23. Бух.Рахунки та їх значення

Рахунки бухгалтерського обліку є способом групування економічно однорідних активів, зобов’язань, власного капі­талу та операцій. Вони призначені для обліку конкретного виду об’єктів. Завдяки рахунку можна поступово накопи­чувати однорідні за економічним змістом записи.Бухгалтерський рахунок — це спосіб обліку, який ви­користовується для запису та узагальнення або зменшення відповідного виду доходів, витрат активів, зобов’язань і власного капіталу підприємства, установи, організації.За своєю формою бухгалтерський рахунок має вигляд таблиці, ліва частина якої називається «дебет», а права — «кредит».

У бухгалтерському рахунку сума, що записують до балан­су, — це «залишок», або «сальдо», тобто різниця між підсум­ками записів за дебетом і кредитом рахунків з урахуванням змін на рахунку на кінець звітного періоду. Цей залишок ви­користовується при складанні балансу на початок періоду, наступного за звітним (квартал, рік).

Особливістю будь-якого рахунку є те, що кожна його ча­стина призначена для роздільного відображення збільшен­ня й зменшення сум. Якщо в одній частині записується змен­шення, то у другій — збільшення.

Згідно з об’єктами бухгалтерського обліку одна група ра­хунків призначена для відображення стану та руху активів. Такі рахунки називають активними. Друга група рахунків — пасивні — призначена для відображення стану і руху влас­ного капіталу та зобов’язань.

Активні рахунки служать для обліку активів за їхнім складом та розміщенням і відображують зміст активної ча­стини балансу. До них належать рахунки: «Основні засоби», «Нематеріальні активи», «Матеріали», «Паливо», «Запасні частини», «Каса», Готова продукція», «Товари» та ін.

На активних рахунках надходження господарських коштів підприємства відображається за дебетом, а викори­стання — за кредитом. Сальдо за активними рахунками зав­жди буде за дебетом (див. табл. 9).

Пасивні рахунки обліковують власний капітал та зобо­в’язання за їхнім цільовим призначенням і відображують зміст пасивної частини балансу. На пасивних рахунках збільшення власного капіталу та зобов’язань (або заборго­ваність за отримання активів) відображається за кредитом, а зменшення — за дебетом. Сальдо на пасивних рахунках завжди буде за кредитом (див. табл. 10).

До пасивних рахунків належать «Статутний капітал», «Пайовий капітал», «Резервний капітал» та ін.; до актив­но-пасивних — рахунки «Нерозподілений прибуток», «Роз­рахунки з різними дебіторами та кредиторами» тощо.

Оборот за дебетом та кредитом активних і пасивних ра­хунків — це сума господарських операцій за звітний пе­ріод.

24. будова бух рах

Рахунки – це один з елементів методу бухгалтерського обліку, спосіб

групування і поточного відображення за певними ознаками наявності та

руху засобів підприємництва і їхніх джерел та господарських процесів.

Кожній групі активів, джерел їх формування та господарських процесів

відкривають рахунок. Так, для обліку основних засобів відкривається

рахунок „Основні засоби”, для обліку товарів – „Товари”, для обліку

процесу виробництва – „Виробництво” тощо.

Отже, рахунок є способом групування (узагальнення) активів, пасивів,

господарських процесів і контролю за їх станом і рухом у процесі

господарської діяльності підприємств.

Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об’єктами, що

обліковуються, і завданнями обліку.

У результаті господарської діяльності активи та джерела їх утворення

можуть збільшуватися або зменшуватися. Таке збільшення або зменшення

рахунку відображається окремо. Тому рахунки бухгалтерського обліку

прийнято зображати у вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якої

позначають умовним терміном дебет, а праву – кредит. Назву рахунка

пишуть посередині таблиці.

Термін „дебет” походить від лат. Debet , що означає „він винен”, а

„кредит” – від лат. Credit, що означає „він вірить”. Тепер дебет і

кредит – це умовні технічні позначення сторін рахунка. Таку форму

застосовують і розуміють однаково бухгалтерами усього світу. Кожна

сторона призначається для роздільного відображення збільшення або

зменшення сум.