
- •2.2 Методичні вказівки до виконання завдання
- •2.2.1 Визначення початкових умов та початкових значень перехідного процесу
- •2.2.1.1 Короткі відомості з теорії
- •2.2.1.2 Виконання завдання
- •2.2.2 Складання та розв’язування диференційного рівняння
- •2.2.2.1. Короткі відомості з теорії
- •2.2.2.2 Виконання завдання
- •2.2.3 Визначення перехідних та імпульсних характеристик відносно струму кола та напруг на його елементах і побудова їх графіків
- •2.2.3.1. Короткі відомості з теорії
- •2.2.3.2 Виконання завдання
- •Будуємо графіки
- •2.2.4 За допомогою одиничних функцій записати вираз для прямокутного відео імпульсу тривалістю с
- •2.2.4.1 Короткі відомості з теорії
- •2.2.4.2 Виконання завдання
- •2.3 Висновки
2.2.2.2 Виконання завдання
Визначаємо примусову
складову напруги на ємності
для часу
,
а також
та
.
Оскільки при
ємність зарядиться, то її
внутрішній опір сталому
струму буде рівним (рисунок 3)
нескінченості
.
Тоді
,
.
За другим законом Кірхгофа
В,
тому
В.
За другим законом Кірхгофа для кола після комутації маємо
В.
(2.6)
Складемо диференційне рівняння
відносно напруги на ємності
.
Струм кола та напруга на активному опорі
визначаються виразами (таблиця
2.1)
,
.
Після підставлення цих виразів у співвідношення (2.6) отримаємо
В,
що становить шукане диференційне рівняння.
Розв’язувати це рівняння будемо на підставі виразу
.
(2.7)
Складемо характеристичне рівняння та визначимо його корінь
.
Звідки
.
Отже
(2.8)
За наведеними вище значеннями
параметрів стала кола дорівнює
с.
Сталу інтегрування А
визначимо шляхом підставлення у вираз
(2.7) момент часу
.
Маємо
або
,
звідки
-61
В.
Після підставлення обчислених значень у вираз (8) знаходимо
В. (2.9)
На підставі даних таблиці 1 отриманий вираз дає змогу визначити закони зміни струму в колі та напруги на резисторі
А, (2.10)
В. (2.11)
2.2.3 Визначення перехідних та імпульсних характеристик відносно струму кола та напруг на його елементах і побудова їх графіків
2.2.3.1. Короткі відомості з теорії
Часові характеристики (перехідна та імпульсна) базуються на одиничній та дельта функціях.
Одинична (рисунок 2.4,а)
функція (функція Хевісайда)
визнача-ється виразом
.
Розглядають одиничну функцію із запізненням (рисунок 2.4, б)
та випередженням (рисунок 2.4, в)
.
Одинична функція володіє
двома важливими властивостями формування.
Перша властивість полягає в тому, що
при множенні неперервної функції
(рисунок 2.5, а)
на одиничну функцію (рисунок 2.5, б)
формується розривна функція (рисунок
2.5, в),
тобто
.
Друга властивість полягає в тому, що при множенні сталого числа А
(рисунок 6, а) на одиничну функцію (рисунок 6, б) формується ступінчаста
функція (рисунок 6, в), яку називають функцією вмикання, тобто
.
Дельта-функція (функція
Дірака) – така функція, яка всюди дорівнює
нулю, окрім моменту часу
,
де вона перетворюється в нескінченість
(рисунок 2.7, а),тобто
Рисунок 2.5
Рисунок 2.6
.
(2.12)
Дельта-функція може бути із запізненням (рисунок 2.7,б)
та із випередженням (рисунок 7, в)
.
Дельта-функція відноситься до узагальнюючих чи особливих функцій
становить собою зручну математичну модель таких процесів, що швидко протікають, як вмикання та вимикання напруги, вибух, удар і т. п. Разом з тим інтеграл від цієї функції (що характеризує, наприклад, роботу струму чи сили) повинен відрізнятись від нуля.
Прикладом таких явищ може бути коротке замикання в електричному колі, коли струм в ньому практично миттєво зростає дуже великого значення, а потім швидко зменшується до нуля. Такий процес супроводжується значними затратами енергії. Для математичного опису таких імпульсних процесів використовується дельта-функція.
Розглядають три властивості дельта-функції.
Перша властивість полягає в тому, що
,
(2.13)
тобто площина, обмежена дельта0функцією, дорівнює одиниці.
Математично вирази (2.12) та
(2.13) є несумісними (за класичним визначенням
інтеграл від функції (2.1) не існує). Тому
дану властивість можна розглядати як
границю прямокутного імпульсу тривалістю
(рисунок 2.8) та амплітудою
при
.
Дійсно, площина такого імпульсу дорівнює
,
а границя
.
Таким чином, дельта-функція становить собою імпульс нескінченно
малої тривалості та нескінченно великої амплітуди. Фізично це означає, що тривалість дельта-функції значно менше тривалості досліджуваного електричного кола, тобто і тривалості перехідного процесу, а амплітуда імпульсу є достатньою, щоб такий процес виник при його дії.
Друга властивість отримала назву фільтрації. Вона полягає в тому, що
або
,
тобто, якщо під інтегралом неперервна функція множиться на дельта-функцію, то значення неперервної функції стають рівними нулю за винятком тих, де дельта-функція є визначеною.
Третя властивість полягає в тому, що
або
,
тобто добуток неперервної функції на дельта-функцію дорівнює їх добутку в
точці визначення дельта-функції.
Між одиничною та дельта-функцією існує зв’язок, який визначається виразом
або
.
Часові характеристики електричних кіл становлять собою відгуки цих кіл на типові дії – на одиничну функцію та дельта-функцію – при нульових початкових умовах. Відповідно розглядають перехідну та імпульсну характеристики.
Перехідною характеристикою
називають відгук електричного кола на
дію одиничної функції
при
нульових початкових умовах.
Оскільки при
,
то і
при
.
Це аналітично виражається множенням
перехідної характеристики на одиничну
функцію
.
Тут наявність множника
тільки обмежує область існування функції
від
до
,
не впливаючи на характер її зміни.
Розмірність перехідної характеристики залежить від розмірності вхідної дії та відгуку і визначається відношенням розмірності вихідної величини до розмірності вхідної дії. Види перехідних характеристик залежно від розмірності вхідних та вихідних величин подано в таблиці 2.2.
По вигляду перехідної характеристики можна визначити деякі властивості та параметри електричних кіл.
Таблиця 2.2 – До поняття перехідної характеристики електричного кола
№ з/п |
Вхідна
дія
|
Вихідна
величина
|
Назва перехідної характеристики |
Позначення |
Одиниця виміру |
1 |
|
|
По напрузі |
|
Безрозмірна |
2 |
|
|
Прохідна провідність |
|
См |
3 |
|
|
Прохідний опір |
|
Ом |
4 |
|
|
По струму |
|
Безрозмірна |
Імпульсною характеристикою
електричного кола називають його відгук
на дію дельта-функції при нульових
початкових умовах.
Оскільки при
і дорівнює нулю, якщо
та
,
то
при
.
При
може бути нерівною нулю. Це пояснюється
тим, що в момент часу
,
тобто в момент електричного удару по
електричному колу, який триває дуже
малий час
,
в колі може накопичитись електрична чи
магнітна енергія. Дія цієї енергії може
викликати появу струмів чи напруг на
виході кола, тобто імпульсна характеристика
може не дорівнювати нулю і після
.
Вигляд
залежить від параметрів та конфігурації
електричного кола.
За виглядом імпульсної характеристики можна приймати рішення про деякі властивості та параметри електричного кола.
Оскільки дельта-функція
визначається похідної від одиничної
функції, то імпульсна характеристика
є похідною від перехідної характеристики
або з врахуванням області існування
.
Таким чином імпульсна характеристика електричного кола дорівноє першій похідній від перехідної характеристики.
Після диференціювання останнього виразу отримаємо
.
На підставі третьої властивості
дельта-функції друга складова останнього
виразу не буде дорівнювати нулю тільки
при
тобто
.
Таким чином можна визначити
імпульсну характеристику при відомій
перехідній характеристиці. В останньому
рівнянні добуток
визначає вільну складову перехідного
процесу, а
– його примусову складову. Отже перехідна
характеристика забезпечує можливість
опису як вільної, так примусової складової
перехідного процесу, а імпульсна
характеристика – тільки вільної
складової.