Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кредитования и контролинг.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
08.12.2018
Размер:
992.26 Кб
Скачать

12. Участь власних коштів при фінансуванні об’єкта, що кредитується.

Кожен клієнт повинен мати власну капітальну базу і стійку рішучість використати свій капітал у реалізації проекту, що кредитується, тобто взяти на себе певну частину ризику.

Дуже важливо при аналізі проекту, що кредитується правильно визначити розмір кредиту. При цьому слід упевнитися, що клієнт не запитує більше кредиту, ніж йому потрібно, оскільки це може призвести до нераціонального використання лишку кредиту, а звідси і до проблем його погашення. Слід також упевнитися, що клієнт не запитує менше кредиту, ніж йому необхідно, оскільки в цьому випадку можуть виникнути проблеми, пов’язані зі здійсненням проекту, що кредитується , а звідси із погашенням кредиту. Дуже важливо, щоб участь власним капіталом у заході, який кредитовано була достатньою, порівняно з розміром запитуваного кредиту. Це зумовлено тим, що банк не зацікавлений у здійсненні ризикових вкладень.

Якщо ж клієнт вклав значні власні кошти в проект, що кредитується, то спочатку саме клієнт понесе збитки, а потім тільки наразиться на небезпеку вкладені банком кошти. Якщо клієнт вкладає власні кошти в проект, то він прикладе більше зусиль для забезпечення успіху проекту. Основне правило для банкіра – не надавати кредиту у розмірі якого перевищує особистий внесок клієнта в його справу, навіть за наявності забезпечення.

Згідно зі світовими стандартами при видачі кредиту в ОФ частка власних коштів позичальника повинна складати не менше 30% заходу, котрий кредитується.

Якщо кредитна угода зазнає не­вдачі і клієнт не бере участі в ній своїм капіталом, то у разі не­здатності позичальника погасити кредит збитки нестиме банк. При видачі кредиту в оборотні фонди власні кошти позичаль­ника повинні складати не менше 50% валюти балансу, або власні кошти повинні повністю покривати запаси і витрати.

13. Оцінка можливостей повернення позички за рахунок цільових джерел.

Основною передумовою повернення банківської позички є одержання цільових грошових надходжень, доходу, прибуток від реалізації об'єкта, що прокредитований. Але будь-яка кредитна операція пов'язана з певним ризиком, з тим що позичальник не зможе забезпечити достатню суму цільових грошових надходжень, доходів і тому не зможе забезпечити своєчасне повернення боргу. Для страх-ня цього ризику застосовуються певні форми забезпечення боргу, тобто певні гарантії.

У банківській практиці використовуються два види джерел погашення позичок: 1)первинні; 2)вторинні.

Для фінансово стабільних позичальників, які належать до першокласних клієнтів банку, цілком достатньо закріпити в кредитній угоді первинного джерела погашення позички у вигляді доходів позичальника. Але першокласні клієнти не є домінуючими в загальній масі позичальників. Тому в більшості випадків банки змушені застосовувати, поряд з первинними, і вторинні(додаткові) джерела у формі захисту від кредитного ризику, тобто вимагати від позичальників певного забезпечення.