4. Цінові очікування споживачів.

Якщо споживачі очікують підвищення цін, то попит зростає. Тут дуже впливають слухи.

5. Доходи споживачів.

З їх зростанням підвищується попит на якісні товари, і знижується на неякісні.

У реальному житті фактори не діють ізольовано, а переплітаються, утворюючи складну, суперечливу картину.

Нецінові чинники переміщають, зрушують криву попиту вправо– вліво.

Графік попиту.

Р (ціна)

d d₂

d₁

Q (величина)

«Парадокси» закону попиту.

Це виключення із закону попиту, тобто ситуації коли закон не діє: зростає і ціна і попит. Це буває в трьох випадках:

1) Коли товари розраховані на багатих людей і є для них престижними (ефект Веблена);

2) Коли покупці судять про якість товару за його ціною (шкіряне взуття).

3) У ситуації “ефекту Гіффена” - коли зростає ціна і попит на товари, що відіграють важливу роль у бюджеті незаможних споживачів, та є для них дешевими щодо інших товарів, навіть після подорожчання (картопля, хліб).

Еластичність попиту – це ступінь реакції попиту на вплив яких-небудь компонентів, зокрема ціни, доходів.

За ціною попит може бути еластичним, нееластичним, абсолютно нееластичним, нескінченно еластичним, з одиничною еластичністю. При вимірі еластичності попиту за доходом треба враховувати якість товару.

6. Пропозиція (supply) ця кількість продукту, що її продавець готовий продати за певною ціною, в певний проміжок часу.

Пропозиція теж залежить від ціни та є її функцією.

Пропозиція = f (ціни)

Зв'язок між ціною та пропозицією відбиває закон пропозиції: кількість товару, запропоновано до продажу прямо пропорційно ціні за його одиницю.

Це пояснюється тим, що виробництво товарів ведеться задля прибутку. Чим вища ціна, тим більший прибуток, вигідніше виробництво товару.

Графічно, залежність величини пропозиції від ціни відбиває крива пропозиції.

Крива пропозиції

Р (ціна)

s Вона має зростаючий нахил

бо з підвищенням ціни товару

збільшується величина його пропозиції.

Q (обсяг)

Зміна величини пропозиції під впливом ціни на графіку відбивається рухом по кривій пропозиції, переміщенням з однієї її точки в іншу.

Нецінові фактори пропозиції

1. Ціни на ресурси. Якщо вони підвищуються, то витрати зростають, пропозиція скорочується. І навпаки...

2) Капітал і технологія виробництва. Використання нової технології скорочує витрати виробництва і збільшує пропозицію.

Однак, якщо нова технологія впроваджується з екологічною метою, то витрати зростають і пропозиція скорочується.

3. Державна економічна політика тобто податки і субсидії. Податки збільшують витрати, тому підвищення податкових ставок зменшує пропозицію, а їх зниження - навпаки.

Субсидії, дотації це «податки навпаки», тому їхній вплив протилежний.

4. Ціни на інші товари. Ресурси можуть використовуватись альтернативно, тому зниження ціни на один товар призведе до збільшення виробництва та пропозиції іншого товару, виготовленого з цієї сировини.

Наприклад, якщо ціни на тарілки знизяться, то їх виробництво стане невигідним, і виробники збільшать виробництво та пропозицію чашок із цієї ж сировини.

5. Цінові очікування продавців. Якщо продавці очікують підвищення цін, то пропозиція зменшиться, тому що вони притримають товар, і навпаки.

6. Число продавців на ринку. Якщо воно зростає, то пропозиція збільшується і навпаки.

Нецінові чинники пропозиції зрушують, зміщують криву пропозиції вправо, вліво.

Еластичність пропозиції – це ступінь реакції пропозиції на зміну ціни. На еластичність пропозиції за ціною найбільше впливає фактор часу, бо для збільшення пропозиції виробникам потрібен час.

7. Коливання цін під впливом попиту та пропозиції призводить до встановлення рівноважної ціни та кількості.

Ціна рівноваги (або рівноважна ціна) – це ціна одиниці продукції за якої попит та пропозицію збігаються.

Рівноважна кількість – це кількість товару, що врівноважує попит та пропозицію.

На графіку рівноважна ціна встановлюється в точці перетину кривих попиту та пропозиції.