- •Основи цивільного захисту
- •Розділ 1. Захист цивільного населення у міжнародному та загальнодержавному контексті.
- •1.1. Міжнародне гуманітарне право у сфері цивільного захисту.
- •Основні положення Женевських конвенцій.
- •1.1.2. Історія виникнення і розвитку сучасної системи цивільного захисту в Україні. Законодавча база.
- •1.1.3. Організація цивільного захисту в зарубіжних країнах та міжнародне співробітництво України у сфері цивільного захисту
- •1.2. Цивільний захист – основа безпеки у надзвичайних ситуаціях
- •1.2.1. Єдина Державна система з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- •1.2.2. Загальні принципи організації та заходи системи Цивільного захисту
- •1.2.3. Система управління силами і засобами цз
- •1.2.3. Організаційна структура цивільної оборони на об'єкті господарської діяльності та планування її роботи.
- •Розділ 2. Характеристика можливих надзвичайних ситуацій в Україні та їх вплив на життєдіяльність населення
- •2.1 Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори (нс техногенного характеру)
- •2.1.1. Стан техногенно-екологічної безпеки в Україні
- •2.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.1.3. Характер впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій на людину і навколишнє середовище
- •2.1.3.1. Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах
- •2.1.3.2. Аварії з викидом небезпечних хімічних речовин (нхр)
- •2.1.3.3. Аварії на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах
- •2.2. Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори (нс природного характеру)
- •2.2.1. Коротка характеристика можливих стихійних лих
- •2.2.2. Осередки ураження, які виникають при стихійних лихах
- •2.2.3. Захист населення при стихійних лихах
- •Розділ 3. Моніторинг і прогнозування становища у надзвичайних ситуаціях та захист персоналу
- •3.1. Прогнозування становища у нс та організація захисних заходів.
- •3.1. 1. Оцінка становища на огд у нс.
- •3.1.1.1 Основні параметри при оцінці радіаційного, хімічного, інженерного та пожежного становища .
- •3.1.1.2 Послідовність прогнозування і оцінка можливого становища на огд
- •3.1.2. Організація дозиметричного і хімічного контролю на огд
- •3.1.2.1 Контроль опромінення
- •3.1.2.2 Контроль радіоактивного забруднення
- •3.1.2.3 Хімічний контроль
- •3.1.3. Організація захисних заходів
- •3.1.3.1. Поняття і зміст режимів радіаційного захисту населення та виробничої діяльності огд
- •3.1.3.3. Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційного становища при аварії на аес
- •3.1.3.3. Використання засобів індивідуального захисту
- •3.1.3.4 Організація забезпечення засобами індивідуального захисту працівників та інших категорій населення
- •3.1.3.5. Організація евакуаційних заходів
- •3.2 Колективні засоби захисту персоналу огд.
- •3.2.1. Класифікація захисних споруд та об’ємно-планувальні рішення сховищ і пру.
- •3.2.1.1. Класифікація захисних споруд
- •3.2.1.2. Об’ємно-планувальні рішення захисних споруд.
- •3.2.1.3. Швидкоспоруджувані сховища (шсс)
- •3.2.2. Системи життєзабезпечення захисних споруд.
- •3.2.3. Пристосування приміщень під захисні споруди.
- •3.2.3.1. Утримання і використання захисних споруд.
- •3.3 Моніторинг і прогнозування становища при аварії на аес.
- •3.3.1 Основні параметри при оцінці радіаційного становища
- •3.3.2 Оцінка радіаційного становища при аваріях на об"єктах атомної енергетики.
- •Допоміжні матеріали:
- •3.4 Моніторинг і прогнозування становища при аварії на хно
- •3.4.1. Терміни і визначення при оцінці хімічного становища
- •3.4.2. Оцінка хімічного становища при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •3.4.2.1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного
- •Довгострокове (оперативне) прогнозування хімічної обстановки
- •Результати оцінки хімічної обстановки
- •Графічний додаток.
- •Приклад 2
- •Графічний додаток
- •Визначення глибини розповсюдження і часу уражаючої дії нхр, що не мають табличних значень.
- •Допоміжні матеріали
- •Значення коефіцієнта к4 в залежності від швидкості вітру
- •3.5. Прогнозування становища при аварії на підприємстві з пожежо-небезпечними технологіями
- •3.5.1. Основні поняття і критерії при оцінці пожежного становища
- •3.5.2 Методика прогнозування зони теплового випромінювання при пожежі
- •Допоміжні матеріали:
- •3.6. Прилади дозиметричного і хімічного контролю довкілля
- •3.6.1 Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •3.6.1.1 Принцип роботи дозиметричних приладів
- •3.6.1.2 Вивчення конструкції та принципу роботи дозиметричного приладу (дп-5в)
- •Вивчення конструкції і принципу дії приладу припять
- •3.6.1.4 Вивчення конструкції та принципу роботи дозиметрів дп-24, ид-1.
- •3.6.1.5. Сучасний розвиток приладобудування для радіаційного контролю довкілля
- •3.6.2. Прилади хімічного контролю навколишнього середовища
- •3.6.2.1. Призначення та основні технічні характеристики впхр.
- •3.6.2.2. Універсальний газосигналізатор уг-2.
- •Розділ 4. Забезпечення стійкості роботи підприємства у нс.
- •4.1 Стійкість роботи об’єктів господарської діяльності (огд) у нс
- •4.1.1 Суть стійкості роботи огд та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .
- •4.1.1.1 Норми проектування інженерно-технічних заходів
- •4.1.1.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •Вимоги, які ставлять до будівництва населених пунктів:
- •4.1.1.3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи огд
- •4.1.2. Методика оцінки стійкості роботи огд до дії різних
- •4.1.2.1 Методика оцінки стійкості до дії ударної хвилі
- •4.1.2.2 Методика оцінки стійкості об’єкту (цех) до дії світлового (теплового) випромінювання
- •4.1.2.3 Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах
- •4.1.2.4 Оцінка стійкості роботи огд до впливу електромагнітного
- •4.1.3. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи огд
- •4.1.3.1. Основні напрямки діяльності огд у сфері запобігання нс
- •4.2 Оцінка стійкості об’єктів господарської діяльності до вибуху і землетрусу.
- •4.2.1. Зонування території при вибусі газо-повітряної суміші поза приміщенням.
- •4.2.1.1. Землетруси
- •4.2.2. Розрахунок стійкості до впливу ударної хвилі та землетрусу.
- •4.3. Оцінка інженерного захисту персоналу об’єктів господарської діяльності
- •4.3.1 Оцінка місткості та захисних властивостей захисної споруди.
- •4.3.1.1. Оцінка захисних властивостей захисних споруд від радіоактивного ураження.
- •4.3.2. Оцінка систем життєзабезпечення сховища
- •Розділ 5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
- •5.1. Організація і проведення рнр на огд у нс
- •5.1.1. Мета, зміст і умови проведення рнр.
- •5.1.1.1 Характеристика основних видів робіт.
- •5.1.1.2. Сили і засоби , які залучаються для проведення рнр.
- •5.1.2. Організація і проведення рнр в різних осередках ураження.
- •5.1.3. Робота керівника (командира формування цо) по організації та проведенню рнр.
- •5.1.3.1. Приведення формування в готовність.
- •5.1.3.2. Робота командира формування по організації рнр
- •5.2 Організація і проведення робіт по знезараженню після нс.
- •5.2.1. Дезактивація та профілактика радіаційних уражень
- •Механічний спосіб
- •Фізико-хімічний спосіб
- •5.2.1.1. Профілактика радіаційних уражень
- •Дегазуючі розчини.
- •5.2.3. Санітарна обробка людей
- •5.2.3.1 Можливості фізико-математичного моделювання для оцінки і прогнозу поширення забруднень у довкіллі.
- •Тлумачення окремих абревіатур та розчинів
- •5.3. Оцінка інженерного становища на огд після нс. Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (рнр) при ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих є одним із основних завдань цо.
- •5.3.1 Визначення необхідної кількості рятувальників.
- •Перелік використаних нормативних і методичних матеріалів:
Результати оцінки хімічної обстановки
Дже-рело забруд-нення |
Тип НХР, кіль-кість,т
|
Гли-бина ПЗХЗ, км
|
Ши-рина ПЗХЗ, км
|
Площа ПЗХЗ, км2
|
Площа МЗХЗ, км2
|
Трива-лість уража-ючої дії, год |
Час підходу хмари НХР, хв |
Втрати людей, струк-тура втрат, чол. |
Ступінь хімічної небез-пеки ХНО (АТО) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У висновках з оцінки ХО відзначаються:
-
Можливі наслідки в осередку хімічного ураження (можливі ураження виробничого персоналу i населення та очікувані втрати).
-
Вплив НХР на життєдіяльність населення та діяльність об’єктів господарювання.
-
Заходи щодо захисту людей (оповіщення, використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), будівель і захисних споруд (ЗС), евакуація).
Графічний додаток.
Зона можливого забруднення (ЗМХЗ) хмарою НХР на картах і схемах обмежена колом, радіусом, рівним глибині прогнозованої зони забруднення Гпзхз. Центр кола співпадає з джерелом забруднення.
Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ), що має форму еліпса включається у зону можливого забруднення.
Порядок нанесення зон забруднення на карту або схему наступний:
-
На координатах позначають центр аварії і наносять площу розливу Sp (суцільною лінією) діаметром До приблизно рівним ¼ Шпзхз.
-
Біля кола роблять пояснюючий напис - вид НХР і кількість.
-
Від центру аварії в орієнтованому напрямку вітру проводять вісь прогнозованої зони забруднення.
-
Наносять зону можливого забруднення радіусом рівним Гпзхз.
-
Знаючи довжину і максимальну ширину (Гпзхз і Шпзхз) еліпса зони прогнозованого забруднення, будують його на карті або схемі (суцільною лінією) і заштриховують.
Приклад 2
На хімічно небезпечному об’єкті, який розташований на відстані 9 км від населеного пункту, є 2 ємності по 50 т і одна містить 100 т хлору. Навколо ємностей побудовано обвалування висотою 2 метри , населений пункт має глибину Г = 5 км і ширину Ш = 4 км. Площа населеного пункту становить 18 км2, у ньому проживає 12 тис. осіб.
Приймається, що повністю руйнується найбільша одинична ємність, заповнена на 70%, таким чином у навколишнє середовище викинуто 100 · 0,7 = 70 т хлору.
Вихідні дані:
-
Тип викинутої НХР хлор
-
Кількість НХР (Q), т 70
-
Ємність обвалована, висота обваловки (Н), м 2,0
-
Температура повітря, оС 20
-
Швидкість вітру (V), м/с 1
-
Азимут вітру (А), град. в напрямку ОГД
-
Ступінь вертикальної стійкості атмосфери інверсія
-
Місцевість закрита, ліс, 2 км
-
Кількість людей в населеному пункті, тис. чол. 12
-
Забезпеченість протигазами, % 0
-
Відстань від ХНО до населеного пункту (RO), км 9,0
Розрахунок:
1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного забруднення.
1.1. Глибина прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями (Гпзхз, км) визначається розрахунком за формулою:
Гр = Гт/Ксх- Гзм,
де: Гт - табличне значення глибини зони, за табл. 3.24 для умов: місцевість відкрита, Q = 70 т; ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, температура повітря – 20 оС, швидкість вітру V = 1 м/с, Гт = 65,6 км.
Ксх - коефіцієнт, що враховує тип сховища і характеризує зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" (при умові зберігання НХР в обвалованих ємностях) за табл. 3.18 з урахуванням висоти обвалування Н = 2 м, Ксх = 2,4.
Гзм - величина, на яку зменшується глибина розповсюдження хмари НХР на закритій місцевості (міська, сільська забудова, лісовий масив), км, визначається за формулою:
Гзм = L ·(1 - 1/Кзм)
де L = 2 км - довжина закритої місцевості на осі сліду хмари НХР, км;
Кзм - коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості за табл. 3.20., Кзм = 1,8 км.
Гзм = 2·(1 - 1/1,8) = 0,88 км
Гр = 65,6/2,4 – 0,88 = 26,45 км.
Після визначення розрахункової глибини отримане значення Гр порівнюється з максимальним значенням глибини переносу повітряних мас Гп за 4 години: Гп = 4 W, км;
де W - швидкість переносу повітряних мас (табл. 3.19) при заданих V = 1 м/с і інверсії, W = 5 км/год,
Гп = 4 · 5 = 20 км
Найменше з порівняних величин приймається за фактичну прогнозовану глибину зони забруднення, тобто Гпзхз = min{Гп; Гр} = min{20; 26,45} = 20 км.
1.2. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення (Шпзхз)
Шпзхз = 0,3 Гпзхз0,6 , км,
Шпзхз = 0,3 · 200,6 = 1,81 км,
1.3. Площа зони хімічного забруднення
При прогнозуванні визначаються:
а) Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ).
Sзмхз=3,14Г2пзхз км2
Sзмхз = 3,14 · 202 = 1256,64 км2,
б) Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) розраховується за формулою
Sпзхз=0,11Г2пзхз км2,
Sпзхз = 0,11 · 202 = 44 км2.
2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкта (tпідх).
Час підходу хмари НХР до заданого об’єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W, на що впливає швидкість вітру, і визначається за формулою:
t підх = RO/W, год,
де RO - відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об’єкта, км;
t підх = 9/5 = 1,8 год = 108 хв.
3. Визначення тривалості дії фактора хімічного забруднення (typ).
З табл.3.35. для хлору при висоті піддона Н = 2 м, при температурі повітря 20о і V = 1 м/с, інтерполюючи
t ур53,8 год.
4. Визначення можливих втрат робітників і службовців об’єктів господарювання й населення в осередку хімічного ураження.
Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення Шпзхз становить 1,81 км, тоді площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить Sзпхз = Шпзхз · Г = 1,81 · 5 = 9,05 км2.
Площа населеного пункту складає 18км2. Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становить 9,05 · 100 : 18 = 50,28 %.
Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює N = 12000 · 50,28 : 100 = 6034 особи. Втрати населення розподіляються:
-
легкі - до (6034 · 25 : 100) = 1509 осіб;
-
середньої тяжкості - до (6034 ·40 : 100) = 2414 осіб;
-
зі смертельними наслідками - до (6034 ·35 : 100) = 2112 осіб.
Результати оцінки хімічної обстановки:
Джерело забруд-нення |
Тип НХР, кіль-кість,т |
Гли-бина ПЗХЗ, км |
Ширина ПЗХЗ, км |
Площа ПЗХЗ, км2 |
Площа МЗХЗ, км2 |
Трива-лість уража-ючої дії,год |
Час підходу хмари НХР, хв. |
Втрати людей, струк-тура втрат,чол |
Ступінь хімічної небезпек-ки ХНО (АТО)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
І |
Зруйно-вана ємність з НХР на ХНО |
Хлор
|
20 |
1,81 |
44,0 |
1256,64 |
53,8 |
108 |
6034, з них: смерт.-2112 серед.-2414 легкі-1509 |
І |
1. Населений пункт може опинитись у зоні хімічного забруднення (RО<Гпзхз).
2. Хмара зараженого повітря підійде до об’єкта через 108 хв., що при оперативному оповіщенні дає змогу вивести людей із зони забруднення;