- •Пояснювальна записка
- •1. Компонування конструктивної схеми збірного балкового перекриття.
- •2. Розрахунок і констроювання збірної попередньонапруженої залізобетонної плити перекриття.
- •2.1. Обчислення навантажень.
- •2.2. Статичний розрахунок.
- •2.3. Розрахунок плити за і групою граничних станів.
- •2.3.1. Розрахунок поздовжної робочої арматури в нормальному перерізі на дію згинального моменту.
- •2.3.2. Розрахунок втрат попереднього напруження арматури класу а600с і параметрів обтиснення бетону.
- •2.3.3 Статичний розрахунок полички плити.
- •2.3.4 Розрахунок і констроювання арматури полички.
- •2.4. Розрахунок плити за іі групою граничних станів.
- •2.4.1. Розрахунок утворення тріщин, нормальних до поздовжньої осі плити.
- •2.4.2. Розрахунок утворення тріщин, похилих до поздовжньої осі плити.
- •2.4.2. Розрахунок ширини розкриття нормальних тріщин.
- •2.4.3. Розрахунок прогинів плити.
- •3. Розрахунок і констроювання збірного нерозрізного ригеля з звичайного з/б.
- •3.1. Наближений статичний розрахунок нерозрізного ригеля.
- •3.1.1. Обчислення навантажень і визначення розрахункових прольотів.
- •3.1.2. Побудова огинаючих епюр згинальних моментів та поперечних сил.
- •3.2. Розрахунок прольотноїі надпрольотної арматури на дію згинальючих моментів в нормальних перерізах першого прольоту.
- •3.3. Розрахунок поперечної арматури ригеля на дію поперечних сил в похилих перерізах 1-го прольоту.
- •3.4. Розрахунок параметрів і побудова епюри матеріалів ригеля.
- •3.5. Розрахунок стику ригеля з колоною.
- •4. Розрахунок і констроювання збірної колони каркасу в’язевої системи.
- •4.1. Обчислення навантажень на колону першого поверху.
- •4.2. Розрахунок поздовжньої робочої арматури колони.
- •4.3. Розрахунок консолі колони.
- •4.4. Розрахунок стику колон.
- •5. Розрахунок і констроювання центрально навантаженого фундаменту під колону.
- •5.1. Обчислення навантажень і зусиль.
- •5.2. Визначення розмірів плитної частини фундаменту.
- •5.3. Розрахунок фундаменту на продавлювання.
- •5.4. Розрахунок арматури плитної частини фундаменту.
- •6. Розрахунок цегляного простінка несучої стіни першого поверху.
- •7. Література
2.4.2. Розрахунок ширини розкриття нормальних тріщин.
[acrc,1 ]= 0,4 мм; [acrc,2] = 0,3 мм.
Момент від експлуатаційних і граничних розрахункових навантажень:
Mе,max = 44,55 кН·м; Mmax = 52,63 кН·м; Mеl = 33,14 кН·м; Р2= 86,21 кН; esp=0.
Ширину розкриття тріщини визначають за СНиП 2.03.01-84* зі змінами згідно з постановою Держкоммістбудування України №211 від 31.Х-1995.
acrc = φl·ηs·δ·λ· d ,
тут φl = 1,6-15µ - для важкого бетону природної вологості;
µ= – коефіцієнт армування розтягненої зони перерізу;
Ab,t – площа перерізу бетону розтягненої зони в нормальному перерізі елемента (з тріщиною).
Розкриття нормальних тріщин в курсовому проектуванні допускаєтьсяобчислювати дещо спрощено. Зокрема, для згинальних елементів з відносно тонкою, але широкою поличкою за умови х≤h’f (тут х – висота стисненої зони з розрахунку на міцністю), плече z внутрішньої пари сил можна приймати приблизно постійним і рівним z = h0 – 0,5 h’f , задаючись висотою стисненої зони в перерізі з тріщиною рівною х=h’f.
Таким чином z = 27 – 0,5· 5 =24,5 см.
Площа розтягненої зони перерізу:
Ab,t = (h – х) b = (30 – 5)·21,1 = 527,5 см2.
Коефіцієнт армування розтягненої зони:
Коефіцієнт φl , який враховує тривалість дії навантаження:
φl = 1,6-15µ = 1,6 - 15·0,00763=1,49.
Коефіцієнт ηs = 1.0 для стержневої арматури періодичного профілю А600С.
Коефіцієнт δ за формулою (144.1) СНиП 2.03.01-84* зі змінами:
тут за інтерполяцією (див. п.4.14 зі змін.) 10<d <22, якщо діаметр арматури d=20мм;
α = Еsp / Еb = (190·103)/(30·103)=6,33; µ= 000763.
Коефіцієнт λ за формулою (144.2) СНиП 2.03.01-84* зі змінами:
λ = 2(1 – 1/еw)≤145,
тут
Приріст напруження σs в стержнях крайнього ряду арматури за п. 4.15 СНиП 2.03.01-84* (при esp=0):
-
від повного експлуатаційного навантаження
-
від тривалого навантаження
Параметри w1 і w2 відповідно:
Коефіцієнти
λ1 = 2(1 – 1/еw1) = 2(1 – 1/е2,69)=1.97 >145 – прийнято λ1 =145.
λ2 = 2(1 – 1/еw2) = 2(1 – 1/е1,8)=1.93 >145 – прийнято λ2 =145.
λ1 = λ2 = λ=145.
Обчислюємо ширину розкриття тріщин від тривалої дії навантаження (Mеl = 33,14 кН·м, σs2 =122 МПа):
acrc,2 = φl·ηs·δ·λ· d= 149·1·· 145· 16= 0085 мм.
Перевіримо умову acrc,2 =0085 мм<[acrc,2] = 03 мм – умова задовольняється.
Обчислюємо ширину розкриття тріщин від короткочасної дії навантажень за формулою acrc,1 = acrc,11 - acrc,12 + acrc,2, для чого обчислюємо:
-
ширину розкриття тріщин від короткочасної дії повного навантаження ( Mе,max = 44,55 кН·м, σs1 =196,5 МПа):
acrc,11 = φl·ηs·δ·λ· d= 1 ·1·3,84· 145· 16= 0111 мм;
-
ширину розкриття тріщин від короткочасної дії тривалого навантаження (Mеl = 33,14 кН·м, σs2 =122 МПа):
acrc,12= φl·ηs·δ·λ· d= 1·1·3,84· 145· 16= 0057 мм.
Таким чином, ширина короткочасного розкриття тріщин:
acrc,1 = 0111 - 0057 +0085 = 014 мм.
Перевіряємо умову acrc,1 =013 мм < [acrc,1 ]= 04 мм – умова задовольняється.
Висновок: тріщиностійкість нормальних перерізів забезпечена.