2.Окремі різновиди д-ру найму(оренди)

Договір прокату

Поняття:за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку д-сть з передання у найм речей, передає або зобов передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Ознаки: оплатний, консенсуальний або реальний, двосторонній.Це короткостроковий найм майна, при якому предмет прокату багаторазово використовується різними наймачами.Це договір приєднання(наймодавець визначає умови д-ру, а наймач може укладати д-р прокату лише шляхом приєднання до запропонованих наймодавцем умов),публічний(умови д-ру встановлюються однаково для всіх наймачів).

Сторони в д-рі:наймодавець-лише субєкт підприємницької д-сті, що здійснює передачу речей у найм, прокатна д-сть має бути систематичною. Наймач-громадянин; Ю.о.

Предмет прокату:рухома річ(крім транспортних засобів). Тобто які можна вільно переміщати у просторі.Ця річ використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.Річ має бути неспоживною.

Особливості д-ру прокату: оскільки це д-р приєднання, то наймодавцем визначаються типові умови д=ру. Наймач неможе висувати свої вимоги до умов д-ру, оскільки він тільки приєднюється до них.Цей д-р може бути уклад у б-я формі.Особливіть ще полягає у дещо інших правах та о-ках сторін. Наймодавець в імперативному порядку зобов проводити капіт та поточ ремонт.наймач немає п-ва на укладення д-ру піднайму, оскільки речі призначенні для задоволення особистих потреб наймача.Наймач також немає переважного п-ва купівлі у разі її продажу наймодавцем.

Договір фінансового лізингу

Поняття:за цим д-ром одна сторона(лізиногодавець)передає або зобовязується передати другій стороні у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем або майно спеціально придбане лізиногодавцем у продавця(постачальника) відповідно до встановлених лізиногодержувачем специфікацій та умов на певний строк і за встановлену плату.

За загальною характеристикою договір лізингу є:

1) двосторонній;

2) реальний (у разі прямого лізингу) або консенсуальний (у разі непрямого або прямого лізингу);

3) відплатний.

До джерел правового регулювання договору найму належать: нормативно-правові акти (акти цивільного законодавства):

1) Цивільний і Господарський кодекси України;

2) Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 р.;

3) Податковий кодекс України від 02.12.2010 р.;

Сфера застосування договору лізингу визначається з урахуванням умов придбання лізингового майна та особливостей здійснення лізингових операцій.За цими критеріями ЦК передбачає можливість встановлення окремих видів та форм лізингу (ч. 3 ст. 806 ЦК).

Згідно з ч.1 ст. 806 ЦК України залежно від умов придбання лізингового майна договір лізингу поділяється на два види:

1) прямий лізинг (якщо лізингове майно було набуте лізингодавцем без попередньої домовленості із лізингоодержувачем);

2) непрямий лізинг (якщо лізингове майно було спеціально придбане лізингодавцем у продавця за попередньою домовленістю із лізингоодержувачем).

Відповідно до ч.2 ст. 292 ГК України залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів – фінансовий чи оперативний.

Згідно з ч.2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу)лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).Фінансовий лізинг за змістом співпадає із непрямим лізингом.Відповідно до п. 14.1.97 Податкового кодексуЛізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов’язаний придбати об’єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Оперативним вважається лізинг, який не є фінансовим.

Формами лізингу є:

1) зворотний лізинг (за яким власник Лізиного майна відчужує його лізингодавцеві, і одночасно, приймає його у лізинг, тобто стає лізингоодержувачем);

2) міжнародний лізинг (за яким сторони договору лізингу є суб’єктами різних держав, або лізингове майно чи платежі перетинають митні кордони кількох держав);

3) пайовий лізинг (багатосторонній договір із залученням декількох кредиторів, які інвестують свої кошти у лізингове майно).

Сторони у договорі лізингу.

Сторонами у договорі є лізингодавець та лізингоодержувач. Суб'єкти лізингу (Закон України «Про фінансовий лізинг») Суб'єктами лізингу можуть бути: лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу; лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.

Цивільним кодексом України не встановлено спеціального порядку укладення договору лізингу.