Розділ іі. Стан дослідження поширення та біології дрозда чорного (turdus merula) та дрозда співочого (turdus philomelos) в європі, україні та на поділлі.
В останні десятиліття чисельність особин, що гніздяться, пролітних і зимуючих, різко зросла. Відомостей про розповсюдження Дроздових на території Європи у минулому небагато. Відомо, що в кінці XIX сторіччя (Біхнер, 1884) [28] і початку нинішнього століття (Біанки, 1908) [28] цей вид був украй рідкісним. Достовірних даних про їх гніздування не було.
Починаючи з 50-х років поточного сторіччя, чисельність чорних дроздів, що гніздяться в межах Європи почала помітно зростати, і в 60-70-х роках в багатьох країнах цей птах став цілком звичайним, а в окремих місцях навіть чисельним.
Питанню вивчення біології птахів родини Дроздових в Європі у свій час приділяли увагу багато авторів (Біхнер, 1884; Huokuna, 1956; Коханов, Ськокова, 1967; Heyder, 1953; Graczyk, 1961, 1963 а; [26] Erz, 1964, 1966; Keve, 1969; Dyrcz, 1969; Кністаутас, 1981; Yogi, 1963; Мальчевський, 1959; Божко, 1972 [28] та ін.). Вони вивчали загальні питання екології птахів родини Дроздових, їх поширення, біологію гніздування.
Досить змістовно були висвітлені в літературі питання біології наступних представників родини: дрозда чорного (Хоробрий, 1981; Kajoste, 1961; Алекнавічус, 1965 [13] та ін), дрозда співочого (Graczyk, 1963 b; Dyrcz, 1969; Кністаутас, 1981 [13] та ін.).
Достатню кількість літературних даних зібрано з питання поширення та чисельності представників родини Дроздових (Біхнер, 1884; Біанки, 1908; Зарудний, 1910; Кумарі, 1958; [28] Huokuna, 1956; Нейфельдт, 1958; Кайгородов, 1886, 1898, 1909; Строков, 1939; Мальчевський, 1950, 1954 би, 1969 [26] та ін.).
Досить глибоко було досліджено особливості репродуктивного періоду дроздових закордонними орнітологами (Heyder, 1953; Graczyk, 1961, 1963 а; Erz, 1964, 1966; [28] Keve, 1969; Yogi, 1963; Кністаутас, 1981; [13] Філімонов, 1981; Шкарпеток, 1981а; Зимін, 1974; Кністаутас, 1981; Siivonen, 1939; Шкарпеток, 1981а [26] та ін.).
Питання живлення пташенят та харчування дорослих птахів родини Дроздових є досить цікавими, тому їх вивченню було присвячено чимало орнітологічних робіт (Мальчевський, 1959; Божко, 1972; Прокофьева, 1961 [28] та ін.).
Свого часу немало уваги приділялось дослідниками проблемі вивчення фенології та біології міграцій дроздів. Інформацію про перельоти ми зустрічаємо у ряду авторів (Прокофьева, 1970; Жвавий, 1981 та ін.) [34].
Г. Бельке [2] вперше дав характеристику орнітофауни Кам’янецького Придністровя. Результати його були реалізовані в працях, найважливішою з яких є «Rys historyi naturalnej Kamienca Podolskiego» [31]. Практично це єдина робота XIX століття яка містить найбільш повну інформацію про орнітофауну того часу.
Питанню вивчення біології птахів родини Дроздових в свій час приділяли увагу автори (Дементьев, 1954 та ін.) [34]. Вони вивчали загальні питання екології птахів родини їх поширення, біологію гніздування. Також достатню кількість літературних даних зібрано з питання поширення та чисельності представників родини Дроздових, досить глибоко було досліджено особливості репродуктивного періоду, питання живлення пташенят та харчування дорослих птахів родини, цими питаннями в свій час займались (Степовський, Богацький, 1926; Храневич, 1926, 1929; Портенко, 1928; Новак, 1994а,б, 1996, 1998 та ін.) [30].
(Владишевський Д.В., Марисова І.В., 1960, 1961) вивчали будову гнізд представників роду Turdus. (Владишевський Д.В. і Червамон Т.В., 1965) аналізують збереження і причини загибелі гнізд горобиних птахів (Черватюк Т.В., 1969) повідомила про строки гніздування деяких горобиних. Деякі матеріали про цих птахів містяться в роботах (Кістяківського, Тортенко, Кучеренко, Лугового, Талпоша) [34].
Протягом XIX-XX століть на території Поділля були проведені дослідження, в яких приділялася увага питанням статусу, поширення, чисельності, екології та біології представників родини Дроздові (Belke, 1856 [2]; Храневич, 1928; Герхнер; Холіною; Портенко, 1928; Марисова, 1957; Татаринов, 1980; Новак, 1996, 1998; Матвєєв, 1993, 1994а,б, 1996а-д, 1997а,б, 1998а,б, 1999, 2002 та ін; Тарасенко, Федорук, 2002) [31].