- •1. Підбір топографічних матеріалів для проектування полігонометрії
- •Місто Полтава
- •3. Топографо-геодезична вивченість району
- •4.Характеристика полігонометрії згущення
- •Характеристика паралельно прокладених ходів полігонометрії.
- •6. Можливі схеми побудови полігонометрії та елементів ходу.
- •7. Умови проектування полігонометричних ходів.
- •9. Визначення центру ваги окремого полігонометричного ходу двома способами: графічним і аналітичним.
- •10. Визначення форми ходу
- •11. Прямий розрахунок окремого ходу полігонометрії
- •12. Зворотній розрахунок окремого ходу полігонометрії
- •13.Типи центрів для закріплення пунктів полігонометрії
- •14.Схеми закріплення пунктів полігонометрії стінними знаками.
- •15. Картка закладки геодезичного пункту
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний університет будівництва і архітектури
Кафедра інженерної геодезії
Курсовий проект
на тему:
ПРОЕКТУВАННЯ І РОЗРАХУНОК ПОЛІГОНОМЕТРІЇ ЗГУЩЕННЯ
Виконав:
студент гр. ГД
Перевірив: Адаменко О.В.
Київ 2010
Зміст
1.Підбір топографічних матеріалів для проектування полігонометрії………………2
2.Фізико-географічна характеристика району робіт…………………………………. 8
3.Топографо-геодезична вивченість району робіт…………………………………. . .9
4.Характеристика полігонометрії згущення……………………………………. . . . .10
5.Характеристика паралельно-прокладених ходів полігонометрії………………. . .11
6.Можливі схеми побудови полігонометрії та елементів ходу……………… . . . . . 11
7.Умови проектування полігонометричних ходів…………………………………. . 13
8.Проектування полігонометрії: 4 клас, 1розряд, 2 розряд………………….додаток 1
9.Визначення центра ваги окремого ходу полігонометрії графічним та аналітичним способами………………………………………………………………………… . . .14
10.Визначення форми ходу……………………………………………………………15
11.Прямий розрахунок окремого ходу полігонометрії……………………………...15
12.Зворотний розрахунок окремого ходу полігонометрії…………………………..16
13.Типи центрів пунктів полігонометрії…………………………………………......17
14.Схеми закріплення пунктів полігонометрії стінними знаками …………………20
15.Картка закладки геодезичного пункту…………………………………………….24
Список використаної літератури……………………………………………………...25
Додатки:
Додаток 1: Проект полігонометрії 4 класу на кальці
Додаток 2: Визначення центра ваги ходу графічно на кальці
Додаток 3: Картка закладки пункту полігонометрії 4 класу
1. Підбір топографічних матеріалів для проектування полігонометрії
Вихідні дані:
Довгота λ =33˚21'13˝
Широта φ =49˚41'17˝
Місто Полтава
Визначення номенклатури і координат кутів рамки трапеції
Основою номенклатури топографічних карт різних масштабів є карта масштабу 1:1000000, розміри кожного листа якої 4˚ по широті і 6˚ по довготі.
Довгота λ відраховується від початкового (Гринвіцького) меридіана на захід і схід. Широта φ відраховується від екватора на північ і південь.
Номенклатура листа карти 1:1000000 складається з позначень пояса і зони.
Розраховую свій пояс і номер колони:
За визначенням буквою поясу є М.
Номером колони є 6, однак згідно номенклатури використовується номер зони, тому визначаю номер зони:
Nз = Nк + 30 = 30 + 6 = 36
Номенклатура карти 1:1000000 : М-36
Визначаю номенклатуру карти 1:100000.
Для цього необхідно поділити карту М:1000000 на 144 частини
|
30˚ 31˚ 32˚ 33˚ 34˚ 35˚ 36˚ |
|||||||||||
52˚
51˚
50˚
49˚
48˚ |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
|
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
|
37 |
38 |
39 |
40 |
41 |
42 |
43 |
44 |
45 |
46 |
47 |
48 |
|
49 |
50 |
51 |
52 |
53 |
54 |
55 |
56 |
57 |
58 |
59 |
60 |
|
61 |
62 |
63 |
64 |
65 |
66 |
67 |
68 |
69 |
70 |
71 |
72 |
|
73 |
74 |
75 |
76 |
77 |
78 |
79 |
80 |
81 |
82 |
83 |
84 |
|
85 |
86 |
87 |
88 |
89 |
90 |
91 |
92 |
93 |
94 |
95 |
96 |
|
97 |
98 |
99 |
100 |
101 |
102 |
103 |
104 |
405 |
106 |
107 |
108 |
|
109 |
110 |
111 |
112 |
113 |
114 |
115 |
116 |
117 |
118 |
119 |
120 |
|
121 |
122 |
123 |
124 |
125 |
126 |
127 |
128 |
129 |
130 |
131 |
132 |
|
133 |
134 |
135 |
136 |
137 |
138 |
139 |
140 |
141 |
142 |
143 |
144 |
Необхідно визначити координати кутів рамок трапеції. Для цього номер поясу М (13) треба помножити на 4˚. Отримана величина є координатою північної рамки трапеції: 52˚00’. Аналогічно визначається координата східної рамки трапеції, множенням на номер колони: 36˚00’
Від координат верхньої рамки трапеції відняти 4˚, отримана координата буде координатою південної рамки: 48˚00’. Координата західної рамки визначається так само: 30˚00’.
Карта масштабу 1:100000 отримується шляхом ділення карти масштабу 1:1000000 на 144 (12х12). Поділивши 6˚ і 4˚ на 12 частин можна визначити, що карти масштабу 1:100000 чергуються через 30’ по довготі і 20’ по широті. Номер карти М 1:100000 визначаю згідно координат свого міста.
Номенклатура карти М 1:100000: M-36-79.
Карта масштабу 1:25000утворюєься шляхом поділу карти М1:50000 на 4 частини, яка , в свою чергу, утворюється шляхом поділу карти М 1:100000 на 4 частини.
З карти М 1:1000000 необхідно визначити координати рамки трапеції М 1:100000:
M-36-79
|
33˚00' 34˚30' 25˚30’ |
|
50˚00'
49˚40' |
А |
Б |
В |
Г |
1:100000
Поділом карти М 1:100000 на 4 частини, врахувавши координати міста, отримую карту М 1: 50000.
Карту М 1:25000 отримую поділом карти М 1:50000 на 4 частини.
M-36-79-Г
|
33˚15' 33˚30' 25˚30’ |
|
49˚50'
49˚40' |
а |
б |
в |
г |
33˚15' 33˚22,5' |
|
49˚45'
49˚40' |
в |
1:50000 1:25000
З карти М 1:100000 (М-36-79) визначаю карту М 1:5000, поділом на 256 частин (16х16).
Номенклатура карти М 1:5000 для листа М 1:25000
50˚00˝ 33˚00˝ 33˚30˝
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
37 |
38 |
39 |
40 |
41 |
42 |
43 |
44 |
45 |
46 |
47 |
48 |
49 |
50 |
51 |
52 |
53 |
54 |
55 |
56 |
57 |
58 |
59 |
60 |
61 |
62 |
63 |
64 |
65 |
66 |
67 |
68 |
69 |
70 |
71 |
72 |
73 |
74 |
75 |
76 |
77 |
78 |
79 |
80 |
81 |
82 |
83 |
84 |
85 |
86 |
87 |
88 |
89 |
90 |
91 |
92 |
93 |
94 |
95 |
96 |
97 |
98 |
99 |
100 |
101 |
102 |
103 |
104 |
105 |
106 |
107 |
108 |
109 |
110 |
111 |
112 |
113 |
114 |
115 |
116 |
117 |
118 |
119 |
120 |
121 |
122 |
123 |
124 |
125 |
126 |
127 |
128 |
129 |
130 |
131 |
132 |
133 |
134 |
135 |
136 |
137 |
138 |
139 |
140 |
141 |
142 |
143 |
144 |
145 |
146 |
147 |
148 |
149 |
150 |
151 |
152 |
153 |
154 |
155 |
156 |
157 |
158 |
159 |
160 |
161 |
162 |
163 |
164 |
165 |
166 |
167 |
168 |
169 |
170 |
171 |
172 |
173 |
174 |
175 |
176 |
177 |
178 |
179 |
180 |
181 |
182 |
183 |
184 |
185 |
186 |
187 |
188 |
189 |
190 |
191 |
192 |
193 |
194 |
195 |
196 |
197 |
198 |
199 |
200 |
201 |
202 |
203 |
204 |
205 |
206 |
207 |
208 |
209 |
210 |
211 |
212 |
213 |
214 |
215 |
216 |
217 |
218 |
219 |
220 |
221 |
222 |
223 |
224 |
225 |
226 |
227 |
228 |
229 |
230 |
231 |
232 |
233 |
234 |
235 |
236 |
237 |
238 |
239 |
240 |
241 |
241 |
243 |
244 |
245 |
246 |
247 |
248 |
249 |
250 |
251 |
252 |
253 |
254 |
255 |
256 |
49˚40˝
М : 100000
М-36-79-251
За географічними координатами визначаю прямокутні координати вершин кутів рамки трапеції 1 :25000, користуючись таблицями Гауса-Крюгера.
Довготу осьового меридіана визначаю за формулою:
За цими ж таблицями визначаю значення зближення меридіанів для вершин кутів трапеції і обчислюю середнє значення .
Прямокутні координати та розміри рамки трапеції М 1:25000
L - L0 l
В |
33˚15' 33˚22,5˝ -33˚00' -33˚00' 0˚15' 0˚22,5' |
49˚40’ 49˚45’
49˚40’ 49˚45’
49˚40’ 49˚45’
|
Абсциси Х (м) 5503898,6 5503936,1 5513167,3 5513204,8 Ординати Y (м) 18047,9 27071,8 18017,0 27023,5 «Умовні» ординати Y (м) 518047,9 527071,8 518017,0 527023,5 Зближення меридіанів γ 0˚11'26'' 0˚17'09'' 0˚11'27'' 0˚17'10'' |
Середнє значення γ = 0˚29'18''
Розміри рамки трапеції в масштабі карти 1:25000
Параметр |
Значення в км |
Значення в масштабі у см |
a1 |
9,03 |
36,03 |
a2 |
9,04 |
36,10 |
c |
9,27 |
37,08 |
d |
12,94 |
51,73 |
p |
83,58м2 |
83,57км2 |
Номенклатура сусідніх листів карти м 1:25000
М-36-79-В-б |
М-36-79-Г-а |
М-36-79-Г-б |
М-36-79-В-г |
М-36-79-Г-в |
М-36-79-Г-г |
М-36-91-А-б |
М-36-91-Б-а |
М-36-91-Б-б |