Завдання

до семінарських занять

з „Історії політичних вчень”

для студентів спеціальності „Міжнародні відносини”

Семінар №1

Тема: Політичні вчення античності.

Питання до заняття:

1. Особливості суспільно-політичного та економічного інтелектуального середовища часів Давньої Греції.

2. Порівняльний аналіз думки Сократа та софістів: причини та наслідки протистояння.

3. Діалог Платона та Аристотеля: порівняння результатів розгляду спільних предметів. Ставлення до взаємодії суспільства з державою, держави та людини.

4. Особливості греко-римського періоду в якості середовища для формування політичної думки.

5. Цицерон як продовжувач грецької традиції та її ж антагоніст.

Методичні вказівки:

• Сутність полісу; Особливості взаємозв’язків між людьми в античному світі (Х.Ортега-і-Гасет); Громадянство як інститут та погляди на нього; Роль суспільства в полісній системі (від ополчення, як основи безпеки полісу, до народних зборів); Специфіка світосприйняття людини античності (песимізм, сприйняття справедливості, розподіл світу на Захід та Схід, характеристики цього поділу); Боротьба раціональної модернізації з ірраціональною вірою в краще минуле; Економічні проблеми (рабство – як специфічний інститут в економічній моделі грецького суспільства, перенаселення полісів, „античний капіталізм” як система яка забезпечує існування динамічної соціальної системи).

• Сутність софізму як явища та вчення; Уявлення про політичні інститути та процеси Протагора та Горгія; Причини протистояння софістам з боку Сократа; Сократ як носій та пропагандист громадянськості; Вчення про чесноту, багатство та справедливість як основа конфлікту з софістами; Концепція Сократа про законослухняну свободу; Непорушність зв’язку між моральністю та політикою в поглядах софістів та Сократа.

• Ідеальна держава Платона проти вчення про середнє Аристотеля (Платон як автор жанру утопій, Аристотель в якості апологета аналізу об’єктивної реальності); Питання співвідношення приватного та суспільного в політиці; Ставлення мислителів до соціальної стратифікації поліса; Класифікації форм правління в поглядах Платона і Аристотеля та їх характеристика; Ідея самодостатності громади як одна з ключових в політичних поглядах мислителів.

• Дієво-практична направленість світосприйняття римського громадянина (на противагу споглядальній – громадянина грецького полісу); Pax romana – як реальність для свідомості римлянина; Ідеологічний та культурний плюралізм римського суспільства на противагу грецькій ксенофобії; Криза полісного характеру римських соціальних, політичних та економічних інститутів та становлення імперських; Корінна зміна політичних практик (особливо в період імперії) – перетворення Риму з полісу на столицю імперії; На вище задекларованому фоні треба передати полісний характер політичних та соціальних доктрин; Армія в якості самостійного політичного актора, як каста відокремлена від народу.

• Спільні з грецькими мислителями елементи сприйняття суспільно-політичної реальності(раціональний але песимізм, месіанська ідеологія); Сутність держави як явища; Римська республіка – як втілений ідеал форми правління, що є результатом історії Риму. Змішана форма правління; Історія в якості раціонального обґрунтування виключності Риму (Рим як центр світу); Сприйняття ідеї справедливості і обґрунтування її місця та ролі в політичному процесі (слабкість – як джерело справедливості).

Література:

1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. - М., 1993.

2. Арон Р. Мир і війна між націями: Пер. з фр. – К.: МП Юніверс, 2000.- 688с.

3. Аристотель. Соч. в 4-х т. - М., 1981.

4. Вебер М. Избранное. Образ общества. - М., 1994.

5. Захарченко М., Погорілий О. Історія соціології від античності до початку XX ст. - К., 1993.

6. История политических и правовых учений. Древний мир. - М., 1985.

7. История политических и правовых учений (хрестоматия). - М., 1999.

8. История политических и правовых учений // Под ред. Нерсесянца В. - М., 1998.

9. Історія розвитку політичної думки: курс лекцій. - К., 1996.

10. Ковлер И. Исторические формы демократии: проблемы и политико-правовые теории. -М.,1990.

11. Нерсесянц В.С. Политические учения Древней Греции. - М., 1979.

12. Нерсесянц В.С. Сократ. - М., 1977.

13. Платон. Диалоги. - М., 1986.

14. Поппер К. Открытое общество и его враги. В 2 т. – М.: Феникс, международный фонд «Культурная инициатива», 1992.

15. Утченко С.Л. Политические учения Древнего Рима. - М., 1977.

16. Утченко С.Л. Цицерон и его время. – М., 1979.

17. Фролов Э.Д. Огни диоскуров. Античные теории переустройства общества и государства.-Л., 1984.

18. Фролов Э.Д. Факел Прометея. Очерки античной общественной мысли. - Л., 1981.

19. Цицерон. Диалоги. О государстве. О законах. - М., 1966.

Семінар №2