Тема 18: Інфекційно-деструктивні захворювання легень та легенева недостатність.

Кількість годин: 5.

Місце проведення: навчальна кімната, лікарняні палати.

Мета: навчити студентів діагностувати і лікувати інфекційні гнійні деструкції легень, бронхоектатичну хворобу та емпієму плеври.

Професійна орієнтація студентів.

Гострі гнійні захворювання легень, що супроводжуються деструкцією легеневої тканини в результаті впливу різних інфекційних збудників, за винятком специфічних мікроорганізмів, включають абсцес, гангрену та гангренозний абсцес легені, деструктивний пневмоніт, абсцедуючу пнев­монію. Вони характеризуються, як правило, важким перебігом та нерідко ста­новлять загрозу для життя хворого.

Деструктивний пневмоніт та абсцедуюча пневмонія не є самостійними нозо­логічними формами. Інші види легеневих деструкцій, що спричиняються специ­фічними збудниками, зокрема казеозна пневмонія, туберкульозна каверна, сифілітична гума, розглядаються в рамках відповідних інфекцій.

Емпієма плеври (гнійний плеврит, піоторакс, ЕП) - гнійне запалення плеври, що супроводжується накопиченням гною в плевральній порожнині. Емпієма плеври відноситься до хірургічної патології, проте в переважній більшості випадків діагностується терапевтом.

Бронхоектатична хвороба в МКХ 10-го перегляду представлена рубрикою *І.47. У сучасній медичній літературі терміни "бронхоектази", "бронхіоло-ектази", "бронхоектатична хвороба" використовуються як синоніми для позначення незворотного розширення бронхів. Зберігає свою актуальність визначення, що бронхоектатична хвороба - це інфікована бронхоектазія (А.Я. Цигельнік, 1968).

В усьому світі в останнє десятиріччя відмічено зниження поширеності брон-хоектатичної хвороби, що пов'язано зі зменшенням числа дитячих інфекцій та успіхами медикаментозного лікування запальних захворювань легень.

Базовий рівень знань та вмінь

Студент повинен знати:

11. Визначення понять «абсцес», «гангрена», «гангренозний абсцес», «емпієма», «бронхоектатична хвороба».

12. Етіологію та механізми утворення інфекційно-деструктивних захворювань легень.

13. Методи обстеження хворих із інфекційно-деструктивними захворюваннями легень.

14. Клінічні та лабораторні ознаки інфекційно-деструктивних захворювань легень.

15. Класифікацію інфекційно-деструктивних захворювань легень.

16. Основін принципи лікування хворих на інфекційно-деструктивні захворювання легень.

Студент повинен уміти:

7. Проводити опитування для виявлення можливих причин інфекційно-деструктивних захворювань легень.

8. Виявляти основні синдроми.

9. Інтерпретувати дані додаткових методів обстеження.

Задачі початкового контролю знань:

1. До гострих гнійних захворювань легень, що супроводжуються деструкцією легеневої тканини відносяться:

A) абсцес;

B) гангрена;

C) абсцедуюча пневмонія;

D) усі відповіді є вірними.

2. Абсцес легенів за етіологією може бути:

A) гнійним або гнильним;

B) гострим або хронічним;

C) поодиноким або множинним;

D) бронхолегеневим, посттравматичним, лімфогенним або гематогенно-емболічним.

3. В етіології абсцесу легень не має значення наступний мікроорганізм:

A) Esherihia coli;

B) B. fragilis;

C) P. aeruginosa;

D) S. aureus.

4. Фізикальні дані при формуванні абсцесу, що не має сполучення з бронхом:

A) невелика ділянка укороченого перкуторного звуку та послаблене везикулярне дихання;

B) амфорічне дихання;

C) невелика ділянка перкуторного звуку та бронхіальне дихання;

D) невелика ділянка посиленого перкуторного звуку та послаблене везикулярне дихання.

5. До ускладнень абсцесу відносять:

A) емпієму плеври, піопневмоторакс, легеневу кровотечу, сепсис;

B) легеневу кровотечу, напади ядухи, ателектаз легені, сепсис;

C) емпієму плеври, рак легенів, хронічне легеневе серце;

D) емпієму плеври, гідроторакс, метастазування, сепсис.

6. Хронічним називають абсцесс при якому порожнина в легевій тканині зберігається більше, ніж:

A) 2 місяці;

B) 3 місяці;

C) 1 місяць;

D) 6 місяців.

7. Ознаки парапневмонічного процесу при дослідженні плевральної рідини:

A) кількість лейкоцитів 10 000 та більше в 1 мм³;

B) негативна проба Рівальта;

C) кількість лейкоцитів менше 10 000 в 1 мм³;

D) наявність атипових клітин.

8. Серед променевих методів діагностики найбільш чутливим при виявленні емпієми є:

A) УЗД;

B) рентгенографія;

C) КТ;

D) радінуклідне сканування.

9. Антибіотики вибору при емпіємі:

A) цефалоспорини ІІІ покоління у поєднанні з антистафілококовими β-лактамними пеніцилінами;

B) макроліди у поєднанні з антистафілококовими β-лактамними пеніцилінами ;

C) респіраторні фторхінолони;

D) нітрофурани.

10.Глибоке ураження бронхолегеневого апарату із утворенням незворотнього локального розширення бронхів, що, зазвичай, супроводжується інфекцією, має назву:

A) бронхоектатична хвороба;

B) гангрена;

C) абсцедуюча пневмонія;

D) хронічне обструктивне захворювання легень.

Програма самопідготовки студентів:

24. Визначення понять «абсцес», «гангрена», «бронхоектатична хвороба», «емпієма».

25. Класифікації інфекційно-деструктивних захворювань легень.

26. Клінічні особливості абсцесу.

27. Клінічні рсобливості гангрени.

28. Класифікація бронхоектазів.

29. Особливості клінічного перебігу бронхоектатичної хвороби.

30. Лабораторно-інструментальні критерії діагностики інфекційно-деструктивних захворювань та бронхоектитичної хвороби.

31. Клінічні та лабораторно-інструментальні діагностичні критерії емпієми плеври.