Українська культура Середньовіччя: культура Київської Русі, Галицько-Волинської Русі.

Київська Русь в процесі взаємовпливу культур Сходу і Заходу. Дипломатичні та культурні зв’язки княжого двору з Європою. Романо-візантійський стиль в культурі і мистецтві. Київська Русь як новий етап у розвитку словянської культури: від язичництва до християнства, від міфології до православної релігії на самобутньому грунті. Видатні правителі: Володимир Святославович (980-1015), Ярослав Володимирович (1019-1054)- державотворчі, релігійні, культурні, перетворення-літописання, освіта, школи перекладу і перепис іноземних книг, бібліотеки, звід законів „Руська Правда”. Виникнення словянської писемності та поширення грамотності: дві азбуки словянства- кирилиця та глаголиця. Словянські просвітителі Кирило і Мефодій. Плеяда, інтелектуально- освідченої еліти літописців - Нестора, Никона, Іларіона; династії еліт. Заснування православних монастирів як центрів чорноризців, освіти, літописання, літератури, науки. Києво-печерський монастир(1051),головний центр культури православ’я. Перекладна, оригінальна і сакральна література, усна та музична народна творчість, церковно-релігійний обряд. Архітектурне монументальне, кам’яне будівництво сакральні архітектура і живопис : Церква Богородиці або Десятинна церква(988-996) Софія Київська(1037), Золоті Ворота з церквою Благовіщення та інші. Місцева стильова архітектура: формування національних рис української архітектури. Містобудівництво :оборонна світська архітектура. Верхнє місто „дитинець”(або „вишгород”, ”гора”) і нижнє - „подол”. Фортифікація в Києві „міста Володимира” та міста „Ярослава”. Історіографічні джерела про культурний розвиток Київської Русі. Культура Середньовічного Криму.

Феодальна роздробленість на Русі як закономірний етап соціальної і економічної еволюції. Зміна форми державності Київської Русі: одноосібної монархії на монархію федеративну. Виокремлення з 60-80-х рр. ХІІст. двох осередків руських земель: південний на чолі з Києвом і Черніговом, північний-з Володимиром –на-Клязьмі. Посилення культурної своєрідності українських земель, їх орієнтація на різні етнокультурні традиції. Спільність їх мови, культурних явищ(православної віри, побуту і звичаїв, усної народної творчості) і одночасне зростання локальних особливостей як складність еволюції культурного процесу. Утвердження самоназви „Україна” в літописах. Київський літопис (1187), Галицько-Волинський (1213) літопис.

Виникнення Галицько-Волинського великого князівства в к. ХІІ ст. - міста, княжі двори і церкви як центри культурного життя. Князь Волинський Роман Мстиславович-державний діяч і воєначальник. Його дипломатичні заходи і європейська політика.

Данило Галицький- видатна постать історії культури Південно-Західної Русі І-ї пол. ХІІІ ст. Розвиток сакральної і світської культури. Заснування князем Данилом понад 70 нових міст. Стольні міста Володимир, Галич і Холм, їх провідна роль в культурному житті. Розвиток ремесл і промислів, процвітання торгівлі. Замкове будівництво, новітня фортифікація міст. Спорудження Данилом церкви св.Іоанна Златоустого у Холмі. Церкви на честь пресвятої преснодівти Марії, Св.Кузьми і Демяна. Свідчення літописів про ці події. Володимир Василькович-видатна постать Галицько-Волинської Русі ІІ-ї Пол.ХІІст ., „книжник великий і філософ”. Протегування князя Володимира землеробству і ремеслам. Церковне будівництво на Волині. Храм Св.Дмитрія Солунського. Піднесення літератури і мистецтва. Архітектура в поєднанні традицій візантійсько-романського стилю і місцевої народної архітектури. Зведення храмів з галицького (білого) і холмського (зеленого) тесеного каменя. Монументальний живопис, фрески і мозаїки церковних будов Галичі і Волині як продовження традицій стінного розпису Софії Київської. Галицько-Волинська Русь як форпост східнослов’янської духовності на заході. Освітні центри - Галич, Володимир-Волинський, Холм, Львів. Поширення освіти, розвиток шкіл і письменства. Розвиток оригінальної літератури: морально-повчальна література. Літописи. Перекази про виникнення Галича, оповідання про хана Отрока, і зілля „Євшан”, пісня на честь перемоги Данила і Василька, відомості про славного співця Митусу з Перемишля. Героїчний епос і билинна поезія. Ідея єдності руських земель в пам’ятках літератури і мистецтва періоду феодальної роздробленості Русі. Галицько-Волинський літопис, його структура. Прикінцева розповідь літопису про початок литовського панування в Галицько-Волинських землях.