5. Методика проведення заняття

5.1. Підготовчий етап

Сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення фтизіатрії і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом проведення заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки студентів з базисних дисциплін, а також контроль поточної навчальної діяльності за допомогою тестів (орієнтований перелік тестів – додаток 1). Тести отримує кожен студент. Перевірка тестів проводиться викладачем під час їх виконання. З урахуванням рівня підготовки далі потрібно перейти до наступного етапу.

5.2. Основний етап

1. Проводиться розбір теоретичного матеріалу з демонстрацією рентгенограм клінічних формпервинного туберкульозу легень.

2. Курація хворих.

5.3. Заключний етап

Здійснюється кінцевий контроль засвоєного матеріалу шляхом вирішення ситуаційних задач (додаток 2) та оцінки його результатів. Перевірка результатів проводиться під час вирішення задач. Далі викладач інформує студентів про систему оцінювання та загальну оцінку засвоєння теми.

7. Рекомендована література

Основна:

1. Фтизиатрия: Учебник / В.И. Петренко.- К.: Медицина, 2008. – 488 с.

2. Фтизіатрія. Підручник / За ред. проф. В.І. Петренка.- Вінниця: “Нова книга”, 2006. - 503с.

3. Фтизіатрія. Підручник / За ред. акад. А.Я. Циганенка, проф. С.І. Зайцевої. - Х.: Факт, 2004.- 390с.

4. Савула М.М. Ладний О.Я. Туберкульоз: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 323 с.

Додаткова література:

1. Фтизіатрія: навчально-методичний посібник. Збірник завдань для тестового контролю знань / За ред. В.Ф. Москаленка, В.І. Петренка. - Вінниця: Нова книга, 2005.- 296с.

2. Сучасні методи діагностики, лікування, і профілактики туберкульозу / Фещенко Ю.І. Мельник В.М. – К.: Здоров’я, 2002. – 904 с.

3. Перельман М.И., Корякин В.А., Богадельникова И.В. – Фтизиатрия: Учебник. - 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ОАО “Издательство “Медицина”, 2004. –520 с.

6. Додаток 1.

1. Який метод діагностики застосовують для виявлення туберкульозу невстановленої локалізації?

А. Рентгенологічний.

В. Бактеріоскопічний.

С. Бактеріологічний.

D. Бронхологічний.

Е. Туберкулінодіагностика.

2. Який синдром характерний для туберкульозу невстановленої локалізації?

А. Загальноінтоксикаційний.

В. Ураження бронхів і легень.

С. Зміненого легеневого малюнка.

D. Ураження кореня легені.

Е. Ніякий.

3. Що відносять до параспецифічних реакцій при туберкульозі невстановленої локалізації?

А. Риніт, синусит, тонзиліт.

В. Бронхіт, пневмонію, плеврит.

С. Дерматит, оперезуючий лишай.

D. Вузлувату еритему, фліктенульозний кон’юнктивіт, блефарит.

Е. Летючий поліартрит, обмеження рухомості суглобів.

4. Які рентгенологічні зміни характерні для туберкульозу невстановленої локалізації?

А. Розширення тіні кореня легені.

В. Посилення легеневого малюнку.

С. Наявність первинного афекту.

D. Ущільнення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.

Е. Рентгенологічних змін немає.

5. З яких компонентів складається первинний туберкульозний комплекс?

А. Васкуліт, лімфаденіт, вогнища відсіву.

В. Первинний афект, лімфангіт, лімфаденіт.

С. Первинна каверна, лімфангіт, плеврит.

D. Туберкульоз бронха, лімфангіт, вогнища відсіву.

Е. Лімфангіт, лімфаденіт, параспецифічні реакції.

6. Які патоморфологічні зміни в легенях називаються первинним афектом?

А. Ділянка неспецифічного запалення із сформованою порожниною.

В. Перифокальний плеврит із вогнищем специфічного запалення.

С. Ділянка фіброзу.

D. Ділянка сирчастого некрозу із зоною перифокального запалення.

Е. Первинна каверна із зоною перифокального запалення.

7. Які аускультативні зміни зазвичай відмічають над зоною первинного туберкульозного комплексу?

А. Сухі хрипи.

В. Звучні вологі хрипи.

С. Відсутність дихання.

D. Послаблене або жорстке дихання.

Е. Амфоричне дихання.

8. Які об’єктивні зміни є найчастішими у хворих на туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів?

А. Пальпаторні.

В. Аускультативні.

С. Перкуторні.

D. Пальпаторні, перкуторні, аускультативні.

Е. Ніякі.

9. Як впливає перенесений у минулому туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів на вірогідність розвитку вторинного туберкульозу?

А. Збільшує ризик розвитку вторинного туберкульозу.

В. Виключає розвиток вторинного туберкульозу.

С. Є обов’язковою умовою розвитку вторинного туберкульозу.

D. Знижує ризик розвитку вторинного туберкульозу.

Е. Не впливає на розвиток вторинного туберкульозу.

10. Який матеріал частіше використовується для виявлення мікобактерій при ураженні бронхів на фоні первинного туберкульозу?

А. Кров.

В. Харкотиння.

С. Промивні води бронхів.

D. Зразки тканини, одержані при біопсії.

Е. Плевральна рідина.

6. Додаток 2.

Задача 1. Хлопчик 10-ти років. Ревакцинований у 7 років. У 8 років проба Манту з 2 ТО ППД-Л була з діаметром інфільтрату 11 мм, у 9 років – 8 мм, у 10 – 18 мм. Дитина 6 місяців тому мала контакт з хворим на туберкульоз (МБТ+) дідусем. У дитини з’явилась швидка стомлюваність, нездужання, слабість, дратівливість, зниження апетиту, нічна пітливість.

При об’єктивному обстеженні: шкірні покриви бліді, дещо вологі, тургор м’язів задовільний; пальпуються збільшені (1-2 мм) лімфатичні вузли заднього трикутника шиї, м’якої еластичної консистенції, безболісні. На гомілках відмічається вузлувата еритема. Аналіз крові в нормі. При рентгенологічному обстеженні органів грудної порожнини патологічних змін не виявлено.

1. Яку форму туберкульозу виявлено у дитини?

2. На підставі яких даних встановлено діагноз?

3. До яких реакцій належить вузлувата еритема?

4. За якою категорією потрібно проводити лікування дитині?

Задача 2. У дитини 4-х років відмічається слабість, сухий кашель, підвищення температури тіла до 39,0˚С, біль в правому боці. Проба Манту з 2ТО ППД-Л – діаметр інфільтрату 17 мм (у 3 роки – 6 мм). Об’єктивно: частота дихання – 26 за хвилину. Перкуторно над передньою, бічною поверхнею та нижче кута лопатки правої легені визначається притуплення легеневого звуку, аускультативно – дихання ослаблене.

Рентгенологічно: у верхній частці правої легені спостерігається гомогенне затемнення з проясненням, корінь правої легені не диференціюється. Донизу від IV ребра визначається поширене гомогенне інтенсивне затемнення з косим верхнім контуром. Бактеріоскопічним методом МБТ в мокротинні не виявлені.

Встановлено діагноз туберкульозу верхньої частки правої легені правої легені з ускладненням.

1. Яку клінічну форму туберкульозу виявлено у дитини?

2. Яке ускладнення туберкульозу наявне у дитини?

3. Які об’єктивні ознаки і рентгенологічні зміни свідчать про наявність ускладнення?

4. За якою категорією потрібно лікувати дитину?

Задача 3. Дитині 7 років. Виявлено віраж проби Манту з 2 ТО ППД-Л. Скаржиться на поганий апетит, загальну слабість. Аналіз крові у межах норми. Рентгенологічно: у верхній частці правої легені визначається щільна вогнищева тінь. У правому корені визначаються щільні лімфатичні вузли.

1. Якій формі туберкульозу відповідають зміни на рентгенограмі?

2. Яка рентгенологічна стадія цієї форми туберкульозу визначається у хворої дитини?

3. Як називається щільне вогнище у верхній частці правої легені?

4. За якою категорією потрібно лікувати дитину?

Задача 4. Підліток 14-ти років скаржиться на слабість, швидку втомлюваність, дратівливість, підвищення температури до 37,7˚С, надсадний кашель з мкротинням, біль справа за грудиною. Справа, в міжлопатковій ділянці, визначається притуплення легеневого звуку, сухі хрипи на фоні жорсткого дихання.

Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 10 мм з везикулою в центрі. В аналізі мокротиння виявлені МБТ. На оглядовій рентгенограмі спостерігається розширений правий корінь з чітким поліциклічним зовнішнім контуром. При бронхоскопії виявлено гіперемію слизової оболонки правого головного бронха з мікроперфораціями, з яких виділяються казеозні маси.

Діагностовано ускладнений перебіг туберкульозу.

1. Яку клінічну форму туберкульозу виявлено у дитини?

2. Яке рентгенологічне обстеження потрібно провести підлітку?

3. Яке ускладнення туберкульозу виявлено у підлітка?

4. За якою категорією потрібно проводити лікування?

Задача 5. Дитину 6 років турбує сухий кашель, слабість, нездужання, підвищення температури до 37,1˚С, втрата маси тіла.

Об’єктивно: шкіра бліда, під очима відзначаються сінці. Пальпуються збільшені (1-2 мм) лімфатичні вузли заднього трикутника шиї, м’якої еластичної консистенції, безболісні. Дихання везикулярне, хрипів немає. Перкуторно - легеневий звук незмінений.

В загальному аналізі крові відмічено збільшення лейкоцитів до 10,0х10⁹, підвищення ШОЕ до 17 мм/год. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – інфільтрат діаметром 12 мм, рік тому – 3 мм.

Оглядова рентгенограма: корінь лівої легені інфільтрований, розширений, з нечітким зовнішнім контуром.

Дитині встановлено діагноз туберкульозу.

1. Яку форму туберкульозу виявлено у дитини?

2. Яке рентгенологічне до обстеження потрібно провести дитині?

3. Дослідження якого матеріалу на наявність МБТ потрібно провести?

4. Яке інструментальне дослідження слід провести дитині для отримання матеріалу з бронхів?

Відповіді.

Додаток 1.

1.Е. 2.А. 3.D. 4.Е. 5.В. 6.D. 7.D. 8.Е. 9.А. 10.С.

Додаток 2.