
- •Пояснювальна записка
- •1. Компонування конструктивної схеми збірного балкового перекриття.
- •2. Розрахунок і констроювання збірної попередньонапруженої залізобетонної плити перекриття.
- •2.1. Обчислення навантажень.
- •2.2. Статичний розрахунок.
- •2.3. Розрахунок плити за і групою граничних станів.
- •2.3.1. Розрахунок поздовжної робочої арматури в нормальному перерізі на дію згинального моменту.
- •2.3.2. Розрахунок втрат попереднього напруження арматури класу а600с і параметрів обтиснення бетону.
- •2.3.3 Статичний розрахунок полички плити.
- •2.3.4 Розрахунок і констроювання арматури полички.
- •2.4. Розрахунок плити за іі групою граничних станів.
- •2.4.1. Розрахунок утворення тріщин, нормальних до поздовжньої осі плити.
- •2.4.2. Розрахунок утворення тріщин, похилих до поздовжньої осі плити.
- •2.4.2. Розрахунок ширини розкриття нормальних тріщин.
- •2.4.3. Розрахунок прогинів плити.
- •3. Розрахунок і констроювання збірного нерозрізного ригеля з звичайного з/б.
- •3.1. Наближений статичний розрахунок нерозрізного ригеля.
- •3.1.1. Обчислення навантажень і визначення розрахункових прольотів.
- •3.1.2. Побудова огинаючих епюр згинальних моментів та поперечних сил.
- •3.2. Розрахунок прольотноїі надпрольотної арматури на дію згинальючих моментів в нормальних перерізах першого прольоту.
- •3.3. Розрахунок поперечної арматури ригеля на дію поперечних сил в похилих перерізах 1-го прольоту.
- •3.4. Розрахунок параметрів і побудова епюри матеріалів ригеля.
- •3.5. Розрахунок стику ригеля з колоною.
- •4. Розрахунок і констроювання збірної колони каркасу в’язевої системи.
- •4.1. Обчислення навантажень на колону першого поверху.
- •4.2. Розрахунок поздовжньої робочої арматури колони.
- •4.3. Розрахунок консолі колони.
- •4.4. Розрахунок стику колон.
- •5. Розрахунок і констроювання центрально навантаженого фундаменту під колону.
- •5.1. Обчислення навантажень і зусиль.
- •5.2. Визначення розмірів плитної частини фундаменту.
- •5.3. Розрахунок фундаменту на продавлювання.
- •5.4. Розрахунок арматури плитної частини фундаменту.
- •6. Розрахунок цегляного простінка несучої стіни першого поверху.
- •7. Література
3.3. Розрахунок поперечної арматури ригеля на дію поперечних сил в похилих перерізах 1-го прольоту.
На крайній опорі QA = 206,38 кН.
Оскільки
в каркасі ригеля є поперечні стержні
28
мм, тоді мінімальний діаметр поперечних
стержнів при односторонньому зварюванні
має бути не менше
8
мм.
Визначаємо проекцію розрахункового похилого перерізу с на поздовжню вісь:
В розрахунковому похилому перерізі:
Звідси
що більше за 2h0 = 2 · 65 = 130 см, приймаємо с= 2h0 =130 см.
Визначаємо:
Приймаємо
поперечні стержні діаметром d=10
мм класу А200,
Asw
= 0,785 см2,
Rsw
= 175 МПа.
Відношення
=
=
>
,
тому коефіцієнт γs2
не
вводиться. Число каркасів в перерізі –
два, тому Asw
= 2·
0,785
= 1,7
см2.
Крок поперечних стержнів:
По конструктивним вимогам при h>450 мм
Приймаємо
на приопорних ділянках довжиною
= 170 см
–
S
=
20
см – кратно 5, а в середній частині
прольоту ригеля допустимо S
≤
=
= 45 см, приймаємо
S
=
40
см.
На першій проміжній опорі зліва QВ = 309,5 кН.
Оскільки
в каркасі ригеля є поперечні стержні
32
мм, тоді мінімальний діаметр поперечних
стержнів при односторонньому зварюванні
має бути не менше
8
мм.
Визначаємо проекцію розрахункового похилого перерізу с на поздовжню вісь:
В розрахунковому похилому перерізі:
Звідси
що менше за 2h0 = 2 · 65 = 130 см, приймаємо с=110 см – кратно 5.
Визначаємо:
Приймаємо
поперечні стержні діаметром d=10
мм класу А200C,
Asw
= 0,785 см2,
Rsw
= 175 МПа.
Відношення
=
=
>
,
тому коефіцієнт γs2
не
вводиться. Число каркасів в перерізі –
два, тому Asw
= 2·
0,785
= 1,57
см2.
Крок поперечних стержнів:
По конструктивним вимогам при h>450 мм
Приймаємо
на приопорних ділянках довжиною
= 170 см
–
S
=
10
см – кратно 5, а в середній частині
прольоту ригеля допустимо S
≤
=
= 45см, приймаємо
S
=
40
см.
3.4. Розрахунок параметрів і побудова епюри матеріалів ригеля.
Рис.9 Епюра моментів
І проліт
Розглянемо арматуру в прольоті:
Місце теоретичного обриву на відстані 1,24 м від опори А. В цьому місці:
Q=QА – (g + v)1,24=206,38– 78,175·1,24 = 109,44 кН.
Поперечні
стержні
10А200
в місці обриву арматури 2
28А400
з кроком S
= 20
см:
Довжина анкерування:
Тому
Місце теоретичного обриву на відстані 2,28 м від опори В. В цьому місці:
Q=QBl – (g + v)1,92= 309.5 – 78.175·2,28 = 131.26 кН.
Поперечні
стержні
10А200
в місці обриву арматури 2
28А400
з кроком S
= 40
см,
тому
в цій зоні стержні ставимо з кроком S
= 10
см
:
Довжина анкерування:
Тому
Розглянемо арматуру на опорі В з ліва.
На
опорі 232А400
Аs=
14,73 см2:
В
місці теоретичного обриву арматура
класу 210А400
Аs=
1,57 см2:
Місце теоретичного обриву на відстані 1,26м від опори В зліва. В цьому місці:
Q=QBl – (g + v)1,54= 309,5 – 78,175·1,26 = 211 кН.
Поперечні
стержні
10А200
в місці обриву арматури 2
32А400
з кроком S
= 10 см:
Довжина анкерування:
Тому
Уточнюємо довжину зони анкерування, враховуючи що чтержні в зоні теоретичного обриву зварюються в стик:
Тому