
- •1. Правові засади здійснення банківського кредитування.
- •2. Умови виникнення кредитної угоди між банком і позичальником.
- •3. Умови кредитування (із врахуванням дотримання нормативних вимог).
- •4. Зміст кредитної заявки та її аналіз.
- •5. Вимоги до власного капіталу потенційного позичальника.
- •6. Джерела повернення позичок.
- •7. Форми забезпечення повернення банківських позичок (застава, заклад, іпотека, порука, цесія, гарантія, страхування).
- •8. Зміст договору про заставу.
- •9. Заставне право банку та спосіб його реалізації.
- •10. Оцінка доцільності і прибутковості позичкової операції.
- •11. Бізнес-план на здійснення заходу, під який запитується кредит.
- •12. Участь власних коштів при фінансуванні об’єкта, що кредитується.
- •13. Оцінка можливостей повернення позички за рахунок цільових джерел.
- •14. Кредитна документація позичальника.
- •15. Кредитна історія позичальника.
- •16. Зміст кредитного договору та порядок його укладання.
- •17. Банківські ризики та їх характеристика.
- •18. Захист від ризиків та елементи управління ними.
- •19. Поняття ризик-менеджменту кб.
- •20. Організаційна структура з управління банківськими ризиками.
- •21. Характеристика підрозділу з ризик-менеджменту кб.
- •22. Кредитний ризик: сутність та методи мінімізації.
- •23. Система управління кредитним ризиком кб.
- •24. Критерії оцінки кредитного ризику.
- •25. Оцінка і управління кредитним ризиком.
- •26. Портфельний кредитний ризик і методи його визначення.
- •27. Нормативи кредитного ризику для кб.
- •28. Визначення рейтингу кредиту за допомогою системи балів та фінансових коефіцієнтів.
- •29. Кредитна політика банку, її зміст, елементи і параметри.
- •30. Оцінка кредитоспроможності потенційного позичальника та основні джерела інформації для її визначення (юр. Та фіз., банки)
- •31. Показники, що характеризують платоспроможність позичальника.
- •32. Показники, що характеризують фінансову стійкість позичальника.
- •33. Показники, що характеризують достатність поточних грошових надходжень для погашення позички.
- •34. Показники, що характеризують ефективність використання оборотного капіталу.
- •35. Показники, що характеризують ефективність використання основного капіталу позичальника.
- •36. Показники рентабельності роботи позичальника.
- •37. Аналіз грошових коштів позичальника, їх оцінка і прогнозування.
- •38. Зміст і аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості.
- •39. Класифікація активів позичальника за ступенем ризику.
- •40. Класифікація пасивів позичальника за ступенем ризику.
- •41. Оцінка ліквідності балансу позичальника.
- •42. Оцінка ризику кредитної угоди.
- •43. Оцінка вартості кредитної послуги.
- •44. Класифікація кредитів кб.
- •45. Особливості кредитування малого і середнього бізнесу.
- •46. Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку у сфері мікрокредитування.
- •47. Діяльність Німецько-Українського фонду у сфері мікрокредитування.
- •48. Характеристика іпотечного кредитування в Україні.
- •49. Споживчий кредит та його особливості.
- •50. Особливості лізингового кредиту.
- •51. Міжбанківський кредит: поняття, цілі, механізм здійснення.
- •52. Вексельний кредит: види, механізм здійснення.
- •53. Механізм форфейтингової операції.
- •54. Факторинг: цілі, види, механізм здійснення.
- •55. Методи надання і способи повернення кредиту.
- •56. Форми позичкових рахунків і режим їх дій.
- •57. Характер і спосіб стягнення процентів.
- •58. Диференціація позичкового процента.
- •59. Етапи процесу банківського кредитування.
- •60. Структурування позички.
- •61. Порядок документального оформлення кредиту в кб.
- •62. Кредитний портфель кб, його структура і аналіз.
- •63. Критерії класифікації кредитних операцій.
- •64. Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями.
- •65. Оцінка якості обслуговування кредитного боргу.
- •66. Класифікація кредитного портфеля кб за ступенем ризику.
- •67. Класифікація кредитних операцій за врахованими векселями.
- •68. Класифікація кредитних операцій за факторингом, аввалем, гарантіями та поруками.
- •69. Суть проблемних позичок та причини їх виникнення.
- •70. Організація роботи кб, пов’язана з погашенням проблемних кредитів.
- •71. Заходи впливу на скорочення проблемних кредитів.
- •72. Банківський контроль за своєчасним і повним погашенням кредиту клієнтом.
- •73. Аналіз складу кредитного портфелю банку й оцінка його якості.
- •74. Чистий кредитний ризик.
- •75. Врахування забезпечення при визначенні чистого кредитного ризику.
- •76. Порядок формування резерву для покриття можливих втрат від кредитних операцій.
- •77. Джерела формування резерву під кредитні ризики.
- •78. Особливості кредитування апк
- •79. Принципи банківського кредитування та їх характеристика.
- •80. Класифікація кредитного портфеля за методикою нбу. Оптимальна структура кредитного портфеля кб
- •81. Позичковий процент, його диференціація та фактори, що впливають на його рівень.
- •82. Зміст Положення «Про кредитування», як основного внутрішньобанківського документа у сфері кредитування.
- •83. Визначення кредитної політики банку: обережна, помірна, агресивна.
- •84. Робота структурних підрозділів по видачі позики. Функції кредитного комітету кб.
- •85. Інструменти забезпечення повернення позички.
- •86. Диференціація кредитних операцій за ступенем ризику.
- •87. Вказати чинники, які впливають на структуру і ступінь кредитного ризику кб.
- •88. Контроль кб за ходом погашення позики. Механізм переводу позички у розряд « Спеціальний контроль».
- •89. Етапи управління кредитним ризиком.
- •90. Класифікація кредитних операцій за станом обслуговування боргу позичальників.
- •91. Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану.
- •92. Назвати умови кредитування клієнтів кб.
- •93. Механізм здійснення контролю за ходом погашення кредиту.
- •94. Зміст Правил надання кб інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту ( Постанова нбу № 168 від 10.05.07).
- •1. Правові засади здійснення банківського кредитування.
- •2. Умови виникнення кредитної угоди між банком і позичальником.
85. Інструменти забезпечення повернення позички.
Повернення банківських кредитів означає своєчасне і повне погашення позичальниками виданих їм кредитів і відповідних процентів за користування кредитними коштами. Забезпечення повернення кредиту — це складна цілеспрямована діяльність "апку, яка включає систему організаційних, економічних і право-нпх заходів, що складають особливий механізм, який визначає за-соби видачі кредитів, джерела, терміни і засоби 'їхнього погашення, а також документацію, що забезпечує повернення кредитів. Джерела повернення кредитів поділяються на первинні та вторинні (додаткові). Первинним джерелом є прибуток позичальника (для юридичних осіб — виторг у готівковій або безго-іівковій формі, для фізичних осіб — заробітна плата або інші надходження). Вторинним є виторг від реалізації закладеного майна, перерахування коштів гарнтом або страховою організацією.
Погашення кредиту за рахунок додаткових джерел означає за-іучення банку в дію механізму примусового стягнення належного йому боргу. Даний механізм також має правове забезпечення (крім кредитного договору) у вигляді договору про заставу, гарантійного листа, договору поручительства, страхового полісу. З огляду на трудомісткість роботи з вторинними джерелами і тривалість процедур включення їх до реального механізму погашення банківського кредиту, основний акцент при вирішенні питання про можливість видачі кредиту варто відводити первинному джерелу — прибутку. Вторинні (додаткові) джерела лише підкріплюють первинні, але не заміняють їх. Інструменти забезпечення повернення банківських кредитів: 1. Банк намагається мати справу з тими, кого він давно знає. 2.Банк обмежує терміни кредитування чим коротший цей термін, тим нижчий за інших рівних умов рівень ризику. 4Банк по можливості формалізує процеси видачі кредитів. 5.Банк домагається, щоб максимальне число кредитів мало забезпечення в тій чи іншій формі. 6.Банк страхує видані позички і, можливо, проценти по них. В Україні відносини застави регулюються Законом України «Про заставу».
Предметом застави може бути будь-яке майно, яке в відповідності з законодавством України може бути відчужене заставодавцем, а також цінні папери та майнові права.
Розрізняють 2 види застави:1При якому предмет застави може заставатися у заставодавця. 2При якому предмет застави може передаватися у розпорядження заставоодержувача,
Предмет застави повинен відповідати, наступним вимогам: висока ліквідність;висока вартість;стабільність цін на предмет застави; мінімальні витрати на зберігання; І
Найбільш розповсюдженим є перший вид застави. Він виступає у наступних формах: застава товарів в обороті;застава товарів в переробці; застава нерухомого майна.
Право застави перестає діяти:Коли закінчує діяти зобов'язання, яке забезпечене цією заставою.Коли загинуло майно, яке є предметом застави.В разі придбання права власності заставоодержувачем на майно у заставі.За договором поручительства поручитель зобов'язується перед кредиторе; позичальника відповісти за виконання позичальником своїх зобов'язань. Цей договір підписується між банком та поручителем. Поручительство дає кредитору більшу ймовірність реального задоволення його вимог оскільки позичальник та поручитель несуть солідарну відповідність, яка визначається ст. 175 Цивільного кодексу України. Договір поручительства припиняє дію, коли припиняється забезпечене ним зобов'язання, а також, коли кредитор на протязі 3-х місяців не висунув позов на виконання поручителем зобов'язання. Якщо позов висунутий, то банк зобов'язаний передати поручителю документи, які підтверджують вимогу до позичальника, і передати права, які забезпечують цю вимогу.
Гарантія – це особливий вид договору поручительства, який застосовується для забезпечення зобов'язання, при якому відповідальність носить субсидіарний характер.
Існує декілька видів гарантій, які розрізняються між собою за суб'єктом гарантійного зобов'язання; за порядком оформлення гарантії; за джерелом коштів, які використовуються для гарантування платежу.В теперішній час гарантії надаються, в основному, банками. При цьому вони оформлюються спеціальним договором, або шляхом підпису на векселі (авалем).Гарантія припиняє свою дію на тих же самих умовах, що й поручительство.Практика страхування введена на початку 90-х років як нова форма забезпечення повернення кредиту. У відповідності з встановленим органами страхування порядком позичальник заключає з страховиком договір страхування. Цей договір укладається на строк д кредитного договору на основі вивчення кредитоспроможності позичальника та ступеня ризик по реалізації кредитуємого заходу.