної частини кримінального права України та їх взаємозв’язок;
- нормативні визначення основних понять Загальної частини КК України;
- наукові визначення понять Загальної частини кримінального права, які не мають нормативного закріплення;
- зміст інститутів Загальної частини кримінального права та положень Загальної частини КК;
- практику в частині питань застосування положень Загальної частини КК.