Види бюджетних запозичень

1. Залежно від суб’єкта здійснення:

1. державні

2. місцеві (їх особливістю згідно статті 74 БК є цільовий характер використання коштів, залучених на кредитних засадах. А саме, з метою фінансування бюджету розвитку Автономної Республіки Крим, міських бюджетів та використовуються для створення, приросту чи оновлення стратегічних об’єктів довготривалого користування або об’єктів, які забезпечують виконання завдань Верховної Ради Автономної республіки Крим, міських рад, спрямованих на задоволення інтересів населення).

2. Залежно від ринку розміщення запозичення та особи кредитора: 1) внутрішні

2) зовнішні

Предметом бюджетного запозичення згідно чинного законодавства, можуть бути: цінні папери та кредитні договори.

Цінні папери.

Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02. 2006 р. № 3480-IV визначає такі види цінних паперів, що можуть засвідчувати боргове зобов’язання бюджету, відповідно, державного або місцевого:

1. Державні облігації України Облігацією визнається цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення. Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах. Облігація має номінальну вартість, визначену в національній валюті, а якщо це передбачено умовами розміщення облігацій – в іноземній валюті.

Продаж облігацій здійснюють, відповідно, в національній валюті або в іноземній валюті. Погашення облігацій можна здійснювати грошима або майном, відповідно до умов розміщення облігацій.

Законодавство України дає змогу класифікувати державні облігації за низкою критеріїв. Отже, державні облігації України поділяють:

1. За формою та цільовим призначенням:

1) облігації внутрішніх державних позик України – державні цінні папери, які розміщують винятково на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу, відповідно до умов розміщення облігацій ( їх продаж здійснюють у національній валюті).

2) цільові облігації внутрішніх державних позик України – облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу. Основною умовою випуску та головним реквізитом цільових облігацій внутрішніх державних позик України є зазначення передбаченого законом про Державний бюджет України на відповідний рік напряму використання, залучених від розміщення таких облігацій коштів. Кошти, залучені до Державного бюджету України від розміщення цільових облігацій внутрішніх державних позик України, використовують винятково для фінансування державних або регіональних програм і проектів на умовах їхнього повернення в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування здійснюють відповідно до кредитних договорів, що укладаються між державою, в особі Міністерства фінансів України, та отримувачем коштів.

в) облігації зовнішніх державних позик України – державні боргові цінні папери, які розміщують на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов’язання України відшкодувати пред’явникам цих облігацій їхню номінальну вартість з виплатою доходу, відповідно до умов випуску облігацій (їх продаж здійснюють у валюті запозичення). Відповідно до Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок”, розміщення, обслуговування та погашення облігацій зовнішніх державних позик України здійснює Міністерство фінансів України, яке може залучати для цього банки, інвестиційні компанії тощо. Відносини між Міністерством фінансів України і цими організаціями регулюють відповідні договори. Облігації зовнішніх державних позик України випускають процентними або з нульовим купоном, дисконтними. Вони можуть бути іменними або на пред’явника з вільним або обмеженим колом обігу. Емітентом облігацій зовнішніх державних позик України є держава, що діє через Кабінет Міністрів України, в особі Міністерства фінансів України. Міністр фінансів України підписує від імені України відповідні документи та угоди, пов’язані з випуском, обігом та погашенням облігацій зовнішніх державних позик України.

2. За строком обігу державні облігації України можуть бути:

а) довгострокові – понад п’ять років;

б) середньострокові – від одного до п’яти років;

в) короткострокові – до одного року.

3. За способом виплати доходів облігації класифікують на:

а) відсоткові облігації – облігації, за якими передбачено виплату відсоткових доходів.

б) цільові облігації – облігації, виконання зобов’язань за якими дозволяється товарами та/або послугами, відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій. Дохід за облігаціями цільових позик (безпроцентні облігації) не виплачується. Власникові такої облігації надається право на придбання відповідних товарів або послуг, під які випущено позики. Якщо ціна товару до моменту його одержання перевищуватиме вартість облігації, то власник одержує товар за ціною, зазначеною на облігації, а під час одержання більш дешевого товару він отримує різницю між вартістю облігації та ціною товару.

в) дисконтні облігації – облігації, які розміщують за ціною, нижчою ніж їхня номінальна вартість. Різницю між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачують власнику облігації під час її погашення, і вона становить дохід (дисконт) за облігацією.

4. За видами державні облігації України можуть бути:

а) іменними;

б) на пред’явника.