53. Механізм форфейтингової операції.

Форфейтинг – кредитування зовнішньоекспортних операцій у формі купівлі без права регресу банком-форфейтором у експортера (продавця) век­селів чи інших боргових вимог, акцептованих імпортером. У такий спосіб експортер передає банку свої вимоги до по­купця. Форфейтинг означає перехід усіх ризиків до банку – покупця векселя.

Банк сплачує експортеру суму вексе­ля за вирахуванням відсотків, а боржник (покупець то­варів) погашає свої зобов'язання перед банком регулярни­ми платежами. Якщо платоспроможність імпортера-позичальника викликає сумнів, то форфейтор може вимагати в нього гарантію банку країни-імпортера у формі авалювання векселя чи безумовної і безвідкличної гарантії щодо боргового зобов'язання, яке він хоче придбати.

Фор­фейтинг є оперативним методом кредитування порівняно з іншими методами, які вимагають обов'язкового страх-ня кредиту і укладання спеціальних договорів (напри­клад, договору застави).

Ставки за форфейтингом диференційовані залежно від строку кредитування, валю­ти і рівня ризику.

Форфейтинг використо­вується при поставках машин, обладнання на великі суми з тривалою розстрочкою платежу (до 7 років).

Схему здійснення форфейтингової операції: 1)виставлення експортером рахунку (переказного векселя) на оплату експортних товарів; 2)вимога форфейт-банку до імпортера щодо акцепту платіжних документів і гарантування оплати боргу банком країни-імпортера; 3)акцептування імпортером платіжних документів; 4)прохання імпортера до банку надати гарантію оплати боргу; 5)гарантія банку країни-імпортера перед форфейт-банком щодо оплати боргу імпортером; 6)придбання форфейт-банком векселів чи інших боргових вимог без права регресу з їх оплатою; 7)погашення імпортером боргу перед форфейт-банком.

Форфейтинг дає змогу збільшити ліквідність п-ства-експортера (завдяки зменшенню дебіторської заборгованості), поліпшити стр-ру його балансу, приско­рити оборот капіталу, захистити від кредитного ризику, ризику зміни відсоткових ставок і валютних курсів.

54. Факторинг: цілі, види, механізм здійснення.

Факторинг - придбання банком права вимоги на ви­конання зобов'язань у грошовій формі за поставлені това­ри чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання та­ких вимог і приймання платежів. Як правило, банк купує неоплачені розрахункові доку­менти на поставлені товари чи надані послуги.

Елементи факторингу: 1)стягнення (інкасування) дебіторської заборгованості боржника (покупця); 2)короткострокове кредитування продавця; 3)переобрання ризику продавця щодо неотримання платежу за поставлені товари та надані послуги.

Основною метою факторингу є одержання продавцем коштів негайно або в строк, визначений договором. У ре­зультаті продавець не залежить від платоспроможності покупця. Під час укладання договору факторингу банк має перевірити кредитоспроможність продавця і покупця і визначити граничну суму за операцією факторингу.

Види факторингу: 1)за місцем проведення: 1.1.внутрішній, 1.2.міжнародний; 2)за способом обліку рахунків: 2.1.фактор-агентські, 2.2.з партіями товарів; 3)за способом кредитування постачальника: 3.1.попередня оплата, 3.2.оплата вимог на певну дату; 4)за хар-ром частки боржників в угоді: 4.1.відкритий, 4.2.закритий; 5)за способом розрахунків з постачальниками: 5.1.з правом регресу, 5.2.без права регресу.

Факторинг здійснюється в такий спосіб: банк-фактор купує у продавця право на стягнення дебіторської заборго­ваності боржника і протягом двох – трьох днів перерахо­вує на його поточний рахунок 80-90% суми дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію відповідно до платіжних документів на момент їх пред'явлення, надаю­чи таким чином кредит продавцю. Потім банк-фактор стя­гує суму дебіторської заборгованості безпосередньо з борж­ника. Після одержання платежу від боржника банк-фак­тор перераховує постачальнику суму, що перевищує суму кредиту, за винятком відсотків і комісії.

Схема факторин­гової операції: 1)відвантаження продукції; 2)акцепт платіжних документів; 3)подання платіжних документів банку-фактору; 4)оплата платіжних документів банком-фактором; 5)оплата платіжних документів боржником; 6)повернення продавцю суми, що перевищує суму кредиту, за винятком відсотків і комісії.

Універсальною системою обслуговування клієнтів бан­ками є конвенційний (відкритий) факторинг. За цією схе­мою банк-фактор може не тільки надати кредит продавцю до моменту погашення дебіторської заборгованості борж­ником, а й надати йому послуги щодо бухгалтерського, ін­ф-ційного, рекламного, страхового, юр-чного і ін­шого обслуговування. Фактично за продавцем зберігають­ся лише вир-чі ф-ції.

Конфіденційний (закритий) факторинг є прихованим джерелом коштів для кредитування операцій продажу то­варів постачальників, бо переуступка рахунків-фактур банку не потребує згоди інших контрагентів. У цьому випадку банк платника перераховує платіж на рахунок постачальника, після чого одержувач платежу повинен перерахувати зазначену договором частину банку-фактору в рахунок погашення заборгованості за отриманим кре­дитом.