- •1.Інкорпорація Русі Литвою.Боротьба Литовського і Московського князівств за давньоруську спадщину.
- •1.Виникнення та розвиток козацтва.Запоріжська Січ як центр консолідації української національної спільноти.
- •1.Реформа 2-ї половини 19ст в рос.Імперії та її вплив на розвиток укр. Земель
- •1.Визначіть основні сили національно визвольної революції 1917-1920.
- •1.Економічні та політичні реформи 1950х-60х років 20ст .Їх суперечливий та непослідовний характер.
- •1.Розкрийте теорії походження Київської Русі в історіографії.
- •1.Розкрийте зміст трипільської культури та її місце в історії України.
- •1.Українська козацька держава у політичних інтересах інших сусідніх держав.
- •1.Розвиток Українських земель у складі Речі Посполитої.(2 пол 16 ст-сер 17 ст)
- •1.Дайте характеристику Українському політичному руху та його основним течіям.(2 пол 19ст-поч 20 ст)
- •1.Галицько-Волинське князівство – спадкоємець державних і соціокультурних традицій Київської Русі.
- •1.Розкрийте проблему національної, соціальної і релігійної конфронтації в українських землях (2пол 16 ст-1 пол 17 мст).
- •1.Розкрийте питання примусової колективізації в Україні. Голодомор 1932-1933рр.
- •1.Інкорпорація України-Руси Литвою. Велике князівство Литовське. Кревська унія.
- •1.Визволення України внесок українського народу та інших народів срср у перемогу над фашизмом.
- •1.Розкрийте проблему роздробленості давньоруських земель. Розпад України – Руси.
- •1.Політика «воєнного комунізму».Неп в Україні зміст та наслідки.
- •1.Трансформація революційних процесів у військове протиборство за владу в Україні (кінець 1917-поч 1918 рр.).
- •1.Розкрийте проблему утворення єдиного національно-визвольного громадського комплексу (2 пол 19 – поч. 20 ст.).Формування української нації.
- •1.Дайте характеристику первісним державним утворенням на території України.
- •1.Державно-політичний, економічний, релігійний, культурний вплив українських земель на литву.
- •1.Напад фашистської Німеччини на срср. Розгортання руху опору на Україні.
- •1.Застійні тенденції в економічному та соціально-політичному житті України. П.Шелест та в.Щербицький.
- •1.Розкрийте проблеми боротьби за незалежність україни. Декларація про державний сувернітет. Акт проголошення незалежнсті україни
- •1.Розкрийте періодизацію історії України. Історична схема Грушевського
- •1.Розкрийте проблему українського політичного руху у складі рос.Імперії та його основні течії ( 19 ст)
- •1.Розкрийте питання: брестьський мир. Гетьманат та директорія в українській революції 1917 – 1920 рр
- •1.Розкрийте проблему: Уроки другої світової війни. Труднощі відбудови народного господарства (1945 - 1953)
- •1.Розкрийте проблему дисидентського руху в Україні
- •1.Розкрийте питання внутрішніх та зовнішніх факторів у розвитку давньоруської держави
- •1.Розкрийте питання: гетьманщина 18 ст. Остаточна ліквідація української гетьманської держави у 2-й пол.. 18 ст
- •1.Розкрийте питання національ – визвольної війни українського народу під керівництвом б.Хмельницього в середини 17 ст. Переяславська рада та її оцінки
1.Розкрийте питання внутрішніх та зовнішніх факторів у розвитку давньоруської держави
Виникнення Давньоруської держави з центром у Києві було закономірним результатом внутрішнього соціально-економічного та політичного розвитку східних слов'ян. Процес їх політичної консолідації зумовлений також рядом інших внутрішніх і зовнішніх факторів: територіальною і культурною спільністю східних слов'ян, економічними зв'язками і їхнім прагненням об'єднати сили в боротьбі з спільними ворогами*. Інтеграційні політико-економічні та культурні процеси призвели до етнічного консолідування східних слов'ян, які утворили давньоруську народність. Вони характеризувалися насамперед східністю мови (із збереженням, проте, місцевих діалектів), спільністю території (котра в основному збігалася з межами Київської Русі), матеріальної та духовної культури, релігії, певною економічною цілісністю. Етнічному згуртуванню східних слов'ян в єдину народність сприяли й однакові традиції, звичаї, звичаєве право, закон, суд, військовий устрій, спільна боротьба проти зовнішніх ворогів. Мабуть, уже в цей час виникають певні елементи національної свідомості, почуття патріотизму.
У процесі формування давньоруської державності можна, таким чином, простежити чотири етапи: княжіння східних слов'ян, утворення первісного ядра давньоруської державності — Руської землі, формування південного та північного ранньодержавних утворень, об'єднання цих утворень у середньовічну державу з центром у Києві.
Білет № 32: (5)
1.Розкрийте питання: гетьманщина 18 ст. Остаточна ліквідація української гетьманської держави у 2-й пол.. 18 ст
ГЕТЬМАНЩИНА,
Усталена в науковій літературі назва української національної держави, відновленої внаслідок національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького, що існувала впродовж 1648-1782. Офіційна назва держави --- Військо Запорізьке. Царський уряд уникав вживання терміну Г. і в офіційних документах називав її --- Малоросією. Столицями Г. в різні часи були м. Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів.
На початковому етапі існування Г. була номінально залежною від Речі Посполитої, а її територія обмежувалась Київським, Чернігівським та Брацлавським воєводствами. Однак фактично вона була незалежною, а влада її глави --- гетьмана поширювалася на значно більшу територію (частина Волині та білоруських земель). Державний устрій Г. на початковому етапі характеризувався наявністю власного військово-адміністративного управління, виборністю гетьмана, генеральної, полкової та сотенної старшини, єдиною податковою, судовою, фінансовою, військовою системою, наявністю дипломатичних зносин з іноземними дежавами тощо. Після Переяславської Ради і укладення Березневих статей 1654 між Україною і Росією, московський уряд розпочав систематичне обмеження прав та привілеїв Г., звівши її до стану автономії, повноваження якої постійно звужувалися (заборона у 1669 зносин з іноземними державами, збір у 1666-1668 податків на Г. російськими чиновниками і відправка грошей до Москви, з поч. 17 ст. --- фактичне призначення гетьмана царем та ін).
У 1663 Г. поділилася на лівобережну (під контролем Росії) та правобережну (під контролем Речі Посполитої). Цей поділ був закріплений умовами Андрусівського перемир'я 1667. В адміністративно-територіальному відношенні Г. поділялася на полки та сотні. На Правобережжі козацький полково-сотенний устрій проіснував до 1714 (з перервами). На Лівобережжі він зберігся до 1782. Кількість полків та сотень часто змінювалася --- виникали одні полки, зникали ін. На Г. найбільш тривалим був поділ на 10 полків: Київський, Чернігівський, Ніжинський, Стародубський, Преяславський, Лубенський, Прилуцький, Гадяцький, Миргородський, Полтавський. Складалися вони з 7-20 сотень.
2 Декларація про державний суверенітет України - документ про проголошення державного суверенітету України. Прийнята Верховною Радою Української PCP 16 липня 1990 року.
3
Білет № 33: