- •Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука
- •1. Предмет політичної економії.
- •Зародження та розвиток економічної теорії.
- •2. Предмет і метод політекономії.
- •3. Економічні категорії та закони. Система економічних законів. Позитивна та нормативна політекономія.
- •Особливості економічних законів:
- •4. Функції політекономії, методи її вивчення.
- •Тема 2. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт Лекція 2
- •Семінарське заняття № 2
- •Питання до самостійного вивчення
- •Валовий національний продукт (внп) – сукупна ринкова вартість всіх кінцевих товарів і послуг, створених у національній економіці за рік.
- •Тема 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні Лекція 3
- •Семінарське заняття № 3.
- •Питання до самостійного вивчення
- •Тема 4. Відносини власності в економічному житті суспільства
- •Шляхи роздержавлення власності:
- •Принципи приватизації:
- •Не підлягають приватизації:
- •Тема 5. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини
- •Його характерні риси :
- •Проста, одинична або випадкова.
- •Повна або розгорнута.
- •Загальна форма вартості:
- •Тема 6. Загальні основи ринку
- •Функції ринку
- •Основні елементи інфраструктури:
- •Ринок монополістичної конкуренції:
- •Олігопольний ринок
- •Чиста монополія.
- •Цінові очікування споживачів.
- •Ціна рівноваги
- •Тема 7. Суб’єкти регулюваної ринкової економіки
- •Суб’єкти регулюваної ринкової економіки
- •Організаційні форми.
- •4. Основні суб'єкти ринкових відносин:
- •9. Бізнес у сільському господарстві має свої особливості:
- •Тема 8. Змішана економіка та її типи
- •Національні моделі змішаної економіки
- •Правильна організація грошового обігу.
- •Надання державою суспільних робіт і послуг (оборона, охорона правопорядку, будівництво доріг).
- •Усунення зовнішніх ефектів (забруднення навколишнього середовища).
- •Тема 9.Суспільний продукт і його форми. Національний доход. Лекція 15
- •Семінарське заняття № 15
- •Питання до самостійного вивчення
- •Просте – не змінюється в масштабах.
- •Розширене – збільшується в масштабах
- •Звужене – скорочується в масштабах.
- •Тема 10. Економічне зростання і його чинники. Циклічний розвиток економіки Лекція 16
- •Семінарське заняття № 16
- •Питання до самостійного вивчення
- •Структурне безробіття – складається через невідповідність структури пропозиції і попиту на робочу силу у зв'язку із зміною техніки, технології.
- •Циклічне безробіття – це безробіття, породжене загальним економічним спадом, кризою.
- •Причини безробіття
- •Основні чинники зростання витрат:
- •Тема 11 Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини Лекція 17
- •Семінарське заняття № 17
- •Питання до самостійного вивчення
- •Функції соціальних гарантій.
- •Основні соціальні програми:
- •Джерела доходів:
- •Показники ступеня нерівності:
- •Коефіцієнт к. Джині
- •Децильний коефіцієнт.
- •Тема 12 Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу. Лекція 18
- •Семінарське заняття № 18
- •Питання до самостійного вивчення
- •Етапи розвитку світового господарства:
- •Між високорозвиненими країнами і країнами з низьким рівнем економічного розвитку;
- •Між високорозвиненими країнами на основі конкуренції між ними;
- •Сучасні тенденції розвитку світової торгівлі:
- •Є два напрями державної зовнішньоторговельної політики:
- •Лібералізм, тобто політика вільної торгівлі, коли держава не втручається в зовнішньоторговельні операції, тобто не перешкоджає імпорту;
- •Протекціонізм, тобто політика сприяння держави розвитку національної економіки шляхом встановлення перешкод для імпорту.
- •Форми інвестицій:
- •Форми міжнародної міграції:
- •Торгівля високотехнологічними і наукоємними товарами, тобто електронно-обчислювальною технікою і фармацевтичними виробами;
- •Міжнародний технологічний обмін у формі:
Його характерні риси :
-
замкнутість, тому що продукти не виходять за межі господарства, виробники не вступають у відносини обміну;
-
ручна універсальна праця;
-
прямі зв'язки між виробництвом і споживанням.
В - Р - С (виробництво - розподіл - споживання)
В натуральному господарстві проблеми що? як? і для кого виробляти? вирішуються самими виробниками, власниками засобів виробництва, з врахуванням обсягів споживання.
Товарне господарство – це така форма господарства, за якої продукти виробляються відособленими виробниками для обміну, продажу на ринку.
Умови виникнення товарного виробництва:
-
суспільний поділ праці (спеціалізація);
-
відносна економічна відособленість товаровиробників.
Характерні риси :
-
відкрите господарство, тому що виробники вступають у відносини обміну;
-
суспільний поділ праці;
-
непрямі зв'язки між виробництвом і споживанням, тобто через обмін.
Типи товарного господарства :
-
просте - базується на приватній власності і особистій праці товаровиробника;
-
розвинене (капіталістичне) - базується на найманій праці.
2. У будь-якому типі товарного господарства продукти праці набувають економічної форми товарів.
Товар – це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і використовується для обміну, продажу.
Любий продукт стає товаром за двох умов:
-
коли він створений для чужого споживання;
-
коли створення продукту опосередковане працею людини.
Властивості товару:
-
Споживча вартість – це корисність речі, здатність її задовольняти певну потребу людини.
Так як товар задовольняє потреби не самого виробника, а іншої людини, то він має суспільну споживчу вартість, тобто є споживчою вартістю для інших.
-
Вартість – це уречевлена в товарі, суспільно необхідна абстрактна праця. Вартість - не фізична властивість товару, у ній немає ні грама речовини природи. Це - певне виробниче відношення втілене в товарі.
Дві властивості товару породжені двоїстим характером праці, витраченої на його виробництво: праця одночасно є й конкретною і абстрактною.
Конкретна праця – це праця витрачена у певній доцільній формі, за допомогою певних знарядь праці (праця пекаря, фінансиста, столяра й т.д.).
Вона якісно неоднорідна, незрівнянна та є джерелом споживчої вартості. Наприклад: працею пекаря створюється хліб.
Абстрактна праця – це праця незалежно від конкретної форми, певна сума витрат фізичних і духовних сил людини, його енергії, мозку. Абстрактна праця виступає як загальнолюдська, тому вона якісно однорідна, і є джерелом вартості.
У кожному товарі втілене глибоке протиріччя між конкретною і абстрактною працею, що виявляється як протиріччя між приватною і суспільною працею: до появи товару на ринку праця, втілена в ньому, виступає як приватна, тому що виробник використовує свої засоби виробництва, сам вирішує що, як, і для кого виробляти, кому продавати та ін. На ринку, у процесі обміну, приватна праця вже виступає як суспільна, бо товар створений для чужого споживання. Якщо товар не продано, або продано зі збитком, то це означає що праця, втілена в ньому, так і залишилась приватною, не одержала суспільного визнання.
Відповідно до трудової теорії вартості величина вартості товару визначається суспільно-необхідними витратами праці на його виробництво, які вимірюються суспільно-необхідним робочим часом, тобто часом тих виробників, що створюють основну масу даного товару, тому що вони в найбільшій мірі задовольняють потреби суспільства в цьому товарі.
Є і інші теорії вартості:
- теорія витрат виробництва,
- теорія трьох факторів виробництва (праця, земля, капітал),
- теорія попиту та пропозиції,
- теорія граничної корисності,
- неокласична теорія - багатофакторний підхід до визначення величини вартості товару.
Закон вартості – це об'єктивний економічний закон товарного виробництва і обміну, який називають ще законом еквівалентів. Суть закону вартості полягає в тому, що виробництво та обмін товарів здійснюється на основі їхньої вартості, тобто за суспільно необхідними витратами праці.
Закон вартості в ринковій економіці діє як закон ринкових цін: виробити, купити-продати товар можна лише за ринковою ціною. Коливання цін навколо вартості є механізмом дії закону вартості.
Функції закону вартості
-
стихійно регулює суспільне виробництво;
-
стимулює розвиток продуктивних сил суспільства, НТП;
-
спричиняє економічну і соціальну диференціацію товаровиробників.
Гроші - це категорія товарного виробництва. В економічній теорії немає загальновизнаного визначення ні походження, ні сутності грошей.
Раціоналістична концепція грошей пояснює їх походження як результат домовленості, згоди між людьми в обміні.
Еволюційна (марксистська) теорія розглядає гроші як результат тривалого розвитку і вдосконалення обміну та мінової форми вираження вартості. Відповідно до неї грошовій формі виразу вартості товару, як найбільш розвиненій, передували інші, менш розвинені форми.