2. Структура і сучасний стан розвитку машинобудівного комплексу

Потужний машинобудівний комплекс України сформувався як складова машинобудівного комплексу колишнього СРСР. Спе­ціалізація підприємств комплексу була наближена до оптималь­ної і характеризувалась ефективністю зв'язків за кооперацією, хоча не всі вони були досить раціональні. Спеціалізація українсь­кого машинобудівного комплексу відображає специфіку струк­тури її економіки, у тому числі промисловості, зокрема, провідне значення гірничорудної, металургійної і паливної промисловості, а також транспорту і сільського господарства. Великий вплив має історичний чинник, зокрема, підготовка висококваліфікованих виробничих кадрів, розвинутої науково-дослідної бази, будівницт­ва, заводів з багатодесятирічною історією.

У машинобудівному комплексі колишнього СРСР частка Украї­ни у 1990 р. становила: у вартості промислових виробничих фон­дів — близько 16 %, у чисельності промислово-виробничого персо­налу — 21,3 %, в обсязі виробленої продукції — близько 19 %. У випуску найбільш важливих видів продукції її частка становила: електродвигунів змінного струму — 36,9 %, металорізальних верс­татів — 23,6 %, ковальсько-пресових машин — 25,7 %, хімічного устаткування — 28,4 %, сільськогосподарських машин — 26,3 %, машин і устаткування для тваринництва і кормовиробництва — 29,4 % (табл. 3.31), що відповідало специфіці економіки України. Вагомою була частка України в продукції військово-промислового комплексу машинобудування колишнього СРСР — до 14—15 %.

У промисловості України машинобудівний комплекс був про­відною і пріоритетною галуззю. До 1990

У промисловості України машинобудівний комплекс був провідною і пріоритетною галуззю. До 1990 р. темпи зростання обся­гів його продукції стійко перевищували середні по промисловос­ті. Потенціал комплексу можна характеризувати його станом за 1990 р. та змінами протягом наступних років (табл. 3.32).

У 1990 р. його частка у показниках промисловості станови­ла: у початковій вартості основних промислово-виробничих фондів — 28,1 %; у чисельності промислового виробничого персоналу — 43,3 %; у продукції промисловості — 30,7 %. Спостерігалась тенденція до зменшення частки машинобуду­вання і зростання частки ремонту машин і устаткування. Па­діння обсягів виробництва у машинобудуванні і особливо у наукомістких виробництвах було значно більшим, що і приз­вело до певних структурних змін (табл. 3.33).

Таблиця 3.33

ЗМІНИ В СТРУКТУРІ МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ у 1991—2000 рр.

	Індекси обсягу продукції, до 1990 р., %								Частка в продукції комплексу, %
	1991	1992	1994	1995	1998	1999	2000	1990		1995	1999	2000
Машинобуду­вання	104	98	57	42	30	29	35	86,2		78,9	79,7	79,2
Виробництво металоконструкцій і металови­робів	109	120	71	48	44	50	62	4,0		4,4	4,7	5,6
Ремонт машин і устаткування	102	115	144	131	92	84	92	9,5		15,5	15,5	15,0
Промисловість медичної тех­ніки				28,1	22,5	20,6	31,5	0,3		0,2	0,1	0,2
Весь комплекс	104	100,5	66	50	36	35	41	100		100	100	100

Машинобудування України випускало широку номенклатуру виробів усіх його галузей, у тому числі й товарів для населення. Великою кількістю машин і устаткування забезпечувалися пот­реби не лише України , а й інших країн.