10. Визначення форми ходу

Визначення форми ходу проводять за 3 критеріями. Хід можна назвати витягнутим, якщо він відповідає всім трьом критеріям. Якщо ж хоч одна з них підтверджує зігнутість ходу, то хід вважають зігнутим.

1) якщо кут між замикальною лінією та будь-якою стороною ходу не перевищує 24˚

з-поміж 12 пунктів ходу, деякі перевищують дану кутову величину.

2)відношення суми сторін ходу до довжини замикальної лінії повинно бути менше чи рівне значенню в 1.3.

відношення суми довжин сторін до довжини замикальної: 9932,5/8050=1,234

3)ні одна з точок ходу не повинна виходити за межі коридору шириною 2а, що відкладається по обидві сторони лінії, що проходить через центр ваги, паралельно до замикальної. Величину а вираховують з довжини замикальної.

а=L/8=1006,25м. згідно масштабу карти це значення рівне 4,025 сантиметра.

Точки запроектованого ходу з обох сторін виходять за межі коридору.

ВИСНОВОК: за двома критеріями хід виявився зігнутим, тож всі подальші розрахунки виконую саме для зігнутого ходу.

11. Прямий розрахунок окремого ходу полігонометрії

Прямий розрахунок точності виконується для перевірки відповідності запроектованого ходу проектному завданню.За результатами прямого розрахунку визначається гранична похибка положення точки в слабкому місці після зрівнювання.

Знаходимо граничну похибку положення точки ходу в слабкому місці (в середині ходу).

Для зігнутого ходу з попереднім вирівнюванням кутів, формула буде мати вигляд:

Δ²=М²=[m_s²]+[]=мм²

Δ==55,45 мм

де - відстань від центру ваги ходу до кожного його пункту, включаючи початок і кінець.

При вимірюванні лінії світловіддалеміром, вважаючи сторони приблизно однакової довжини:

[m_s²]=n· = мм²

C.к.п. вимірювання лінії для світловіддалеміра СТ-«Блеск» визначається за формулою:

=(10+5·S_сер) мм = 10+5·804,69=14,02мм

Де S_сер – середня довжина сторони запроектованого ходу в кілометрах.

Середня квадратична похибка вимірювання кутів вибирається з інструкції і дорівнює 5´´

Тепер визначаємо абсолютну граничну похибку на весь хід:

ƒ_s=2Δ = 2·55,45= 110,9мм = 0,1109 м

Граничну відносну похибку знаходимо за формулою:

= =

Висновок: відносна гранична похибка задовольняє вимоги інструкції

12. Зворотній розрахунок окремого ходу полігонометрії

Обернений розрахунок ходу є окремою операцією, та ніяк не пов'язаний з прямим. За його результатами знаходять скп вимірювання кутів і ліній, користуючись якими, визначаємо типи кутомірних та віддалемірних приладів.

Розрахунок ведеться від граничної похибки ходу 1/T відповідної категорії ходу:

- визначимо граничну похибку положення точки всередині ходу через граничну відносну похибку 1/Т:

Δ = M = = мм

Для зігнутого ходу:

[m_s²] = [] = = мм²

Із відповідних співвідношень знаходимо с.к.п. вимірювання кутів m_β і ліній m_s .

m_s² = = мм²

m_s= = мм

= = ^''

m_β = = ''

На їх основі підбираємо тип теодоліту і світловіддалеміра, які б забезпечили таку точність.

Виходячи з того, що кількість джерел похибок при кутових вимірах n=5 та використовуючи принцип рівного впливу знаходимо величину похибки одного джерела для центрування m_ц і редукції m_p і обчислюємо точність центрування теодоліта е і візирної марки е'.

m_ц = m_p = =

m_ц = ρ·

Звідси:

е = = мм

m_p = ρ·

Звідси:

е' = · S = мм

де S - мінімальна сторона в ході

Знаходимо абсолютну і відносну похибку вимірювання найдовшої сторони:

= (10+5·S_найдов) мм = 10+5·1,0275=13,01мм

Знаходимо абсолютну і відносну похибку вимірювання найкоротшої сторони:

= (10+5·S_найкор) мм = 10+5·0,603=15,14мм

ВИСНОВОК: для вимірювання кутів необхідно обрати теодоліт з СКП 3” і менше, тому краще всього обрати теодоліт типу Т2, чи його модифікацій. Вимірювання ліній слід виконувати за допомогою світловіддалеміра, для цього нам підійде світловідділемір типу СТ5 «Блиск».