Тематичний план практичного блоку

№ п/п	Тематика семінарських занять	Кількість годин
МОДУЛЬ № 1
Тема 1	Словʼянська культура ранніх та середніх віків.	2
МОДУЛЬ № 2
Тема 2	Українська культура в контексті західноєвропейського відродження.	2
Тема 3	Національна культура в епоху модерної України.	2
Всього годин:		6

Зміст лекційного курсу Модуль №1

Тема № 1

Предмет та завдання, історіографія курсу. Витоки української культури: праслов’янська та словʼянська доба.

Поняття „культура” в українській історіографії, історичний розвиток терміну «культура». Генеза культури та її функції у суспільстві. Підсистеми сучасної культури: масова, елітарна, молодіжна, міська, сільська. Національне і загальнолюдське в культурі. Місце і роль культури в житті особи і суспільства. Духовна та матеріальна культура. Джерельна база курсу, коротка характеристика історіографії.

Періодизація первісної доби в історії культури людства: від палеоліту до віку бронзи і заліза. Найвизначніші культурні пам’ятки палеолітичної доби на Київщині, Кирилівські висоти та на Чернігівщини – Мізинська стоянка. Культура людності України в добу мідного віку (енеоліту): Трипільська культура та її характерні ознаки. Матріархат у мистецтві і релігії. Трипілля і проблеми етногенезу словян. Місце Трипільської культури в українській і світовій історії.Трипілля як східний форпост кола давньоаграрних цивілізацій Європи. Трипільська культура на землях трьох держав - Румунії, Молдови, України. Розподіл культур на північно-нордійську та південно-кельтсько-дунайсько-українську.

Культура балтської мовної групи, іраномовних народів. Кіммерійське мистецтво( X-VII ст. до н. е.) прикладного характеру. Культура скіфів і сарматів. Феномен матеріальної культури – царські кургани: Чортом лик, Куль -Оба, Солоха, Товста Могила. Матріархат в мистецтві сарматської культури. Скіфо-сарматська міфологія, культи божеств чоловічого жіночого початку - Табіті, Астарта, Танаїс, Папай, Апі.

Поширення античної культури. Еллінська колонізація узбережжя Чорного моря( VII ст. до н.е). Гомер про спосіб життя, риси характеру населення Північного узбережжя Чорного моря. Перші міста на території України – Ольвія, Херсонес, Теодосія, Пантікапей як центри торгівлі і культури, іх вплив на культуру слов’ян.

Слов’яни живуть на теренах Європи з І тис.н.е. Перші письмові свідчення про слов’ян у працях римських істориків Плінія Старшого, Тацита та Птоломея, готського історика Йордана, візантійця Прокопія Кесарійського та в арабських джерелах. „Повість временних літ” про культуру й звичаї східних словян. Розселення східних слов’ян на території України. Концепції походження слов’янського етносу в зарубіжній та українській історіографії: чеських славістів: П.Шафарика, Л.Нідерле, польських дослідників: Ю.Костшевського, Я.Чекановського і Т.Лер-Сплавинського, російських вчених: Б.Рибакова, П.Третякова, С.Соловйова, М.Погодіна, В.Ключевського, Н.Шахматова, українських дослідників: В.П.Петров, М.Грушевський, А.Кримський, сучасних українських археологів: В.Баран, Д.Козак, Р.Терпиловський. Слов’яни в групі народів індоєвропейської мовної сім’ї: 16 мовних груп- словянська, індійська, іранська, італійська, німецька, балтійська, кельська, вірменська, албанська, грецька та інші. Анти, венеди, склавіни - слов’янські племена та їх культура: Лужицька культура на території сучасної Польщі, Білогрудівська культура на території Правобережної України, Чорноліська культура на середньому Подніпровї. Східнослов’янська культура: Зарубинецька культура ( кінець ІІІ ст. До н.е. - ІІ ст. н.е.) на території середнього Подніпровя, Черняхівська культура - Антське царство ( кінець ІІ- початок Vст.) район межиріччя Західного Бугу, Дністра та Південного Бугу. Зародження державності у східних слов’ян (VIII-IXст.): Куявія(земля полян з Києвом), Славія(Новгородська земля) і Артанія(Ростово-Суздальська, а можливо, Причорноморська і Приазовська Русь) за свідченнями арабських джерел. Язичницький світ: три види джерел про дохристиянський світогляд українського народу: свідчення чужоземних джерел, давньоруські літописи, українська обрядовість, звичаї, традиції. Язичницькі слов’янські боги. Слов’янські язичницькі свята та обряди- веснянки і деснянські ігри, Русальний тиждень, Мертвецький тиждень, свято Івана Купала. Поховальні обряди східних слов’ян. Дуалістичний світогляд добра і зла, культ „упирів” та „берегинь”- злих і добрих духів, культ землеробських богів - „Рода” і „Рожаниць”, поєднання первинної форми матерії „небесної” та „земної”. Слов’яни в групі народів індоєвропейської мовної сімї. Подібність в словесності і міфології індоєвропейських народів. Спільність в поглядах на природу і навколишній світ, світобудову(символ світового дерева). Подібність обрядів, молитов і пісень слов’янських з індійськими, іранськими, віруваннями германських і литовських народів. Водні, лісові, польові духи західних і східних індоєвропейських народів.