- •Визначення і класифікація аск.
- •Структура аск.
- •Задачі первинної обробки інформації в асктп.
- •Вибір частоти опиту вимірювальних перетворювачів.
- •Фільтрація вимірювальної величини від шумів.
- •Пристрої зв’язку з об’єктом в асктп та їх структура.
- •Централізовані пзо
- •Методика програмування мікропроцесорних систем.
- •Програмне забезпечення асктп.
- •Математичне забезпечення асктп
- •Супервізор ний режим функціонування асктп.
- •Режим прямого цифрового функціонування асктп.
- •Методика програмування мікропроцесорних систем.
- •Функціональні можливості scada-систем
- •Призначення редактора представлення даних.
- •Створення вузлів проекту в тм.
- •Створення інформаційного каналу в scada-системі.
- •Обробка даних в каналі в scada-системі.
- •Логічна обробка дискретних сигналів в інформаційних каналах.
- •Процедура трансляції інформаційних каналів.
- •Атрибути каналів в тм
- •Період і фаза роботи інформаційного каналу.
- •Обробка аварійних ситуацій в інформаційних каналах.
- •Мови програмування контролерів згідно стандарту мэк-1131.
- •Створення і редагування fbd- програми.
- •Функціональний блок fbd- програми.
- •Блоки логічних функцій fbd- програм і їх використання
- •Блоки тригонометричних функцій fbd- програм і їх використання.
- •Блоки алгебраїчних функцій fbd- програм і їх використання.
- •Блоки функцій порівняння fbd- програм і їх використання.
- •Блоки функцій вибору fbd- програм і їх використання.
- •Блоки тригерів fbd – програм та їх використання
- •Блоки лічильників fbd – програм та їх використання
- •Блок генераторів fbd – програм та їх використання
- •Блоки управління fbd – програм та їх використання
- •Блок відображення fbd – програм та їх використання
- •Блоки регулювання fbd – програм та їх використання
- •Статичні елементи візуалізації технологічного процесу.
- •Використання динамічного тексту для візуалізації технологічного процесу.
- •Використання кнопок в схемах відображення технологічного процесу.
- •Використання аналогових і дискретних трендів в схемах відображення технологічного процесу.
- •Використання відеокліпів в схемах відображення технологічного процесу
- •Структура програми в Сі.
- •Класифікація інтерфейсів компютерних систем, їх призначення і функції.
- •60.Призначення,функції і принципи функціонування послідовного асинхронного інтерфейсу.
- •Структура кодової символьної посилки, призначення її елементів.(консп)
- •62.Основні функціональні елементи уапп
- •63.(Призначення регістрів уапп).
- •64.Адресація регістрів уапп
- •66.(Пояснити структуру підпрограми ініціалізації асинхронного адаптера).
- •68.Стадії створення аск тп
- •69.Структура технічного завдання і технічного проекту аск тп
- •70. Ієрархія та функції рівнів моделі osi
- •71.Кодування інформації в цифрових мережах
- •73.Конфігурація контуру регулювання з під-регулятором
- •74.Блоки адаптивного регулювання тм
- •77.Формування кадрів на канальному рівні (конспект 70)
- •78. Організація доступу до шини
- •79.Протокол промислової мережі Modbus.
- •80. Протокол промислової мережі m-Link
- •[Ред.] Рівні сигналів
- •83. Склад структури dcb
- •84. Склад структури commtimeouts
- •89. Загальна структура нечіткого регулятора
- •91.Алгоритм нечіткого виводу.
-
Визначення і класифікація аск.
Ріст складності технологічних процесів, впровадження передових новітніх технологій, пргнення добитися гранично високих можливих експлуатаційних характеристик як діючого, так і проектованого обладнення, звести до мінімуму будь-які виробничі витрати, впровадження енергозберігаючих і природоохоронних технолоій, його культури, покращення стилюі ефективності керівництва, технологічної і трудової дисципліни в умовах госпрозрахунку з однієї сторони і бурхливе впровадження обчислювальної і мікропроцесорної техніки в галузі народного господарства з другої сторони – ось основні причини появи і широкого використання в промисловості автоматизованих систем керування технологічними процесами і виробництвами (АСКТПіВ).
На відміну від локальних систем автоматичного регулювання в АСУ реалізується підхід до упрвління технологічним процесом як єдиним цілим у складності взаємозв”язків всіх параметрів. Автоматизований збір і обробка інформації, обчислення техніко-економічних показників, оптимальних по деяких критеріх технологічних режимів викрнуються з допомогою ЕОМ чи мікропроцесорних комплексів, що дозволяє людині – оператору, чи керівнику приймати швидке і оптимальне рішення в складних умовах, в тому числі для задач , які не піддаються повній формалізації пристворення математичної моделі упрвління технологічним процесом.
З кожним роком все більше спеціалістів з автоматизації буруть участь у дослідженнях, розробках. Створенні і експлуатації АСКТП. Для багатьох з них ця область діяльності є новою і щоб успішно працювати в ній, їм необхідно отримати відповідні знання про основи побудови АСКТП.. Згідно ГОСТу АСКТП призначені для вироблення і реалізації керуючих впливів на технологічний процес у відповідності з прийнятим критерієм управління і представляють собою людино-машинні системи , які забезпечують автоматизований збір і обробку інформації, необхідної для оптимізації. *За ієрархією АСКТП: 1)нижнього рівня;2)верхнього рівня;3)багаторівневі.* за інформаційною потужністю:1)системи до 40 технологічних змінних;2)малі до 160 технологічних змінних; 3)середні до 650 технологічних змінних;4) великі з 2000 і вище. *За характером протікання технологічного процесу:1)АСК неперервного технологічного процесу;2)АСК дискретного технологічного процесу;3)АСК змінних технологічних процесів.
-
Структура аск.
-
Різновидності АСКТП.
1) In Touch Wonderwase (США)
2) Factori Linkk Untel ststes Data (USA)
3) Genisis Iconics (USA)
4) RSView Rockwell Software (USA)
5) Monitor Pro Schnader Electric (FRA)
6) Video Lock Schnader Electric (FRA)
7) WinCC Siemens ( Ger)
8) Sitex Jade (UK)
9) Citect CiTechnologies (AUS)
10) Trasse Mode AdAdastra (RUS).
При виборі SCADA–системи враховують технічні характеристики: 1) Вартісні характеристики
2) Експлуатаційні характеристики
3) Технічні характеристики
-
Задачі первинної обробки інформації в асктп.
При измерении технологических параметров информация от датчиков поступает в аппаратуру ввода/вывода в виде унифицированных сигналов (0-10В, 4-20 мА и т. д.), сигналов от термопар, термометров сопротивления или в виде милливольтовых сигналов. Это означает, что реальной физической величине ставятся в соответствие такие параметры, как напряжение, сила тока, индуктивность или частота импульсов. С помощью устройств связи с объектом эти сигналы преобразуются в двоичные коды длиной от 8 до 16 разрядов. Чтобы провести анализ получаемой информации, необходимо преобразовать коды АЦП в масштаб реальных физических величин (мм, кг/час, ата, оС и т. д.). Кроме того, датчики могут иметь статические ошибки, нелинейные характеристики или зашумленный выходной сигнал.Задачи масштабирования, линеаризации, коррекции ошибок датчиков и фильтрации составляют содержание первичной обработки данных. Другими словами, первичная обработка – это процедура получения корректных значений результатов измерения из двоичных кодов устройств связи с объектом. При первичной обработке входные значения каналов, процедурой масштабирования (для дискретных каналов логическая обработка) преобразуется в аппаратные. Эти значения процедурами трансляции и фильтрации преобразуются в реальные значения. На рисунке показана схема преобразования данных
в канале при первичной обработке.
При этом реализуется следующий набор операций: Масштабирование: умножение и затем смещение; Логическая обработка (для дискретных сигналов): установка битов, инверсия, анализ на допустимость сочетания; Трансляция: вызов FBD-программы; Фильтрация: апертура, сглаживание, подавление пиков.