Взаємовідношення між поняттями

Відзначимо, що у різних понять бувають загальні ознаки – те, що їх об’єднує або відзрізняє. Скажімо “студент” і “спортсмен” мають загальну ознаку – це люди і різні ознаки – сфери діяльності. Якщо у понять немає загальних ознак, то їх називають непорівняними. Такими є, скажімо, поняття “герань” та “доменна піч” – відносин між ними бути не може. У свою чергу, поняття, які мають загальні ознаки називають порівнюваними. Вони бувають сумісними – об’єми їх повністю або частково співпадають і несумісними - об’єми їх не співпадають в жодному з елементів.

Між сумісними поняттями можуть бути такі відносини:

1. тотожність (рівнозначність) – їх об’єми повністю співпадають, наприклад: “Аристотель” = “Стагирит” = “Творець формальної логіки”; “М.В.Гоголь” = “Український письменник, який написав твір “Мертві душі”; “юрист” = “правознавець”;

2. перетину (часткового співпадіння) – об’єми частково співпадають: “студент”, “поет”, “спортсмен” – може бути одна і та ж людина;

3. підлеглості (субординації) – об’єм одного поняття повністю входить до об’єму іншого, але менше його – в такому випадну більше за об’ємом називається родовим, а менше – видовим поняттям. Наприклад: “студент” – “заочник”, “викладач” – “викладач логіки”, “дерево” – “дуб”; “менеджер” – “менеджер у непромисловій сфері” тощо.

Між несумісними поняттями є такі види відносин:

1. співпідлеглість – декілька видових понять входять до одного родового поняття, їх об’єми не перетинаються і не співпадають. Наприклад: “Людина” – “чоловік”, “жінка”; “Вчений” – “аспірант”, “кандидат наук”, “доктор наук”;

2. протилежними називають поняття, одне з яких має певні ознаки, а інше ці ознаки заміняє на протилежні: “біле” - “чорне”, “добрий” – “злий”;

3. у протиріччі знаходяться поняття, які просто заперечують ознаки одне одного, не замінюючи їх на інші – “чорне” – “не чорне”, “добрий” – “не добрий”, “розумний” – “нерозумний”;

Для полегшення сприйняття цих даних представимо їх графічно (див. рис. 2.1.) – при цьому об’єм понять у логіці відображається у вигляді кіл (так званих “кругів Ейлера”).

Рисунок 2.1. Взаємовідношення між поняттями

3. Обмеження та узагальнення понять

У повсякденному житті, у спілкуванні ми не завжди маємо на увазі весь обсяг понять, скажімо, коли говоримо “місто”, “держава”, “наука”, “людина”, “закон”, “товар”. Ми маємо на увазі, як правило лише частину об’єму цих понять:

Місто  місто Київ,

Держава  українська держава,

Наука  наука логіка,

Людина  людина-соціолог,

Закон  моральний закон,

Товар  продовольчий товар

Таким чином ми подумки здійснюємо перехід від поняття з більшим об’ємом (родового) до поняття з меншим об’ємом (видового). Ця дія має назву обмеження поняття. Вона відбувається за рахунок того, що ми до родового поняття додаємо певну видоутворюючу ознаку – це слово написане вище курсивом. Таким чином: обмеження – логічна операція переходу від родового поняття до видового шляхом додавання до родового поняття видоутворюючої ознаки. Протилежна логічна операція має назву узагальнення – це перехід від видового поняття до родового шляхом відкидання від нього видоутворюючої ознаки.

Наприклад:

Студент ДонДУУ  студент;

Місто Донецьк  місто;

облігація  цінний папір;

юрист  адвокат;

колектив  група

Граничною межею узагальнення є філософські категорії – гранично загальні універсальні поняття, які відбивають найбільш суттєві, закономірні зв’язки і відносини дійсності і пізнання – “матерія”, “рух”, “простір”, “час”, “істота”, “ідеальне”, “свідомість” і т.ін. Наприклад: людина  примат  тварина  жива істота  істота.