Тема 22. Вторинні артеріальні гіпертензії. Нейроциркуляторна дистонія.

Кількість годин: 5.

Місце проведення: навчальна кімната, лікарняні палати

Мета: навчити студентів діагностувати симптоматичні гіпертензії та нейроциркуляторну дистонію, визначати фактори ризику, проводити стратифікацію ризику, оформлювати діагноз

Професійна орієнтація студентів.

Базовий рівень знань та вмінь.

Студент повинен знати:

5. Захворювання при яких виникає симптоматична гіпертензія.

6. Методику вимірювання АТ.

7. Інструментальні методи обстеження кардіологічних хворих, їх інтерпритацію (ЕКГ-діагностику, ЕхоКГ, Ro-логічні).

Студент повинен уміти:

6. Правильно вимірювати АТ.

7. Виявляти синдроми АГ та ураження органів мішеней у хворих.

8. Інтерпретувати дані лабораторних та інструментальних обстежень у хворих на АГ.

Програма самопідготовки студентів:

12. Визначення синдрому артеріальної гіпертензії та захворювання, для яких він є характерним.

13. Особливості клінічного перебігу різних симптоматичних гіпертензій

14. Диференціальна діагностика симптоматичних гіпертензій та гіпертонічної хвороби.

15. Класифікація АГ за рівнем АТ.

16. Діагностика АГ, вимірювання АТ, особливості збирання анам­незу, фізикальне обстеження, лабораторно-інстументальні методи.

17. Лікування симптоматичних АГ.

18. Визначення нейроциркуляторної дистонії (НЦД).

19. Класифікація НЦД.

20. Диференційна діагностика НЦД.

21. Тактика лікування НЦД.

Задачі для початкового контролю знань.

1. При фізикальному обстеженні хворого на артеріальну гіпертензію внаслідок коарктації аорти можна виявити:

А. вищий рівень артеріального тиску на руках, ніж на ногах;

В. грубий систолічний шум у ІІ міжребер’ї справа;

С. систолічний шум в ділянці пупка;

Д. дефіцит пульсу.

2. При фізикальному обстеженні хворого на артеріальну гіпертензію внаслідок коарктації аорти можна виявити:

А. посилення пульсації міжреберних артерій;

В. діастолічний шум над аортою або в точці Боткіна -Ерба;

С. систолічний шум в ділянці пупка;

Д. пульсацію в проекції черевної аорти.

3. При фізикальному обстеженні хворого на артеріальну гіпертензію внаслідок атеросклерозу ниркових артерій можна виявити:

А. систолічний шум в ділянці пупка;

В. позитивний симптом Пастернацького;

С. посилення пульсації міжреберних артерій;

Д. пальпаторно - збільшення нирок.

4. При фізикальному обстеженні хворого на артеріальну гіпертензію внаслідок недостатності клапанів аорти можна виявити:

А. діастолічний шум у ІІ міжребер’ї справа або в точці Боткіна - Ерба;

В. систолічний шум у ІІ міжребер’ї зліва та в точці Боткіна – Ерба;

С. систолічний шум над сонними та підключичними артеріями;

Д. систолічний шум в проекції верхівки серця.

5. Найбільш можливий рівень артеріального тиску при недостатності клапанів аорти:

А. 190/30 мм рт.ст.

В. 160/100 мм рт.ст.

С. 170/125 мм рт.ст.

Д. 135/85 мм рт.ст.

6. Найбільш можливий рівень артеріального тиску при атеросклерозі аорти:

А. 180/80 мм рт.ст.

В. 160/100 мм рт.ст.

С. 170/125 мм рт.ст.

Д. 190/30 мм рт.ст.

7. Найбільш поширені серед вторинних артеріальних гіпертензій:

А. внаслідок хронічних захворювань нирок;

В. внаслідок атеросклерозу аорти;

С. внаслідок ендокринних захворювань;

Д. внаслідок органічних захворювань центральної нервової системи.

8. В основі патогенезу артеріальної гіпертензії при недостатності клапанів аорти лежить:

А. збільшення ударного та хвилинного об’єму крові;

В. зниження еластичності аорти та її крупних гілок;

С. збільшення об’єму циркулюючої крові та серцевого викиду;

Д. активація ренін-ангіотензинової системи.

9. В основі патогенезу артеріальної гіпертензії при ожирінні, перш за все, лежить:

А. збільшення об’єму циркулюючої крові та серцевого викиду;

В. зниження еластичності аорти та її крупних гілок;

С. збільшення ударного та хвилинного об’єму крові;

Д. значна затримка рідини в організмі.

10. В основі патогенезу вазоренальної артеріальної гіпертензії лежить:

А. зменшення ниркового кровообігу;

В. зниження еластичності аорти;

С. збільшення ударного та хвилинного об’єму крові;

Д. збільшення об’єму циркулюючої крові.