1.2 Протирадіаційні укриття (пру)

Протирадіаційне укриття - це така споруда, яка забезпечує захист людей від дії іонізуючих випромінювань при радіоактивному зараженні місцевості, а при розташуванні в зоні можливих слабких руйнувань і від ударної хвилі з ΔР_ф = 20 кПа (0,2 кгс/см²).

За ступенем захисту від радіоактивного випромінювання (ступеню ослаблення радіоактивного випромінювання) протирадіаційні укриття поділяють на групи та оцінюються коефіцієнтом ослаблення радіації К_посл, який показує у скільки разів рівень радіації на відкритій місцевості на висоті 1 м більше рівня радіації в укритті.

Група ПРУ	Кпосл.	ΔРф, кПа
П-1	200 і більше	0,2
П-2	200 і більше	Не розраховується
П-3	100-200	0,2
П-4	100-200	Не розраховується
П-5	50-100	Не розраховується
П-6	20-50	Не розраховується
П-7	10-20	Не розраховується

Коефіцієнт захисту ПРУ залежить від типу укриття, місця розташування, категорії розміщених в них людей. На практиці для орієнтовної оцінки захисних властивостей будь-якого приміщення можна користуватися ко­ефіцієнтом послаблення К_посл. плоскої перешкоди який для ви­промінювання радіоактивно зараженої місцевості розраховують за формулою:

К_посл. = 2^h/d,

де h - товщина перешкоди (стіни, перекриття), см; d - товщина шару половинного послаблення, см.

У випадку необхідності можуть плануватись швидкоспоруджувані ПРУ із матеріалів та конструкцій, що використовуються для будівництва швидкоспоруджуваних сховищ. Крім того, для будівництва ПРУ можуть застосовуватись жердини, дошки, хмиз та інші подібні матеріали.

1.3 Прості укриття

Найпростіші укриття — щілини (траншеї) — будуються і обладнуються при загрозі воєнних конфліктів повсюдно для тієї час­тини населення, яка не забезпечена захисними спорудами. Щілини (траншеї) можуть бути відкритими і перекритими. Якщо люди ук­риваються в простих, відкритих щілинах, то вірогідність їх уражен­ня ударною хвилею, світловим випромінюванням і проникаючою радіацією ядерного вибуху зменшиться в 1,5-2 рази порівняно з пе­ребуванням на відкритій місцевості; опромінення людей в резуль­таті радіоактивного зараження місцевості зменшиться в 2-3 рази.

У перекритій щілині (землянці) захист людей від світлового випроміню­вання буде повний, від ударної хвилі збільшиться в 2,5-3 рази, а від проникаючої радіації і радіоактивного зараження місцевості при товщині ґрунтового насипу зверху перекриття 60-70 см — в 200-300 разів. Перекрита щілина захищає людей від безпосеред­нього потрапляння на шкіру і одяг радіоактивних речовин та біологічних засобів, а також від ураження уламками будівель, спо­руд, які руйнуються. Але найпростіші укриття не забезпечують за­хист органів дихання від отруйних речовин і біологічних засобів. Довжина щілини визначається кількістю людей. При розміщенні людей сидячи її довжина визначається з розрахунку 0,5-0,6 м на од­ну людину. В щілинах можна передбачати і місця для лежання з розрахунку 1,5-1,8 м на одну людину.

Для бу­дівництва щілин і землянок вибирають сухі підвищені місця. Щілину роблять глибиною близько 2 м, ширина по дну 0,8 м, по верху 1,1-1,2 м. Стіни щілини укріплюють дошками, жердинами, хмизом, очеретяними фашинами або іншим підручним матеріалом. Входи в щілини роблять схід­часті, під прямим кутом до осі щілини, і закривають дверима. Пере­криття щілини роблять з накату колод, потім шар глини товщиною 10—15 см, який захищає щілину від потрапляння дощових вод, і шар ґрунту 20—40 см. Зверху все це вкривають дерном. Поверх­неві води відводять у бік щілини по стічних канавках. Якщо мож­ливо, щілини можна будувати також зі збірних залізобетонних кон­струкцій.

Надійнішим і зручнішим укриттям є землянка, призначена для тривалого перебування людей. Будують землянку так само, як і щіли­ну, але з підлогою, опаленням, місцями для сидіння і лежання. Ши­рина землянки 2—2,5 м.