План Трампа

В американській школі застосовується і план Трампа, за яким 40% часу відводиться на навчання учнів у великих групах (100-150 осіб), 20% - на навчання у малих групах (10-15 осіб), а 40% – на самостійну роботу. Його засновник Д. Ллойд Трамп апробував свою систему в 1956–1961 роках.

Метод проектів і виховання через дію

У педагогіці відома концепція, згідно з якою учні розробляли певний проект. Залежно від спрямованості визначалися зміст, методи і форми їх роботи. Метод проектів, розроблений педагогом Вільямом Х.Кілпатриком (1871-1965), знайшов застосування в експериментальній школі Дьюї (Чикаго, 1896-1903рр.). Цей метод полягає в застосуванні ідеї виховання через дію. Згідно з цією ідеєю Дьюї замість традиційних предметів навчання було введено проекти, себто своєрідні тематичні центри, що дозволяли дітям поєднувати роботу з навчанням, стимулювати пізнавальну діяльність.

Ідея поєднати роботу з навчанням у сучасній школі знайшла своє втілення в розвиткові професійно-технічної освіти, а також у дипломному проектуванні, коли практика поєднується з теоретичною підготовкою і самостійним написанням дипломної (випускної) роботи чи проекту.

На рис. 1 показано, в які сучасні вітчизняні форми навчання трансформувалися історичні, що втілювали пошуки визначних педагогів світу.

Трансформування історичних форм навчання в сучасні вітчизняні

Лекції

"Велика Дидактика" Я.-А. Коменський 1632 р.

Практичні (семінари)

Белл-лакнкастерська система

1909 р. Дальтон-план

Мангеймська система

План Трампа

Метод проектів

Педагогічна практика студентів, шкільне експериментування

Лабораторні заняття у школах і вузах

Розподіл класів на підгрупи для вивчення іноземної мови; спеціалізовані школи, класи

Лекції, семінари та самостійна робота студентів у сучасному вигляді

Профтехосвіта, дипломне проектування

4. Історичні аспекти розвитку освіти в Україні: мета, принципи, структура, заклади освіти. Традиційна освіченість українців

Мабуть, усі пам’ятають початок прекрасної повісті про запорозьких козаків М.В.Гоголя „Тарас Бульба”. Додому, в садибу запорозького полковника Тараса Бульби поверталися з Києво-Могилянської академії (колегії) після тривалого навчання його сини – Остап і Андрій.

Та недовгою була радість матері, бо батько негайно відправив своїх синів, що набували вищу освіту, в козацьку науку, на Січ. Не лише Гоголь, який був добрим знавцем історії та козацтва, а й історичні джерела засвідчують високий рівень освіти в Україні, зокрема на Січі, у ХVI – XVIII ст.

А до того часу вищу освіту українські юнаки могли здобути тільки за кордоном. У козацьких реєстрах, починаючи з ХVI ст., трапляються записи, в яких окрім імені, прізвища чи роду занять козака є слова „бакалавр”, „добрий дяк Бакалавр”. Не виключено, що вони здобули освіту в західноєвропейських навчальних закладах, після закінчення яких надавався вчений ступінь бакалавра.

Частина українців ставали провідними вченими в європейських вищих навчальних закладах. Так, ректором Болонського університету в 1481–1482 рр. був видатний український вчений Юрій Дрогобич.

У 1576 році князь Костянтин Острозький у м. Острозі на Волині заснував Острозьку колегію – перший навчальний заклад вищого ступеня України. У ньому було поєднано кращі традиції освіти Київської Русі та досягнення західноєвропейських університетів. При Острозькій колегії було створено видавничий гурток, на базі якого першодрукар Іван Федоров здійснив перевидання українського „Букваря” та видав Острозьку Біблію. Ці книжки відіграли важливу роль у поширенні освіти в українських землях.

Острозьку колегію, а потім Віденську академію закінчив автор слов’яно-руської (слов’яно-української) „Граматики” (16919р.) Мелетій Смотрицький. До середини ХVІІІ ст. вона була єдиним підручником із граматики в Україні, Росії та Білорусії.